"Репарації — одне з можливих джерел відновлення країни", — наголошує перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

На які ресурси може розраховувати Україна для свого відновленні, на які галузі треба робити основну ставку, наскільки потужною може бути допомога колективного Заходу, у інтерв'ю Delo.ua  розповіла перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова.

– Як нам в умовах війни допомагають міжнародні партнери і чи вистачить нам того, що вони надають?

Катерина Рожкова: Нам важливо зберегти  фінансову стабільність в період війни і, враховуючи суттєве скорочення виробництва, заручитися фінансовою підтримкою наших міжнародних партнерів. І на цьому ми зараз сфокусовані.

На сьогоднішній день підтримка,  отримана від міжнародних фінансових організацій, становить майже $3,3 млрд в еквіваленті. Ми отримали $1,4 млрд від Міжнародного валютного фонду (МВФ) в еквіваленті, близько €600 млн від Євросоюзу, $500 млн в еквіваленті від Світового банку (це €312 млн та $151 млн) та ще майже €640 млн від Європейського інвестиційного банку.

Нацбанк України уклав договір з Національним банком Польщі на проведення валютного свопу (угоду про обмін активів – Delo.ua) гривня/долар обсягом до $1 млрд. Зараз ми очікуємо на рішення щодо відкриття своп-ліній від центробанків Європи та ведемо перемовини з Федеральною резервною системою США.

Загалом цих коштів вистачить на підтримку нормального функціонування країни на найближчі місяці. Водночас потреба у коштах для відновлення економіки є значною.

Через значне скорочення виробництва і ще більш значне скорочення експорту країна потребує більшої фінансової підтримки. Саме тому зараз ведуться  активні переговори про створення спеціального рахунку під адмініструванням МВФ, щоб держави-члени фонду й надалі могли надавати допомогу українській економіці на двосторонній основі.

Цей механізм має стати основним елементом фінансової підтримки України в боротьбі з російською агресією.

– Стосовно санкцій щодо країн-агресорів. Наскільки, на вашу думку, вони будуть дієвими, щоб "покласти на лопатки" їхні економіки?

К.Р.: Дійсно, нам належить зробити все можливе, аби санкції для країн-агресорів стали несумісними з існуванням їхніх економік і суспільства. У цьому напрямку працюють всі: МЗС, наші посли та  дипломати, Кабмін, НБУ, наші міжнародні партнери, наш бізнес та бізнес-асоціації, представники культури, науки — словом, всі. Також треба подякувати всім за безпрецедентну підтримку України. 

Нам належить перелаштувати економіку на військові рейки, враховуючи також зміну потреб людей, зміну структури попиту і величезну внутрішню та зовнішню міграцію.

Втім я б відмітила ще один напрямок роботи — відбудова країни вже після перемоги. Тут ми, очевидно, будемо потребувати найбільших ресурсів.

Неможливо примиритися з тим болем, коли ми говоримо про втрати людських життів. Але ми вже перемогли. Ми все відбудуємо, ми не пробачимо. І ми будемо сильними. Ще раз скажу, що сьогодні весь демократичний і прогресивний світ демонструє безпрецедентну підтримку України.

– Зараз ми все частіше чуємо про "План Маршалла" для України. Чи можемо ми на нього розраховувати і якщо так, то у чому він полягатиме?

К.Р.: Щодо "Плану Маршалла", важливо розуміти, що це історія не тільки про гроші, а й про комплексну відбудову країни та виведення її економіки на якісно новий рівень. Відоме німецьке повоєнне економічне диво, яке пов'язують з "Планом Маршалла", насправді було результатом економічних реформ та розбудови державних інституцій, які дали довгостроковий економічний ефект.

Економічний потенціал України величезний. І я не лише про ресурси та географічне розташування. Наші люди неймовірно талановиті, працьовиті. Про патріотизм зайве й говорити.

Після перемоги на нас чекає багато справ. З точки зору суто економіки це розвиток оборонної промисловості, відбудова інфраструктури, житла, відновлення та розвиток транспорту, медицини, харчової та легкої промисловості. Певною мірою попит, зокрема і з боку державного замовлення, вже коригує і в подальшому коригуватиме товарну пропозицію цих галузей.

Освіта – не менш важливий напрямок. Маємо розширити, перефокусувати і сам процес, і освітній матеріал: від навчання надавати першу медичну допомогу до усвідомлення демократичних цінностей та величі нашого народу і розуміння місця України на геополітичній карті.

Не забуваймо і про репарації як одне з можливих джерел ресурсів для відновлення країни. Сьогодні спостерігаємо, як в усьому світі “заморожують” активи країни-агресора, зокрема резерви центробанку РФ. 

Процедура отримання цих коштів на сьогодні до кінця не зрозуміла. Очевидно, що знадобиться час для судових процесів відповідно до міжнародного права. І тільки за рішенням цих судів ми зможемо отримати кошти. І тут нам також знадобиться допомога наших партнерів в частині фіксації та підрахунку втрат та підготовки матеріалів до суду.

– Чи перекроїть війна стандарти управління державою загалом?

К.Р.: З точки зору стандартів управління країною нам просто вкрай необхідно продовжити роботу над впровадженням норм, наближених до стандартів ЄС та провідних країн світу.

Демократія, інституційна спроможність та прозорість  держави, Rules of Law (уряд, міністерства, органи державної влади, регулятори, правоохоронці) – це одна з основних відмінностей між демократичним світом та країнами-агресорами і диктаторськими режимами.

За умов фінансової підтримки наших партнерів, зростання продуктивності праці за рахунок інтеграції до ЄС, міжнародної допомоги та загальнонаціонального піднесення ми зможемо досить швидко відновити і навіть збільшити економічний потенціал країни.

Щодо можливого обсягу фінансової підтримки на відбудову, то це певною мірою буде залежати від нас. Від того, наскільки ми як країна будемо віддані демократичним цінностям та стандартам державного управління, яке має базуватись на сильних і професійних інституціях.