Лінійки, розруха та мільйони боргів. Що відбувається з "Електронмашем" перед продажем (ФОТО)

Лінійки, розруха та мільйони боргів. Що відбувається з "Електронмашем" перед продажем (ФОТО)

ФДМ хоче продати київський завод "Електронмаш" 12 листопада. Найбільшу цінність активу становлять 20 га землі у столиці. А ще в активі заводу 139 працівників, яких не можна звільняти

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

12 листопада Фонд державного майна планує провести аукціон із продажу заводу "Електронмаш" у Києві. Коли найбільше в СРСР підприємство з виробництва обчислювальних машин буде продано з молотка. Стартова ціна лота 66,7 млн. гривень.

У ФДМ кажуть, що приватизація є єдиним способом зробити підприємство ефективним. Завод перестав випускати обчислювальну техніку ще в середині 90-х, а зараз територія підприємства, швидше, ласий шматок для забудовників, аніж місце для повноцінного виробництва.

"Коли Україна переходила до ринкової економіки, держава, на жаль, не змогла вміло розпорядитися "Електронмашем". Якби тоді, у 90-х роках, підприємству знайшли б ефективного приватного власника, ми сьогодні мали б виробника конкурентної високотехнологічної продукції. З 2017 року" Електронмаш" почали активно рейдерити, бо деякі хотіли даремно привласнити його майно. Альтернатива такому цинічному "віджиму" — це цивілізована прозора приватизація", — каже голова ФДМ Дмитро Сенніченко.

Нині заводі числиться 139 людина. Але більшість із них сидять удома, на карантині. Завод нараховує їм зарплату, але не може заплатити, оскільки через відпустки більшості працівників підприємство перестало заробляти гроші. Тому зараз на заводі заборгованість із зарплати становить 5 млн гривень. А ще є борг перед державою у розмірі 13 млн. гривень.

До речі, оплата цих боргів, а також вимога не звільняти працівників заводу, прописані в умовах приватизації.

Головний радянський комп'ютерний завод

Науково-виробниче об'єднання "Електронмаш" розпочало свою історію у 1960 році, коли на київському заводі "Радіоприлад" почали виробляти обчислювальні машини. Першими виробами стали "Керуюча машина широкого призначення "Дніпро" та "Електронна машина розрахунку для тканин". У 1965 році на базі кількох підрозділів "Радіоприладу" було створено Київський завод керуючих та обчислювальних машин (ВУМ). До складу нового підприємства увійшли механічний, оздоблювальний та складальний цехи, а також конструкторське бюро.

Машина керування широкого призначення "Дніпро". Фото Вікіпедія

У 1972 році завод був перейменований на "Електронмаш" і став лідером у СРСР з виробництва комп'ютерної техніки, а також першим у СРСР освоїв виробництво дискет.

Підприємство робило ЕОМ для країни, а наприкінці 80-х навіть освоїло виробництво персональних комп'ютерів. Домашній комп'ютер "Пошук" випускався заводом із 1988 року. Комп'ютер був напівсумісний з IBM XT/PC та базувався на процесорі КМ1810ВМ88, який був аналогом процесора Intel i8088

Проте з 80-х підприємство почало стагнувати: найкращі фахівці їхали на Захід, а радянські промислові шпигуни все гірше справлялися із завданням крадіжки технологій у провідних західних корпорацій. І розпад Радянського Союзу лише прискорив стагнацію заводу.

"Помилка держави в тому, що при переході від Радянського Союзу до ринкової економіки намагалися врятувати надто багато державних підприємств. І ці підприємства без належного управління загинули. У 1994 році, коли підприємства зобов'язали мати касові апарати, завод намагався випускати касові апарати, які були дешевшими Але вони ламалися в перший же місяць. Не було ні сервісу, ні можливості ремонтувати. У результаті підприємство програло в конкурентній боротьбі", - розповідає голова ФДМ Дмитро Сенніченко.

20 га землі у столиці та виробництво лінійок

Нині найбільша цінність заводу — земля, де він стоїть. Площа заводу складає 136 тис. кв. м, а всіх земельних ділянок – 20 га. Саме підприємство є досить жалюгідне видовище, однак у цінителів abandoned places воно все ж таки може викликати інтерес.

Головний технолог заводу Володимир Чорний з гордістю демонструє відомий виріб підприємства — логарифмічну лінійку, яка була незамінним гаджетом студентів мехматів докомп'ютерної епохи.

Телевізори ЕМКА із вбудованим CD-програвачем – ще одна несмілива спроба заводу повернути статус виробника обчислювальної техніки. Проте підприємству так і не вдалося наздогнати невблаганний прогрес

Загалом деякі цехи заводу є клондайком нині забутих технологій другої половини минулого століття.

Хоча заради справедливості варто сказати, що завод все ж таки займається виробництвом і зараз. Наразі підприємство виробляє різні деталі для ліфтів та ремонтує блоки живлення для кондиціонерів пасажирських вагонів "Укрзалізниці".

"Є замовлення на виготовлення нових блоків. Але поки що це виробництво не починається, тому що немає фінансування. Є великі замовлення від метрополітену, адже вагони метро оснащені нашими блоками живлення. Поки що всі в замороженому стані. Ідуть переговори, а далі буде видно", — каже головний технолог підприємства.

Такі блоки живлення завод виготовляє для залізничних вагонів.

Він розповідає, що ще у 2017 році підприємство справно працювало, сплачувало всі податки та мало гроші для виробництва. Але з початком пандемії коронавірусу більшість працівників було відправлено на самоізоляцію із збереженням заробітної плати. Зрештою люди не працювали, замовлення не виконувались, а зарплату на заводі не платили. Таким чином, у підприємства виникла заборгованість і перед державою, і перед співробітниками. При цьому він упевнений, що 139 працівників можуть давати прибуток і новим власникам.

Деякі робітники на заводі все ж таки були помічені. Один із них, Олександр, розповів нам, що працює на "Електронмаші" все життя. І хоча зарплату на заводі не платять уже десятий місяць, він, як і багато працівників підприємства, примудряється жити за рахунок пенсії. Інструментальник показав нам свої вироби та верстати інструментального цеху, серед яких є імпортні, японські.

Також у виробничих приміщеннях ми натрапили на імпровізовану зону рекреації трудового колективу. Як і на багатьох підприємствах радянської епохи, тут у пошані доміно.

Суди, рейдери та розтяжка

Земля, де розташований завод, — ласий шматок будь-якого забудовника. За словами Сенніченко, підприємство намагаються захопити рейдери приблизно з 2014 року. У жовтні в результаті підпалу було навіть зруйновано один із корпусів підприємства. А ще в одному знайшли розтяжку із ручної гранати.

Крім того, за підприємство ведеться судовий розгляд. Якась Первинна профспілкова організація заводу заявляє, що близько 60% майна держпідприємства належить трудовому колективу, оскільки 1986 року Рада міністрів СРСР прийняла постанову про реалізацію " пілотного проекту " , у якого прибуток низки експериментальних держпідприємств міг розподілятися між працівниками підприємства з наступним нарахуванням доходів.

Профспілки заявили, що приватизація заводу порушує їхні права, і ще у 2017 році звернулися до суду із позовом проти Міністерства економіки. Мінекономіки виграло суд, але восени цього року профспілка подала апеляцію. Вона була прийнята до розгляду Північним апеляційним судом Києва 1 листопада, розгляд справи розпочнеться 30 листопада.

Такий фактор, як судовий позов, міг би відлякати від участі у приватизації світових гігантів високих технологій. Але навряд чи це стане на заваді українським забудовникам. Швидше за все, незважаючи на проблеми, підприємство буде продано, а на місці колись флагмана радянського комп'ютеробудування зросте новий житловий комплекс.

Степан Крока, спеціально для Delo.ua