Різке підвищення ренти на газ зупинить інвестиції та змусить Україну щорічно імпортувати ще 1 млрд кубометрів - ЄБА

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Як йдеться у повідомленні асоціації, вона побоюється, що таке рішення призведе до зупинення інвестицій у галузь та необхідності додаткових значних закупівель імпортного газу Україною.

В ЄБА вказують, що з 2010 року податок на користування природними ресурсами з видобутку газу змінювався шість разів. Так, після подвоєння ставок ренти з 28% до 55% у 2014 році протягом трьох наступних років видобуток газу знизився на 50%, а понад 2500 людей втратили свої робочі місця.

"Тому, імовірно, у разі ухвалення нових підвищених ставок ренти, слід очікувати чергового скорочення обсягів видобутку газу і, відповідно, дефіциту газу власного видобутку, споживання якого щороку тільки зростає, що буде вимагати від уряду пошуку нових шляхів для імпорту газу", - наголошується в повідомленні .

Зростання максимальної кумулятивної частки податків у ціні видобутого газу до 75% для неглибоких свердловин і до 64% для глибоких свердловин, на думку газовидобувних компаній, призведе до повної зупинки інвестицій у галузь, а дефіцит оборотного капіталу викличе зниження капітальних витрат.

"В результаті, Україна буде змушена знову імпортувати мінімум 3 млрд кубометрів газу протягом трьох років, що обійдеться за поточними цінами майже в 100 млрд грн та перевищить будь-які короткострокові фіскальні вигоди від підвищення ставок", — резюмують у ЄБА.

На думку асоціації, очевидним є те, що економічно вигідніше стимулювати розвиток власного видобутку газу, ніж відбирати інвестиційний ресурс для бюджету та закуповувати імпортний газ, "підсилюючи позиції країни-агресора", оскільки левова частка імпорту газу з країн Євросоюзу, по суті, є реекспортом російського газу.

Нагадаємо, що 9 лютого голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вніс законопроєкт №7038, яким запропонував диференціювати ставку оподаткування видобутку газу в залежності від поточної ринкової ціни палива.

Зокрема, він хоче запровадити п'ять ставок на рівні від 29% до 69% (з кроком у 10 пунктів у разі зростання ціни газу на кожні 200 доларів за тисячу кубометрів) для старих свердловин до 5 км та п'ять ставок від 14% до 44% (з аналогічною залежністю) для глибших свердловин. Наразі діють фіксовані ставки на рівні 29% та 14% відповідно.

Для нових свердловин нардеп пропонує встановлювати ренту в такій же залежності від ціни продажу палива: для свердловин глибиною до 5 км — між 12% та 52%, а для глибших — між 6% та 46%.

11 лютого альтернативний законопроєкт №7038-1 було внесено вже Кабінетом Міністрів, але зі ставками ренти від 29% до 74% для старих свердловин до 5 км та від 14% до 59% для глибших. Для нових свердловин до 5 км пропонується встановити їх на рівні від 12% до 67%, а для більш глибоких – від 6% до 53%.

При цьому уряд хоче запровадити більшу диференціацію ставок оподаткування видобутку газу, ніж Гетманцев: одинадцять рівнів (проти п'яти) із встановленням максимальних ставок за ціною газу вище 1000 доларів за тисячу кубометрів (проти 800 доларів у законопроекті Гетманцева).

На відміну від депутатського проєкту закону, урядовий у разі прийняття набуде чинності вже з березня, а не з квітня. Більше того, законопроєкт Кабміну не передбачає тимчасового збереження поточних умов оподаткування для нових свердловин, які Гетманцев пропонує запровадити до 1 січня 2023 року.

Водночас обидва документи передбачають зміну методики обчислення вартості видобутого газу, який оподатковується рентою: замість прив'язки до митної вартості газу, що імпортується в Україну, вона зможе бути прив'язаною до біржової вартості газу на європейських хабах, якщо остання за відповідний період виявиться більшою. Як зазначає ЄБА, обидва законопроєкти Рада має намір розглянути вже 17 лютого.