"Продукти, що покривають воєнні ризики, можливо й з'являться, але масового розповсюдження не отримають", - заступник голови правління ARX В'ячеслав Гавриленко

"Продукти, що покривають воєнні ризики, можливо й з'являться, але масового розповсюдження не отримають", - заступник голови правління ARX В'ячеслав Гавриленко

В'ячеслав Гавриленко, заступник голови правління страхової компанії ARX та генеральний директор компанії ARX Life – про волонтерську діяльність та допомогу армії, про адаптацію страхового бізнесу до військових реалій, а також про перспективи українського страхового ринку та про те, чому страховики не покривають ризики, пов'язані з бойовими діями.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

– З початку війни минуло чимало часу. Бізнес уже відійшов від першого шоку, намагається працювати, всіляко допомагає країні та збройним силам. Можливо, ARX теж має якісь волонтерські проекти?

Для нас, як для людей, які займаються бізнесом, зараз дуже важливо підтримувати Україну та ЗСУ. Причому допомагати потрібно в рази більше в порівнянні з тим, як ми це робили раніше. І найкраща допомога – бути прибутковими та платити якнайбільше податків до державного бюджету. Зараз той самий час, коли бізнес має працювати максимально прозоро та чесно. Це і є по суті прояв патріотизму. Чим професійніша і стійкіша компанія, тим більший її внесок у підтримку країни та економіки.

Наприклад, у 2021 році ми заплатили понад 300 млн грн. податків, а за 2022 рік авансом заплатили ще 74 млн. грн. податків. Додатково ми щокварталу перераховуємо частину прибутку на фінансування ЗСУ. Сума, яку ми перерахували до спеціального фонду НБУ "Повернися живим", перевищує 10 млн грн. Зокрема, з кожного проданого онлайн-полісу "Зелена карта" до згаданого фонду йде 10%.

Наш акціонер Fairfax теж не стоїть осторонь. З його допомогою за кордоном здійснюються закупівлі необхідних бійцям речей: від касок до тепловізорів та одягу. Згодом ми все це привозимо до України та передаємо на потреби армії. Загалом центральний офіс Fairfax у Торонто передав 1 млн дол. на гуманітарні потреби, а колеги з усього світу, що входять до холдингу Fairfах, зібрали для України близько 2 млн дол. Про такі речі, як передача авто для фронту, я навіть не говорю. Ми займаємось цим постійно.

– Як загалом змінилася робота компанії після 24 лютого, як ви перебудували бізнес-процеси?

Ми не ігнорували сигнали про можливе вторгнення, які почали надходити ще наприкінці 2021 року. Тому ми наскільки це було можливо підготувалися до поточних подій заздалегідь. Насамперед, підготували все, що стосується IT. Ми перевезли наші сервери з Києва до Львова, продублювали ключові служби, перевели багато процесів у "хмарне" середовище. Взагалі, масштабну діджиталізацію нашого бізнесу було запущено ще під час пандемії. І тепер ми повністю пожинаємо результати наших зусиль. У нас не виникає жодних складнощів з роботою віддалених сервісів, пов'язаних із укладанням договорів, з отриманням оплати, з виплатами за страховими випадками тощо. Тож ми можемо в принципі обходитися без офісів. Хоча для нарощування продажів це, звісно, не завжди добре. Але щодо інших сервісів компанії, у тому числі для підтримки та розвитку клієнтської бази – всі процеси у нас налагоджені бездоганно.

– А які заходи ви вживали для безпеки персоналу?

Багато наших співробітників переїхали з небезпечних місць, насамперед йдеться про тимчасово окуповані території. Хтось у відносно спокійні регіони України, хтось за кордон. Велику допомогу, знову ж таки, надав наш акціонер Fairfax. Колеги організовують житло нашим фахівцям, які виїхали до Європи абсолютно безкоштовно. Крім того, за тиждень до початку воєнних дій ми виплатили зарплату авансом. А першого дня (24 лютого – ред.) всі співробітники отримали додатково допомогу у розмірі місячного окладу. При цьому хочу зауважити, що переважна більшість наших фахівців продовжувала працювати дистанційно. Навіть перебуваючи у бомбосховищах, вони пролонгували договори, укладали нові контракти та займалися врегулюванням збитків. Ми знаємо, що й інші компанії також активно рухаються у бік дистанційного обслуговування. Це не тільки зручно, але, як показала практика, безпосередньо пов'язане із безпекою персоналу та клієнтів.

– Повертаючись до питання про ваші офіси. Що з вашими представництвами на тимчасово окупованих територіях, яка їхня доля?

Вони не працюють. І практично всі співробітники (за винятком шести осіб) виїхали зі східних та південних регіонів. Причому ми зі свого боку разом із нашим акціонером максимально допомогли їм із переїздом. З людьми, які там залишилися, ми тримаємо зв'язок і теж готові їм допомогти.

– На решті території офіси працюють?  

Чим безпечніший регіон – тим більше наших представництв там відновило свою роботу. У Києві відкрито близько 40% офісів. А в Західних областях відкрито всі офіси без винятку. При цьому ми нікого силою не заганяємо в офіс. Співробітники самі вирішують, працювати у віддаленому режимі чи офлайн.

– Як збудовано зараз врегулювання? Особливо цікаві випадки, коли страхова компанія не може заочно оцінити збитки.

Механізм телеврегулювання, який ми запровадили ще кілька років тому, дозволяє у 99% випадків вирішити всі питання з виплатами без безпосередньої присутності клієнта. Наприклад, власник пошкодженого автомобіля привозить його одразу на СТО, і там на місці проводиться експертиза. Якщо є гостра потреба в оцінці збитків, в огляді пошкодженого майна, ми залучаємо аварійних комісарів та експертів. Звичайно, іноді не обійтись без оригіналів документів. Потрібно також дотримуватись вимог щодо ідентифікації клієнта, яку найчастіше можна провести лише за особистої зустрічі. Але, повторюся, на тлі загальної кількості випадків віддаленого врегулювання вплив цих факторів незначний.  

– Але як вирішуються спірні ситуації, коли ваші клієнти заявляють про збитки у тих регіонах, де ведуться чи велися бойові дії? Як звичайні страхові випадки відокремити від тих самих військових збитків?

Складнощі бувають. Але у нас є напрацьована експертиза та фахівці. Не можна сказати, що це нерозв'язна проблема. Якщо є можливість отримати від страхувальника документи, що підтверджують страховий випадок, поспілкуватися з ним, все стає набагато простіше. У деяких ситуаціях, навіть за наявності сумнівів, ми приймаємо сторону клієнта. Наприклад, з початку війни наші клієнти отримали близько 279 млн. грн. страхових відшкодувань.

– За вашими оцінками, як компанія завершить 2022 рік?

У страхуванні ти бачиш результати своєї діяльності не одразу. Тому підсумки поточного року багато в чому зумовлені тим, як ми відпрацювали у попередньому році. Якщо страхова компанія виважено та консервативно вибудовує свій бізнес, їй простіше пережити будь-які потрясіння. Звісно ж, війна стала для всіх нас величезним стресом, "чорним лебедем". Незважаючи на це, наша компанія гідно вийде із цієї кризи. Ми повністю виконуємо всі нормативи, справно платимо зарплату всім співробітникам, і нам не лише вистачає грошей, у нас є прибуток. За страховими преміями ми маємо намір вийти на 70% плану за підсумками 2022 року. Хоча одразу після 24 лютого ми думали про те, як зібрати хоча б 50% того, що запланували.

– Чи зміниться попит на страхові послуги? Враховуючи масштаби кризи, що накриває Україну.

З одного боку, очевидно: те, що відбувається в нашій країні, затягується, і може тривати ще досить довго. Це буде важко і для економіки, і для звичайних людей, прибутки яких сильно впадуть і платоспроможність суттєво знизиться. Тому споживання страхових послуг скоротиться. З іншого боку, люди потребуватимуть збереження свого майна, нерухомості, автомобілів, вони будуть думати про захист життя та здоров'я. До того ж є певний еволюційний процес. Кількість українців, які користуються страховими послугами, поступово рік у рік природно зростає. Тому попит на страхування все одно буде . Ті компанії, які забезпечені капіталом та резервами, ведуть діяльність професійно, намагаються бути кращими для клієнтів, точно нікуди не зникнуть і залишаться "на плаву".

– Часто звучить питання щодо того, чи включають страховики до стандартних договорів військові ризики. А якщо ні, то як можна від них застрахуватись?

За дефолтом ці ризики ніхто не покриває. Є специфічні види страхування, де такі ризики є. Але це дуже дорогі продукти. І під час війни подібні договори ніхто не укладатиме.

– Але, можливо, після війни з'являться якісь продукти, які потенційно допоможуть захиститись від військових загроз. Як це було в розпал пандемії COVID-19 із медстраховками.

На так звані "ковідні" страховки був сплеск у розпал коронавірусу. Нині попиту на них практично немає. Так і з воєнними ризиками. Окремі продукти, мабуть, з'являться з точковим покриттям. У нас у тому числі. Але масового їх поширення чекати не варто. Взагалі, заради справедливості зауважу, що війна – катастрофічна подія, збитки від якої має покривати держава. Це загальноприйнята у світі практика.

– Давайте поговоримо про вашу компанію зі страхування життя. Як почувається цей напрямок бізнесу? З огляду на те, що страхування життя більш інертне і реагує на зовнішні потрясіння не так швидко.

Дозволю собі легкий каламбур: лайф живий. Хоча, зрозуміло, багатьом клієнтам не до лайфу. Це очевидно. Ті клієнти, які хотіли розірвати договори чи заморозити поліси, зробили це ще навесні. Проте відсоток виконання плану нашою компанією ARX Life навіть дещо вищий, ніж ризиковою компанією. І у 2022 році сума премій буде близько 80% прогнозу або трохи більше. Це частково пов'язано з тим, що ми концентруємось на короткострокових продуктах страхування життя. А вони користуються попитом й зараз.

 А що з тими платежами, які ARX Life акумулює завдяки банківським кредитам?

Їхній обсяг, зрозуміло, скоротився. Адже банки, починаючи з 24 лютого, практично не кредитували. Відповідно і продажів кредитного страхування не було. Лише нещодавно видача позик хоч трохи відновилася. Тому, якби ми залежали тільки від bancassurance, нам було б дуже важко. Але, на щастя, по нашому портфелю це сильно не вдарить.

– Хотілося б почути вашу думку щодо надання Україні статусу кандидата у члени ЄС. Як це в найближчому майбутньому вплине на страхову галузь, можливо, прискорить імплементацію нормативних вимог та законодавчих норм?  

У той момент, коли Національний банк став регулятором страхової галузі (з 1 липня 2020 року – ред.), ринок почав швидко рухатися у бік тих правил і стандартів, які прийняті в ЄС. У страховиків виникло багато питань, з якими вони не стикалися, або яким вони не приділяли уваги. Це фінансовий моніторинг, виконання нормативів, жорсткі вимоги до звітності, капіталізації та репутації топ-менеджменту, а також організації продажу страхових продуктів. І чим ближче ми будемо до ЄС, тим сильніше всі ці аспекти змінять ринок. Він стане менш динамічним та більш консервативним. У той же час правила гри для страховиків будуть більшою мірою націлені на клієнта, на захист його прав та інтересів. Все це призведе до того, що компанії нарешті серйозно переймаються ефективністю та прибутковістю свого бізнесу. Інакше багатьом страховикам доведеться просто піти.

– Як ви думаєте, скільки часу мають страхові компанії, щоб адаптувати свою діяльність під стандарти, що прийняті у ЄС?

Я думаю, що 3 роки, можливо, 5 років. Точно не більше. Головна проблема, яка гальмує ринок на шляху до цих змін – нестача кваліфікованих спеціалістів. Але, гадаю, і її можна вирішити, було б бажання. А зараз головне для всіх нас – перемога України, мир та відновлення країни.