До Ради внесли законопроєкт про заборону УПЦ

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Він передбачає зміну статті 3 закону про свободу совісті та релігійні організації, що стосується, власне, права на свободу совісті.

Для охорони громадської безпеки та порядку пропонується заборонити діяльність релігійних організацій, які безпосередньо або як складові частини іншої релігійної організації входять до структури релігійної організації, керівний центр якої знаходиться в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України.

У пояснювальній записці до законопроєкту автори пояснюють, що його метою є саме заборона УПЦ, і заявляють, що неодноразово фіксувалися випадки допомоги її священиків російській армії та їхньої співпраці з російськими спецслужбами.

"В Україні продовжує свою діяльність по суті своїй – розгалужена всеукраїнська розвідувально-диверсійна структура, яка всі ці роки працювала і продовжує працювати на користь Путіна – російська православна церква в Україні (раніше – Українська православна церква Московського патріархату)", — вважають нардепи.

Нагадаємо, що у 2017 році на фоні тодішньої активізації дискусій про необхідність певних обмежень для УПЦ як організації, що керується з Москви, її керівним центром було визнано Київ. Це було відображено у зміні статуту Російської православної церкви, де положення про УПЦ були виділені з розділу про самоврядні церкви та винесені в окремий розділ.

При цьому після російського вторгнення в Україну в 2022 році в УПЦ склалося неоднозначне ставлення до того, як цій організації слід на нього реагувати. Зокрема, в мережі з'явилося відео, в якому кілька священиків УПЦ з різних регіонів окремо заявляють про припинення поминання ними імені патріарха РПЦ Кирила на службах через те, що той не засудив розв'язання Росією війни.

Вони також закликали предстоятеля своєї церкви Онуфрія скликати собор УПЦ, на якому поставити питання щодо недоречності її подальшого перебування у складі Московського патріархату та про "зміну канонічного статусу церкви".

У відповідь керуючий справами УПЦ митрополит Антоній закликав "не піддаватися на провокації", заявивши, що всі церковні питання повинні розглядатися і вирішуватися "виключно канонічним шляхом та соборним розумом, не під гуркіт бойових вибухів, а у мирі Христовому та молитві".

За його словами, емоції у вирішенні будь-яких важливих питань є не найкращим порадником, і зараз усі сили церква має сконцентрувати на пастирському служінні та допомозі всім нужденним.

У свою чергу в утвореній у грудні 2018 року Православній церкві України, яка не визнана РПЦ та більшістю інших автокефальних православних церков, заявляють про масовий перехід громад конфліктуючої з нею УПЦ до ПЦУ після початку війни. Як заявив 29 березня предстоятель ПЦУ Єпіфаній, останнім часом так вчинили понад 50 церковних громад, а ще близько 100 перебувають у процесі.