Заробили у 10 разів більше, ніж витратили: як минув перший рік легальних азартних ігор в Україні

Кореспонденти Delo.ua Ілля Требор та Марія Пирогова проаналізували результати роботи КРАЇЛ за перший рік та з'ясували, наскільки ефективною виявилася діяльність органу та який ефект отримала Україна від рішення легалізувати гральну діяльність.

Запуск без інфраструктури та ліцензійні умови під Новий рік

Заборона на азартні ігри в Україні була запроваджена у 2009 році. Тоді автори ініціативи наголошували, що в країні зростає кількість правопорушень, пов'язаних із ігровою залежністю, і проблему треба вирішувати. Незабаром стало зрозуміло, що підхід деструктивний: ринок швидко заповнили нелегальні казино та зали гральних автоматів з єдиним завданням — за короткий термін заробити на своїх клієнтах якомога більше грошей.

У липні минулого року український парламент підтримав 248 голосами закон "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".

Документ передбачає систему ліцензування у цій сфері, жорсткі вимоги щодо забезпечення виплат виграшів та створення спеціального органу — Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, яка має ліцензувати організаторів азартних ігор, моніторити їхню діяльність, вести відповідні реєстри та сертифікувати гральне обладнання. Саму Комісію уряд створив трохи згодом, у вересні 2020 року.

«Легалізація грального бізнесу стимулюватиме українську економіку, дозволить залучити інвестиції, створити робочі місця та отримати суттєве джерело додаткових надходжень до держбюджету», — зазначав тоді віце-прем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров , який очолив робочу групу із запуску КРАЇЛ.

У листопаді Комісія почала працювати, Івана Рудого обрали її головою, а ближче до кінця місяця призначили кількох членів органу. Тоді ж Рудий в одному з інтерв'ю сказав, що ринок азартних ігор запрацює 15 грудня, а у списку його особистих амбіцій та KPI – сума в один мільярд гривень на рік.

Півтора мільярда до кінця року та 1700 “нелегалів”

Щоб з'ясувати, чи вдалося досягти поставлених завдань, кореспонденти Delo.ua звернулися до Комісії з офіційним запитом. Як з'ясувалося, за минулий рік в Україні 43 компанії отримали 51 ліцензію на заняття гральною діяльністю.

Найбільше цих ліцензій припало на онлайн-казино та зали ігрових автоматів, найменше — на букмекерів та онлайн-покер. Ще 2966 ліцензій видано на ігрове обладнання. З них понад 96% припало на ігрові автомати (детальніше дивіться інфографіку нижче).

До так званого реєстру лудоманів (людей, які потрапили в залежність від азартних ігор і яким забороняють продовжувати грати, фіксуючи це в реєстрі) за цей час внесли 101 особу.

Не обійшлось і без порушників. За рік як азартні ігри в Україні були легалізовані, знайшлося чимало тих, хто вирішив продовжувати працювати "в тіні". КРАЇЛ за цей час виявила та направила до правоохоронних органів дані про 1476 нелегальних сайтів та 230 випадків нелегальної діяльності ігрових закладів без ліцензій. За словами голови КРАЇЛ Івана Рудого, на сьогодні вже відкрито понад 700 кримінальних проваджень.

Але ключовий показник роботи органу стосується все ж таки грошей.

Рудий серед досягнень роботи КРАЇЛ також виділяє і роботу із соціального вектора. Зокрема, вже затверджено Принципи відповідальної гри та запущено Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх. Паралельно Комісія активно налагоджує співпрацю з міжнародними колегами – представниками регуляторів Іспанії, Сінгапуру, Латвії. Під час конференції «GI: Сполука точок», що проходить у рамках міжнародної спеціалізованої виставки «Геймінг Індустрія», Рудий розповів про запуск інтерактивної картки для боротьби з нелегальним гральним бізнесом.

“Це наш унікальний продукт, розроблений насамперед для комунікації із громадським сектором. Ним може скористатися кожен, хто бажає приєднатися до боротьби з нелегальним ринком. Ми бачимо звернення, хто його подав, якими працівниками якихось силових структур це звернення взято в роботу. Ми бачимо всі етапи застосування. І все стає зрозумілим. Ми можемо подати скаргу або на неї відреагувати”, - наголосив глава КРАЇЛ.

Рік без скарг та враховані редагування від громадськості

Примітно, але перший рік своєї роботи КРАЇЛ провела без будь-яких перевірок з боку інших державних органів, які на даний момент претензій до Комісії не мають. У Державній регуляторній службі України на офіційний запит Delo.ua відповіли, що за минулий рік планових чи позапланових перевірок Комісії не проводилось.

А ось у самої КРАЇЛ претензії є: за минулий рік із подачі комісії розпочато два провадження за порушеннями законодавства при поширенні реклами азартних ігор на зовнішніх носіях.

Європейський Лас-Вегас?

Аналізуючи ситуацію, що склалася в Україні, голова Державного агентства розвитку туризму Мар'яна Олеськів підкреслила, що гемблінг може стати важливим двигуном у розвитку українського туризму. Зокрема, він може додатково стимулювати розвиток готелів, створювати нові робочі місця, залучати туристів, давати надходження до національного та місцевих бюджетів.

"Ми знаємо багато прикладів інших країн, коли гемблінг давав значний поштовх розвитку територій. Ми маємо всі можливості створити європейський Лас-Вегас. У 2019 році, коли вперше прозвучала ідея про легалізацію грального бізнесу в Україні, з'явилося чимало зацікавлених іноземних гравців. Зокрема , у співпраці з міжнародними інвесторами планувалося побудувати кілька потужних готельно-курортних комплексів у Києві та інших великих містах, де розташувалися елітні казино. Пандемія загальмувала процес, але вже цього року державна комісія почала видавати перші ліцензії гральному бізнесу", - зазначила вона.

Отримали у 10 разів більше, ніж витратили

У свою чергу, голова Всеукраїнської Ради Гемблінга (UGC) Антон Кучухідзе звертає увагу на два фактори. Перший — співвідношення витрачених на КРАЇЛ грошей та заробленої на ліцензії суми.

"Враховуючи, що це економічна сфера, все потрібно вимірювати цифрами. На 2021 рік у бюджеті країни заклали на функціонування держоргану 137,5 млн грн. Держава отримала лише прямих ліцензійних платежів понад 1,4 млрд грн. Це без урахування сертифікаційних зборів, кумулятивного податкового ефекту і т. д. Тобто країна отримала, щонайменше, у 10 разів більше від КРАЇЛ, ніж витратила.От і ефективність у всій красі, без симпатій чи антипатій. заробітком грошей вони похвалитися не можуть", - каже він.

Друге, на чому пропонує зосередитись Кучухідзе, – відкритість КРАЇЛ. Експерт називає роботу органу транспарентною та наголошує на його успішній комунікації з представниками українського ринку азартних ігор.

"Завжди можна подати поправки до проектів нормативно-правових документів. Не можна сказати, що все враховується. Такого, напевно, бути не може, і не в цьому сенсу. Але дуже багато правок приймається в роботу, і ми бачимо потім їх відображення в документах. UGC як найбільша асоціація грального бізнесу, що об'єднує 80% ліцензійних операторів галузі, відчуває, що ми маємо таку комунікацію", — резюмує глава гемблінгової ради.

Завдання на майбутнє: нелегали, Нацбанк, провайдери

Одним із головних питань діяльності КРАЇЛ надалі вважається боротьба з нелегальним гральним бізнесом. Рудий наголошує: сьогодні це велика проблема для України.

“Можна помітити, наскільки поширена реклама сайтів, які не дотримуються вимог національного законодавства та допускають до участі всіх бажаючих. Робота таких "нелегалів" порушує права громадян і особливо негативно впливає на вразливих та схильних до ігрової залежності осіб. Не кажучи вже про шкоду економіці та недоотримання податків та плати за ліцензії. І хоча розслідуванням злочинів за статтею 203-2 Кримінального кодексу (зайняття незаконною діяльністю з організації або проведення азартних ігор та лотерей) займаються органи Національної поліції, КРАЇЛ не стоїть осторонь цих процесів і працює над "детенізацією" грального бізнесу”, — каже він .

Щоб вирішити цю проблему, Комісія планує зміцнити співпрацю з громадськістю та ЗМІ, а також звернутися до провайдерів та постачальників послуг хостингу, на технічних засобах якого розміщено нелегальні вебсайти. Крім того, КРАЇЛ працюватиме над зміною законодавства, щоб дозволити провайдерам блокувати веб-сайти нелегалів. Нарешті, планується напрацювати механізми співпраці з Національним банком України, щоб у банків та платіжних систем була можливість відмови проводити платежі нелегальних організаторів азартних ігор.

Загалом Рудий позитивно оцінює перший рік роботи Комісії, називаючи її "паровозиком, який зміг". Він зазначає, що команда минулого року готова була запустити ринок до Нового року і вже за два з половиною місяці роботи КРАЇЛ надійшли перші ліцензійні платежі до бюджету.

Я самостійно зареєстрував Комісію, сам ходив за печаткою. У нас ніхто ніколи не ставив запитань про те, де буде приймальня, службовий автомобіль, ремонт, штат та всі інші атрибути держслужби. Ми зробили все навпаки, ми не билися за бюджет, а виконували своє завдання. У цьому плані мені дуже пощастило із членами Комісії, бо на старті це були люди, котрі робили все. Починаючи від ксерокопій, оскільки власного принтера у нас не було, і закінчуючи поправками на власних ноутбуках на колінах у Кабміні, поїздками у службових справах власними авто та прямо на метро. У такому тісному хаосі ми дуже круто стартанули та задали ритм, за яким зараз працюємо”, — розповідає голова Комісії.

Головним успіхом роботи КРАЇЛ справді можна вважати співвідношення між видатками та доходами держбюджету. Різниця майже вдесятеро. Хоча до кінця 2021 року співвідношення, швидше за все, збільшиться: лише місяць тому Комісія звітувала про 1,2 млрд грн, що надійшли до бюджету. За місяць сума зросла майже на 100 млн.

Порахувати реальний дохід від роботи органу значно складніше — оцінки експертів відрізняються, наближаючись до 30 млрд грн. Але очевидно, що ринок азартних ігор сьогодні важко уявити без держоргану, який заробляє гроші на ліцензіях і при цьому слідкує за виконанням операторів ринку своїх соціальних зобов'язань.