Ціна газу. Через зростання вартості палива на Україну чекає важкий опалювальний сезон

Вранці 6 жовтня ціна на газ на європейському хабі TTF досягла немислимого раніше рекорду 1958 доларів за тисячу кубометрів. На тлі ажіотажу міністри фінансів Франції, Іспанії, Греції, Чехії та Румунії закликали Єврокомісію розслідувати причини зростання цін на газ на європейському ринку, а також розробити комплекс заходів для пом'якшення наслідків високої волатильності газу. У свою чергу Президент Росії Володимир Путін заявив , що постачання газу з Росії і так досить високі в порівнянні з попереднім роком, а прокачувати газ через українську газотранспортну систему для Газпрому менш вигідно, ніж через нові ГТС, такі, як "Північний Потік-2". Він також заявив, що Росія підвищить постачання газу до Європи через Українську ГТС.

Після цих новин ціни почали знижуватися, відігравши зростання до 1315 доларів за тисячу кубометрів. А вже 7 жовтня ціни наблизилися до 1000 доларів за тисячу кубометрів. При цьому у самому "Газпромі" у високій волатильності ринку газу звинуватили зайву лібералізацію європейського ринку та спекулянтів. І зазначили, що така ситуація погана не лише для споживачів газу, а й для його постачальників, оскільки через високу ціну клієнти відмовляються від блакитного палива.

Дійсно, висока ціна на газ змушує заводи в Європі закриватися, а ті підприємства, для яких газ не є технологічною сировиною, все частіше подумують про перехід на альтернативні джерела енергії. Це при тому, що до енергетичної кризи європейські енергетики мали в планах використовувати газ як екологічніший замінник вугілля в енергетиці. Такі самі плани озвучував і ДПЕК. Проте після цінового ралі та зупинки промисловості в ЄС знову почали використовувати вугілля. І питання тут не тільки й не так про те, що цінові піки можуть позбавити "Газпром" великої вигоди в наступні роки "зеленого переходу". Йдеться про те, що такі ціни на газ можуть змусити Європу переглянути "зелений курс".

Для України нові цінові вершини несуть свої ризики. Незважаючи на сформовані запаси , все ж таки залишаються побоювання, що поточний опалювальний сезон буде для України дуже непростим. У разі холодної зими газу "Нафтогазу" треба буде докупити, а грошей у нього немає . У зв'язку з цим українському уряду вже довелося згорнути низку реформ та передати до рук "Нафтогазу" всі важелі управління постачанням газу населенню, а також забезпечити НАК необхідними засобами. Так чи інакше зима буде складною і в ЄС і Європі сподіваються на те, що пронесе і сильних морозів не буде.

У цінових стрибках винна сама Єврокомісія

За словами директора спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева, подібні цінові стрибки є результатом недалекоглядної політики чиновників ЄС, які вирішили провести максимальну лібералізацію енергетичних ринків.

"Це лібералізація призвела до того, що з'явилися спекулянти, які ось і забезпечили цю так звану кризу. Хоча насправді кризи поставок немає. Постачання здійснюються в повному обсязі. Надлишків газу немає? Так, це дійсно", — каже Рябцев.

За його словами, Єврокомісія цілком могла б передбачити те, що на європейських хабах з'являться спекулянти, а попит на газ зростатиме після того, як Європа почне виходити з кризи, викликаної коронавірусом. Також, за словами експерта, чиновники ЄС знали про скорочення видобутку газу в Нідерландах.

"Загалом вони проігнорували це. Але Німеччина була зайнята виборами, у Франції особливих проблем немає, оскільки у неї атомна енергетика і в основному електроопалення", - говорить Рябцев.

При цьому він зазначає, що ідея "зеленого переходу" в ЄС також є передчасною.

"Це була б хороша ідея, якби в даний час з'явилися технології, що дозволяють зберігати електричну енергію у великих обсягах. Таких технологій нині немає, а ті, що є ненадійні. Ілон Маск поставив в Австралії накопичувач електроенергії на 100 мегават, а вони спалахнули" Тому чим далі Європа йтиме цим шляхом, тим більші проблеми вона відчуватиме», — каже експерт.

Також він вважає, що в ЄС не враховують чи не хочуть враховувати шкоду екології для країн третього світу при використанні сучасних технологій.

За його словами, Великій Британії доведеться всі станції відновити використання вугілля при виробництві електроенергії.

"У них новий вираз з'явився "холодний, чорний штиль". Це коли зимової ночі немає вітру, немає вночі і не працює ні вітрогенератор, ні сонячна панель. А грітися треба", - зазначає Рябцев.

Енергетична криза в Європі може прискорити "зелений перехід"

Засновник консалтингової компанії EXPRO Consulting Геннадій Кобаль вважає головною причиною нових цінових рекордів стала нестача газу на європейському та світовому ринках: поточні поставки не задовольняють попит, який є високим та з'їдає все.

"Ні зупинка підприємств, ні щось інше поки що зупинити це зростання не можуть. Це при тому, що поки що не було жодних серйозних похолодань. А вже така паніка перед початком опалювального сезону. Тому говорити про якісь раціональні причини тієї ситуації, яка зараз на ринку, не можна.

При цьому Кобаль зазначає, що в ЄС накопичили достатню кількість газу для проходження опалювального сезону.

"До нового року не думаю, що будуть якісь серйозні проблеми. Зараз не слід нічого такого очікувати в енергетиці, але загалом я прогнозую, що буде серйозне зменшення споживання газу, оскільки жодна економіка, жоден напрямок не доцільне використання природного газу При таких цінах, як зараз, мені здається, що в якийсь момент споживачі почнуть відмовлятися від газу, і він у якийсь момент стане дешевим», — каже Кобаль.

Він вважає, що з наступного року споживання газу може знизитися на 20% і тоді вже почнуться незворотні процеси для газового ринку: при зменшенні споживання відбуватиметься зменшення видобутку і це спричинить великі проблеми для видобувних галузей.

"З боку таких галузей, як хімічна, де газ використовується як сировина, попит ще буде. Щодо інших компаній, ми вже зараз бачимо великий рух переходу підприємств навіть на бензин. Нафта за ціною 80 доларів є в рази дешевшою за газ", — каже Кобаль.

При цьому він зазначає, що поточна енергетична криза в Європі не тільки не стане на заваді "зеленому переходу" в Європі, а й може її прискорити.

"Ідея зеленого переходу полягала в тому, щоб поступово відмовлятися від вугілля, і на 20 років замістити його проміжним паливом, яке є менш шкідливим для навколишнього середовища. Таким паливом мав стати газ. Проте через динаміку цін на газ така стратегія під питанням. Насамперед можливе часткове повернення європейської енергетики до вугілля, але можуть бути й нові проривні технології, наприклад, у накопиченні електроенергії, а якщо з'являться дешеві технології, які дозволятимуть накопичувати електроенергію та проходити пікові навантаження споживання електроенергії, тоді зелений перехід може статися не до 2050 року, а набагато раніше", - каже Кобаль.

Криза в Європі загрожує українському опалювальному сезону

При цьому Кобаль має сумніви, що такі цінові стрибки стануть загрозою для опалювального сезону в Україні. Хоча для промисловості такі ціни є досить болючими. За його словами, у поточній ситуації Україні необхідно зменшити споживання газу та збільшити його видобуток.

У свою чергу директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зазначає, що від таких високих цін промисловість не очікує нічого хорошого, оскільки в ціні товарів енергетична складова займає високу частку, плюс багато українських підприємств можуть втратити конкурентоспроможність, а люди втратить робочі місця.

"Я думаю, що більшість підприємств не мають запасу міцності. Хіба що ті підприємства, які користуються електричною енергією, які менше використовують її в частині свого виробництва, то їм буде легше. А підприємства хімічної промисловості, цементної промисловості, металургії та інших галузей важкої промисловості, в яких частка природного газу дуже висока, їм буде важче у цій ситуації", - каже Омельченко.

Також він вважає, що осінньо-зимовий період буде важким, оскільки Україна не підготовлена ​​до нього і щодо запасів вугілля, щодо запасів газу.

"Начебто вони й є у достатній кількості, але з тих 18,9 млрд куб. метрів, що знаходяться у сховищах, значна частина це газ нерезидентів, які зберігають цей ресурс у форматі митного складу", - говорить експерт.

Крім того, він зазначає, що можливий і сценарій, за якого газу до кінця опалювального сезону може і не вистачити: багато залежить від того, наскільки холодною буде зима.

"Запастися вугіллям і газом зараз вже практично неможливо, бо через тиждень починається осінньо-зимовий період. Після 15 жовтня наша енергосистема почне працювати не на зберігання енергоресурсів, а на їхнє споживання", - говорить Омельченко.

Степан Крока, спеціально для Delo.ua