Останнім часом по телебаченню, у громадському транспорті і навіть на вулицях тільки й розмов, що про російську кризу. Але, як говорить народна мудрість, краще один раз побачити.
Останнім часом по телебаченню, у громадському транспорті і навіть на вулицях тільки й розмов, що про російську кризу. Але, як говорить народна мудрість, краще один раз побачити...
Можливість побувати в Москві в той день, коли Держдума затверджувала на посаду глави російського уряду Євгена Примакова представилася з нагоди приїзду до Москви президента однієї з найбільших у світі компаній з виробництва електрообладнання та засобів автоматизації "Шнейдер Електрик". Його керівництво серед інших представників ЗМІ запросило до столиці РФ та кореспондента "Інвест-газети".
Рятувати вже нема чого?
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.uaЧесно кажучи, прибувши до Шереметьєво-1, очікувала побачити заворушення, які страйкують з транспарантами, не кажучи про те, що після неодноразового відхилення Думою кандидатури В.Черномирдіна на посаду прем'єр-міністра, відвідували похмурі думки про можливість громадянської війни. Перспектива фотографувати озброєні демонстрації замість черг біля обмінних пунктів якось не радувала. Тому з полегшенням зітхнула, коли не виявила "військових атрибутів". Занепокоєння людей прослизало в розмовах. Нові росіяни, ступивши на землю, одразу хапалися за "мобільні" (на борту літака наполегливо просять не користуватися радіоапаратурою та електронікою) - і тільки чулося: "Який там сьогодні курс? П'ятнадцять? Треба продавати...".
В аеропорту все йшло своєю чергою: черги за отриманням багажу; натовп таксистів, які пропонують покататися з вітерцем. Відразу скажу, що тепер це задоволення не з дешевих. Особливо "нахабніють", коли бачать, що людина спізнюється на літак. Стала свідком подібного торгу між водієм таксомотора та відрядженням, якому з центру міста потрібно було якнайшвидше потрапити до аеропорту "Внуково". Ціна із традиційних 350 рублів різко зросла до 500 (до речі, для багатьох росіян це середньомісячна зарплата).
Москва, як і раніше, гостинна і красива. Кризу видають лише строкаті грізні заголовки московських газет ("Як ми тепер виживатимемо?", "Політики домовляться до громадянської війни...", "Як повернути свій внесок з банку?", "Зберігайте гроші в банках"...), черги на вулицях біля деяких обмінних пунктів, що поступово пустіють полиці магазинів зі збільшеними в 2-3, а на деякі товари в 4 рази цінами, закриті аптеки, натовпи ошуканих вкладників біля банків. І виступи "анпіловців" у Думи, що вимагають у зв'язку з вищезазначеним повернення минулих часів.
Вираз "деякі обмінні пункти" було згадано недаремно. Справа в тому, що в Москві дуже проблематично обміняти, як рублі, так і долари: дається взнаки дефіцит твердої та національної валюти, міняти ж гроші "на руках" не рекомендують. На більшості обмінних пунктів висять таблички: "доларів немає" або "рублів немає". Там, де гроші є, стоять довгі черги. Здебільшого це люди, які здають долари — адже жити на щось треба. Збідніння в кишенях москвичів відчувається, що вже немає такого ажіотажу, як наприкінці серпня, коли на роздрібному ринку почалася паніка, що досягла свого апогею 3-6 вересня (за долар давали 25 рублів і ходили чутки, що курс досягне 50 рублів за долар). На споживчому ринку ціни відреагували миттєвим зростанням. Протягом кількох днів, а іноді й годин з полиць магазинів пропадали дешеві товари: сіль, цукор, крупи, сірники, миючі засоби, шампуні, порошки... Ціни на м'ясо, молоко, яйця, цукор, сіль, борошно виросли у Москві 21,1%, у Санкт-Петербурзі - на 43,36%, тобто майже зі зростанням курсу долара (він за цей час подорожчав на 50%). У провінції, яка повільніше реагує на зміни валютного ринку, подорожчання було вдвічі меншим. Хліб поки не подорожчав, але швидше за все в умовах кризи, що розвивається, не встоїть і хлібний ринок. Овочевий ринок поводиться непередбачувано. Цікаво, що поки що не подорожчала горілка та подешевшали кавуни. Зовсім інакше справа зі зростанням цін на побутову техніку: у Москві та Санкт-Петербурзі він вдвічі випередив темп девальвації рубля. Побутова техніка в ці дні гарячково розкуповувалась і рівень цін на неї, очевидно, визначався лише платоспроможним попитом. У всіх містах до кінця минулого тижня більшість магазинів електропобутової техніки закрилися на "облік", зустрічалися і такі вивіски "Закрито до кращих часів. Ми чекаємо на Зміни". У магазинах, що залишилися відкритими, практично не було вибору: рідко зустрічалися дві моделі пральної машини або холодильника. Однак це не означає, що продовольчі запаси виснажені, багато фірм просто сховали товари, особливо імпортні.
Слідом за скупкою продовольчих та побутових товарів почалося "нашестя" на аптеки: спочатку скуповувалися санітарно-гігієнічні засоби, потім медикаменти першої необхідності, особливо серцево-судинні. На 10 вересня багато аптек просто закрилися, не уникла цієї долі і центральна аптека на Тверській, яка славилася колись багатством асортименту. Тепер на її дверях висить табличка "Зачинено з технічних причин".
Росіяни стали рідше стригтися, митися і одружуватися
Під час кризи зменшився потік відвідувачів у перукарнях, лазнях, значно менше стало клієнтів у пралень та автомайстерень. Загси, на які у вересні обрушується "золотий дощ" із охочих укласти шлюб, в умовах кризи відчувають справжній дефіцит у молодят. Навіть ховати стали скромнішими. У бюро ритуальних послуг кажуть, що замість дорогих надгробків родичі покійних вважають за краще замовляти дешевші мармурові хрести. Рікошетом цей бойкот, що стихійно виник, б'є за суміжними або пов'язаними діловими відносинами з вищезазначеними закладами організаціям: ресторани втратили можливість обслуговувати весілля, автомайстерні відмовляються від закупівлі автозапчастин. Зате останніми тижнями великим попитом користуються різні агенції з працевлаштування. Це і зрозуміло, бо хвиля звільнень була нещадна і торкнулася насамперед банківських службовців, працівників рекламного бізнесу та торгівлі (більшість фірм різко скоротили чисельність персоналу — відразу на 200-300 осіб, закрилися дрібні брокерські контори та банки).
Банкам недалеко до погромів
Ситуація у банківській сфері Росії, м'яко кажучи, не радісна: банки призупинили розрахунки та паніка охопила приватних вкладників. До таких банків можна віднести "СБС-Агро", "Інкомбанк", "Російський кредит", "МЕНАТЕП", "Міст-банк". Неподалік цієї групи і ОНЕКСІМбанку, який приватних вкладників не мав. 10 вересня філії "Мост-Банку" на Новому Арбаті та Тверській продовжували брати в облогу натовпи вкладників, які намагаються повернути вкладені кошти. Та й не дивно, люди тільки почали розуміти, що таке відчуття свободи, звикли на свій вибір вирішувати, чим займатися, куди вкладати гроші. А тут держава за кілька днів позбавила їх цих ілюзій. Щоб уникнути погромів та заворушень, лише Інкомбанк змушений був виплатити 300 млн. доларів із розрахункового обороту своїм розгніваним клієнтам.
За словами президента Інкомбанку Володимира Виноградова, наразі існує загроза зупинки банку. Якщо така доля спіткає решта з перерахованих банків, це може призвести до зупинки підприємств нафтової та обробної промисловості, хлібокомбінатів, металургійних заводів... Щодо того, що думають про російську кризу самі москвичі, примітним і досить влучним виявилося одне з висловлювань: "Багаті стали багатшими, бідні стали жебраками".