Військові ОВДП: як вберегти гроші від інфляції, вклавши їх в оборону України

Гривня буде дешевшати, а товари дорожчати. Згідно з даними Національного банку, тільки у лютому цього року споживча інфляція в річному вимірі прискорилася до 10,7% (з 10% у січні). Громадянам же пропонують вкладатись у військові облігації з дохідністю у 10% (шестимісячні цінні папери) та 11% (облігації з поверненням коштів за 1 чи 1,3 роки).

Для порівняння,  Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (англ. Ukrainian Index of Retail Deposit Rates, скор. UIRD) на 6 квітня становив 8,33% річних у гривні, 0,78% у доларах США та 0,24% у євро. 

Як видно, на високу дохідність розраховувати не доводиться. Йдеться радше просто про хеджування ризиків знецінення національної валюти. Але врахуємо, що суспільство ладне просто жертвувати свої статки на оборону країни. Усього з дня відкриття Нацбанком спецрахунку для допомоги армії на нього було перераховано майже 14,7 млрд грн в еквіваленті. Зокрема понад 4,7 млрд грн у еквіваленті надійшло з-за кордону у іноземній валюті. Новий інструмент дає можливості, що перевищують очікування громадян. Станом на 7 квітня 2022 року залишок коштів на спецрахунку становить майже 15 млн грн. На потреби військових НБУ вже перерахував майже 14,7 млрд грн.

Інвестувати зараз можна не тільки у гривневі військові ОВДП, а й у цінні папери, номіновані у іноземній валюті, правда, там ставки будуть меншими. Наприклад, 5 квітня Мінфін продав військових облігацій в євро на €143 млн (папери на 8 місяців) зі ставкою 2,5%. А 15 березня – річних облігацій у доларі на $12 млн зі ставкою 3,7%. Валюта державі вкрай необхідна, зокрема, і для імпорту критично важливих товарів.

Ще одна вигода у тому, що повернення вкладених коштів разом з відсотками гарантується державою у повному обсязі. Усі гроші, отримані Мінфіном від продажу цих цінних паперів, йдуть на забезпечення нагальних оборонних та соціальних потреб держави. Міністерство щовівторка проводить для цього спеціальні аукціони, під час яких банки і брокери купують цінні папери для клієнтів.

З початку війни Мінфін провів 8 аукціонів з розміщення військових ОВДП, запозичивши до держбюджету 30 млрд грн і вже згадані €143 млн та $12 млн. Найбільший портфель облігацій сконцентрований серед банків-первинних дилерів. 

На сьогоднішній день власниками військових ОВДП стали понад 4 тис. громадян та представників українського бізнесу. Наразі ж у Мінфіні працюють над усуненням деяких перешкод, що виникають для іноземних громадян.

Як придбати і продати військові облігації

Купити військові ОВДП можуть як юрособи, прості українці, так і іноземні інвестори. До того ж, можна придбати навіть одну облігацію на 1 тис. грн. Провести угоду можна дуже просто через мобільні додатки або звернувшись до банків-первинних дилерів чи брокерів. Але важливо пам’ятати, що всі вони працюють з різними об’ємами інвестицій.

Якщо інвестиції скромні (від 1 тис. грн), то тут належить звертатися до наступних установ:

• Укргазбанк;
• Укрексімбанк;
• Альфа-банк;
• ПУМБ;
• Банк Південний;
• Dragon Capital;
• ICU;
• УНІВЕР;
• BTC Broker.

Якщо ж інвестор вирішив вкладати значні кошти, то звертатись треба, скажімо, до ПриватБанку (така функція є у "Приват 24" у розділі "Інвестиції"), оскільки він працює лише з інвестиціями більше 100 тис. грн. А Ощадбанк працює з тими, чиї інвестиції перевершують 50 тис. грн. Ознайомитись з умовами належить у кожному окремому випадку.

Цікавий факт. На сьогоднішній день на державний ПриватБанк, який продає військові облігації клієнтам з великим порогом входу, припадає 40% операцій. Як говорить у коментарі Delo.ua прессекретар банку Олег Серга, той мінімум у 100 тис. грн – це аж ніяк не свідчення, що "Приват" обслуговує лише компанії, які оперують значними коштами.

Вторинний ринок працює

У випадку ж, якщо інвестор забажає перепродати облігації до строку їх погашення, така можливість у нього є. На сьогоднішній день брокери і банки на первинному ринку не заробляють нічого, але на вторинному – так. У той же час сталими темпами росте обсяг торгів на вторинному ринку – минулого тижня він зріс до 7 млрд грн.

Приведемо приклад: інвестор придбав через ПриватБанк шестимісячні облігації у гривні на 200 тис. грн під 10%. За пів року інвестор мав би отримати 220 тис. грн. Але за три місяці (на екваторі строку) виникла необхідність продати папери й повернути гроші. Як правило, продати ці папери можна тим, у кого вони були куплені — маркетмейкерам. Але в такому випадку інвестор отримає не 210 тис. грн, а 204 тис. грн.

Умовні 6 тис. грн стануть заробітком компанії-брокера чи банків-дилерів.