Крафтовий алкоголь в обмін на молоко: як нардепи хочуть вивести з тіні самогоноваріння

Український ринок молока переживає не найкращий свій період — останніми роками виробництво стабільно падає. З січня по серпень 2020 року, наприклад, обсяги знизилися майже на 4%, склавши 6,5 млн. тонн молока.

Тривожну ситуацію екстравагантним способом пропонують виправити народні депутати із фракції "Слуга народу" Галина Третьякова, Дмитро Любота, Максим Заремський, Ігор Фірс та Анатолій Костюх.

Вони зареєстрували законопроект, який дозволить підстебнути молочну промисловість за рахунок... самогоноваріння! А саме — "звільнення виробника самогону від сплати акцизу на виготовлений продукт (не більше 150 літрів на місяць) за умови, що такий крафтовий виробник також вироблятиме одну тонну молока на місяць.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Кореспондент Delo.ua з'ясував, чого хочуть парламентарі та як до їхньої ініціативи ставляться гравці ринку.

Відмова від радянської спадщини

Ключове положення законопроекту, зареєстрованого 25 вересня, стосується змін до Кодексу про адміністративні порушення. Сьогодні там існує дві статті: "Виробництво, зберігання самогону та апаратів для його виготовлення", а також "Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього приготування". За першу передбачається штраф до 170 грн., за другу — до 85 грн. У пояснювальній записці до документа йдеться, що ці статті з'явилися в 1987 році і були елементами "радянської боротьби з пияцтвом і алкоголізмом". Але сьогодні вони є по-перше неефективними, а по-друге, певною мірою протиправними. Так, за даними Державної судової адміністрації, за весь 2018 рік було розглянуто лише 197 справ, пов'язаних із самогоноваренням. Штраф заплатили 80 осіб.

"Сьогодні не повинна встановлюватися відповідальність, якщо людина виробляє з продуктів своєї праці міцні алкогольні напої для власного споживання. Це її природне право, яке не може бути обмежене державою. Ця стаття підлягає скасуванню оскільки носить дискримінаційний характер саме до самогону домашнього виготовлення, оскільки виробництво вин виноградних та плодово-ягідних, напоїв медових, наливок та настоянок у домашніх умовах для власного споживання не тягне за собою відповідальності”, - зазначають автори проекту.

З іншого боку, вони нагадують — через міцність продукту та велику кількість шкідливих для організму речовин (сивушні олії, метанол та інші), його виробництво, а також зберігання повинно відповідати умовам, за яких негативний ефект буде максимально знижений. Особливо за умови, що самогон цей продаватиметься.

Останнє стане можливим за державного ліцензування самогоноваріння, а щоб максимально вивести цю діяльність з тіні, представники фракції "Слуга народу" пропонують пільгові умови для акцизів.

"Це зміни до законодавства про можливість фізичних осіб-підприємців виготовляти крафтовий самогон міцністю 40-60 градусів з метою реалізації. З акцизом та відповідними вимогами до технології виробництва. Упевнений, із сурогатом треба боротися саме таким чином — відкриваючи можливості та ринки. Новелою в українському законодавчому просторі буде звільнення виробника самогону від сплати акцизу на виготовлений продукт (не більше 150 літрів на місяць) за умови, що такий крафтовий виробник також вироблятиме одну тонну молока на місяць", - розповідає один із авторів ініціативи, народний депутат Ігор Фріс.

Акциз в обмін на молоко

У такий неординарний спосіб парламентарі збираються допомогти молочній галузі, яка давно стагнує. За останні десять років дійне поголів'я скоротилося на 43% до 1 млн. 967 тисяч корів у 2018 році. З них майже 1,5 млн. перебувають у приватних сільських господарствах. Сукупний обсяг виробництва впав за 10 років на 15% і у 2019 році становив 10,1 млн тонн.

Не змінилася ситуація і цього року — з початку року обсяги виробництва скоротилися на 3,8%, склавши 6,5 млн тонн. Зростання спостерігається лише у Тернопільській області (на 2,8%, до 314 тисяч тонн), а не змінилися показники хіба що у Черкаській та Хмельницькій областях (відповідно 315,4 та 449,4 тисячі тонн). В Асоціації виробників молока зазначають, що стабільна стагнація характерна якраз для пересічного населення — з січня по серпень мінус його становив 5,2%, впавши до 4,57 млн тонн.

У той же час за 2019 рік молочна галузь завдяки експорту принесла $317,5 млн, а державний бюджет (за рахунок ПДВ, ЄСВ, ПДФО та військового збору) отримав 2,28 млрд грн. Загалом Україна, за обсягом виробництва молока, знаходиться на 18 місці у світі, хоча за даними Світового банку, може легко увійти до десятки світових виробників.

"Можливі наслідки нинішніх тенденцій: зниження бюджетних надходжень, втрата джерела валютної виручки, перетворення України з нетто-експортера на нетто-імпортера, втрата робочих місць та зниження соціальної стабільності на селі. Виходячи з цього доцільно запровадження пільг для осіб зайнятих самогоноваренням, які також займаються виробництвом молочної продукції", - наполягають у Верховній Раді.

"Будемо напої виробляти чи корів доїти?"

Ідею зробити самогоноваріння офіційним видом діяльності учасники цього ринку загалом оцінюють позитивно. Ініціативу підтримує Олександр (редакція не називає прізвище спікера через ризик для спікера через статтю КоАП, яка діє сьогодні). Він займається виробництвом віскі у домашніх умовах.

У коментарі Delo.ua Олександр розповів, що все починалося як хобі. Але зараз готовий його перевести до розряду легального бізнесу. За своє захоплення Олександр штрафів не платив, оскільки ринок залишається досить закритим — він має кілька оптових дистриб'юторів, яким, отримавши товар, самі продають віскі. Загалом виходить близько 100 літрів напою на місяць. За словами виробника крафтового алкоголю, раніше на це у нього йшли всі вихідні. Після придбання нового обладнання лише за одну суботу вдається отримати 20-25 літрів продукту.

"Зараз працює сарафанне радіо, але на цьому не побудувати нормальних продажів. Для цього потрібно, щоб усе працювало "в білу". Податки я платити готовий — хотілося б увійти до ресторанів, магазинів тощо. Насправді, чому в Україні немає хороших" у нас є всі умови, але в нас, з точки зору законодавства, все має вироблятися зі спирту-ректифікату, який ми купуємо на держпідприємстві "УкрСпирт", але з ректифікату неможливо зробити нормальні напої — всі вони є процесом перегонки, а не ректифікації", - пояснює він.

Олександр не виключає, що перехід у правове поле самогоноваріння може підштовхнути і внутрішній туризм. "Самогонщик" наводить приклад США, де більшість дистилерій розташовані в сільській місцевості - люди їдуть туди дивитися на виробництво, пробують напої і залишають гроші в селі, купуючи алкоголь друзям на подарунки. Поріг входу, за його словами, у цю галузь не дуже високий: хороша перегінна техніка коштуватиме 15 тисяч грн, а решта атрибутів (ферменторів, бочок) ще близько 5 тисяч грн. При цьому 150 літрів віскі на місяць дозволить отримати близько 25-28 тисяч гривень чистого прибутку.

"Але ось з приводу молочної промисловості — не впевнений. Усі, кого я знаю, хто займається цією справою, вони коров заводити не будуть. Що таке тонна молока? Я не знаю скільки з корови виходить. Літрів 10 десь? На місяць це 300 літрів. Нехай чотири корови треба тримати. У мого сусіда якось було стільки. Але це цілодобова робота — випасати, корми заготовляти, чистити, прибирати, мити їх. Повноцінний робочий день. корів доїти? Одне з іншим, як на мене, зовсім не в'яжеться. А з огляду на те, що це в рамках ФОП... Ти один, може якийсь ще один найманий співробітник. Це марення", — резюмує Олександр.

Згодний з ним і директор одного з невеликих молочних виробництв у Волинській області Андрій Турак. Він називає дурістю спробу пов'язати ці два виробництва та вважає, що автори ініціативи далекі, як мінімум, від проблем молочної галузі.

"Для розуміння обсягів — хороша корова дає на рік близько 7 тонн молока. У пересічних українців такі рідкість, тож можна в середньому брати 5 тонн молока на рік. Але в чому питання — навіщо пов'язувати самогон та молоко? Це, на мій погляд, дурість", - наполягає Турак.

За його словами, бізнес самогоноваріння розвивати можна, але це мають робити не ті фермери, які займаються молочним ринком. Виробник підтверджує, що для досягнення закладених у законопроекті показників потрібно багато працювати з тваринами та витрачати на догляд за ним весь робочий день.

У законопроекті також наводяться цифри, які змушують ставитись до акцизної ініціативи із сумнівом. Там, наприклад, йдеться, що у 2018 році середній річний надій із однієї корови становив трохи більше 6 тисяч літрів молока. Відповідно, фермер-самогонник або має працювати без вихідних, дбаючи про дві-три корови, виробляючи в перервах крафтовий алкоголь, або вийти з категорії фізичних осіб-підприємців.