Порошенко розігрує спектакль, роблячи із себе Навального. Чому йому це не допоможе у справі про держзраду?

17 грудня 2021 року слідчі Державного бюро розслідувань мало не бігли за народним депутатом Петром Порошенком біля будівлі Верховної Ради, щоб вручити йому повістку з викликом на допит. Це явно було сюрпризом для п'ятого президента, який, побачивши слідчих, буквально стрибнув у автомобіль та крикнув своєму водієві "Поїхали, е… твою матір!".  

Буквально за кілька годин Порошенко побачили в аеропорту "Бориспіль": за даними ЗМІ , він купив авіаквитки до Туреччини відразу ж після спроби вручити йому повістку, хоч у партії "Європейська солідарність" стали запевняти, що це була запланована заздалегідь поїздка.

В результаті Порошенко майже місяць пробув за кордоном, що в його партії назвали "дипломатичним турне до Туреччини та Польщі". Проте, в "ЄС" згадали лише про два заходи, у яких нібито брав участь п'ятий президент України: у Стамбулі зустріч із Вселенським патріархом Варфоломієм, а у Польщі – участь у конференції ”Росія – Україна – НАТО: ескалація напруженості на східному фланзі”.  

Очевидно, що для участі у двох заходах достатньо максимум двох днів, але не місяця. З низки фактів випливає, що загнаний у кут несподіваним розворотом кримінального провадження проти Віктора Медведчука та в його бік Петро Порошенко скористався тим, що виїзд з України йому ще не заборонено, а тому втік із країни, щоб отримати час для юридичної підготовки, на яку він витратив круглу суму в 11 млн грн , і для роздумів, що робити далі.  

І нічого кращого політтехнологи нардепа Порошенка за цей час не вигадали, як розігрувати з того, що відбувається, черговий фарс із гаслами про політичне переслідування і "ліпити" Петру Олексійовичу образ "опозиціонера, який опинився під катком тиску влади".  

Що вчора, 17 січня, і почала робити команда п'ятого президента на чолі. Для цього Петра Порошенка пересадили з чартерного літака, якими він пересувався світом усі останні роки, у звичайний рейсовий літак, та ще й авіакомпанії-лоукостера WizzAir, та ще й не в бізнес-клас, а в економ, щоб максимально продемонструвати суспільству, ніби влада взялася "пресувати" такого ж звичайного громадянина, який, як і всі українці, заощаджує на перельотах.  

У таке можна було б повірити, якби Петро Порошенко хоч раз до цього користувався послугами дешевих авіакомпаній та економ-класом, але це вчора сталося вперше (не рахуючи польоту бізнес-класом престижної авіакомпанії British Airlines у вересні 2018 року). Але всі українці пам'ятають, що являє собою п'ятий президент країни і як він любить витрачати гроші на комфорт. Згадати хоча б його новорічний вояж 4 роки тому на Мальдіви, куди Порошенко летів приватним літаком разом із 7 пасажирами, та ще, за даними ЗМІ , без проходження паспортного контролю під підставними іменами – щоби про цю поїздку ніхто не дізнався. Тоді, за підрахунками журналістів, п'ятий президент України витратив на тижневий відпочинок щонайменше півмільйона доларів. Складно після цього собі раптом уявити Петра Порошенка рядовим українцем, який літає лоукостерами. Але сьогодні лідеру "Європейської солідарності" за порадами політтехнологів необхідно постати перед суспільством саме в такому світлі.  

Для цього дружина екс-гаранта Марина Порошенко, відома своєю пристрастю до дорогих брендових речей і любов'ю витрачати десятки тисяч доларів у найдорожчому бутіку Києва SanaHunt, для перельоту з Варшави до Києва була спеціально одягнена в дешевий сірий пуховик - щоб бути схожим на звичайну українку, яких мільйони.  

Після прильоту до Києва подружжя Порошенко з літака пересіло до бюджетного автомобіля марки Reno, чого теж ніколи не відбувалося з п'ятим президентом України, який для пересування країною останні 10 років використовував тільки люксові автомобілі Mercedes S-класу. Саме на такому автомобілі ще 17 грудня тікав від слідчих ГБР. Але сьогодні для правильної картинки на камери журналістів можна потерпіти і поїздити менш комфортабельною машиною.  

Та й найголовніше. Задля додаткового символізму, для підкріплення потрібного на сьогоднішній день образу, в Україну Порошенко повернувся 17 січня - рівно рік тому цього ж дня до Росії повернувся опозиціонер Олексій Навальний, якого після прильоту затримали правоохоронці у справі "Ів Роше". Цього б ніхто не помітив, якби сам Порошенко про це не згадав би, виступаючи перед пресою. Чи просто так?  

"Виявляється Навальний прилетів до Москви 17 січня. Ми не обирали ці асоціації, але, таке, знаєте – self explain (самі поясніть)", - заявив Петро Порошенко.  

Все це, плюс організовані мітинги під аеропортом у Києві та під будівлею Печерського районного суду, говорить про те, що останній місяць перебування за кордоном Петро Порошенко та його соратники готували сценарій, як вийти з історії про державну зраду та підтримку тероризму на Сході України під час поставок з окупованих територій вугілля максимально красиво та вигідно для його політичного майбутнього. Але чому вся ця вистава з польотом в економ-класі, дешевому автомобілі, переодягненій Мариною Порошенко та спробами "зліпити" із себе "українського Навального" навряд чи допоможуть п'ятому президентові України отримати підтримку українського суспільства, яким можна було б захиститися від кримінального переслідування?  

1. Образ олігарха Петра Порошенка настільки міцний, і ймовірність, що його політтехнологам в короткий термін вдасться побудувати йому образ звичайного українця, який став жертвою політичних переслідувань влади, дуже низька. А образ Навального і поготів.  
2. Айтірейтинг Петра Порошенка, згідно з останніми результатами соціологічного дослідження групи "Рейтинг", становить значні 47% українців, які не проголосували б за нього за жодних обставин. Проголосували б за нього, якби вибори відбулися найближчої неділі, лише 13,4% українських виборців, які визначилися зі своїм вибором. З таким високим антирейтингом та низьким рейтингом перетворитися знову на "улюбленця народу" за рахунок поїздки в економ-класі, здається, дуже малоймовірним.  
3. Спроби іншого великого політичного гравця Віктора Медведчука вибудувати собі образ жертви "режиму" після оголошення йому підозри у державній зраді не увінчалися успіхом - українці виявили байдужість до його долі. Згідно з результатами останнього соціологічного дослідження компанії SOCIS рейтинг Медведчука впав до нікчемних 1,4%, а антирейтинг зріс до 19,8%. Все це говорить, що у випадку з політиками, які перебували у владі десятки років, суспільство швидше повірить у те, що вони винні в інкримінованих ним злочинах, ніж у те, що влада позбавляється політичних конкурентів.  
4. Українці вже надивилися стільки шоу під назвою "влада ущемляє опозицію" з купою проплачених мітингів та промовистих промов політиків, що на них це вже майже не діє. Це на зорі епохи Віктора Януковича, при якому за ґрати було відправлено Юлію Тимошенко, до останньої ще прокидалося у пересічних громадян якесь співчуття. Але після її звільнення усі пам'ятають гасло на Майдані "Юлі – волю, але не владу". Вже тоді українці перестали вірити колишнім президентам чи прем'єр-міністрам, що підтверджують і результати всіх останніх виборів та соціологічних досліджень. На будь-кого, хто перебував в Україні при владі, суспільство покладає всю повноту відповідальності за низький рівень свого життя, а тому виборці скоріше повірили б новій людині у політиці, що, власне, сталося в останні президентські вибори, на яких переміг Володимир Зеленський (хоча сьогодні здається, що його шлях повторити буде вже складно). Але цією людиною співзасновнику Партії регіонів Петру Порошенку, який пробув в українській політиці та владі вже понад 20 років у різних епостасях та різних партіях, уже точно не стати.  
5. Кількість політичних та корупційних скандалів у біографії Петра Порошенка настільки висока, що звичайному українцеві буде дуже складно повірити в його невинність і у справі про постачання вугілля з ЛДНР, за яким його сьогодні підозрюють у державній зраді.  

Варто хоча б згадати останній і один із найгучніших корупційних скандалів, який, по суті, зіграв істотну роль у тому, що Порошенко програв президентські вибори у 2019 році. Йдеться про справу Олега та Ігоря Гладковських, відомих також на прізвище Свинарчуки, яким НАБУ звинуватило в розкраданні не менше 250 млн грн на схемах контрабандних поставок деталей та запчастин для української армії за цінами, завищеними в 2-4 рази. Головний фігурант гучної справи Олег Гладковський - бізнес-партнер Петра Порошенка, а в схемах поставок контрабандних запчастин і деталей для військової техніки брало участь підприємство "Кузня на Рибальському", яке належало тоді п'ятому президентові.  

Ні тоді, ні зараз, ні будь-коли Петро Порошенко не брав на себе моральної та політичної відповідальності за свої вчинки. Як типовий політик він завжди тягнув ковдру на себе, якщо відбувалося щось умовно гарне і навіть якщо до цього він не мав жодного відношення, але якщо ж йому ставили щось погане — він тут же відхрещувався від цього, намагався взагалі не коментувати, а якщо й доводилося — то "вішав" відповідальність на будь-кого ззовні (на політичних конкурентів, на ЗМІ, на Кремль), але тільки не на себе.  

Але це йому не допомогло ні на виборах 2019, ні допоможе сьогодні. Якщо проаналізувати весь вчорашній день, то Петро Порошенко жодного разу не прокоментував власне те, що його звинувачують у ГБР та СБУ, він "годував" своїх прихильників лише політичними гаслами, вдаючи, що його ні в чому не підозрюють.

А у чому його підозрюють? 20 грудня Державне бюро розслідувань оголосило Петру Порошенку про підозру у скоєнні державної зради та сприяння діяльності терористів на Сході України. Слідство підозрює, що Петро Порошенко одразу після того, як став Президентом України у 2014 році, увійшов у змову з російською владою щодо постачання в Україну вугілля з окупованих РФ територій Донецької та Луганської областей, в якому переговорником між Порошенком і РФ виступив кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук.  

Порошенко ставлять у провину співучасть у цій схемі на рівні зриву поставок вугілля з Південно-африканської республіки для того, щоб укласти контракти на купівлю вугілля через підставні фірми у бойовиків "Л/ДНР" за готівку.

За версією СБУ та ГБР, у змові з боку РФ брали участь помічник Путіна Владислав Сурков та заступник голови російського уряду Дмитро Козак, з якими за допомогою "переговорника" Віктора Медведчука і домовився про постачання вугілля з окупованого Донбасу в Україну Петро Порошенко. Роль останнього полягала в координації дій української влади, адміністративному впливі на ключових осіб та конспірації цієї діяльності. Слідство встановило, що наприкінці листопада 2014 року Порошенко тиснув на керівництво Міністерства енергетики та компанії "Центренерго" із вимогою приймати необхідні рішення для здійснення схеми. В результаті за 2015 рік бойовики ”Л/ДНР” отримали від української влади майже 13 млн доларів за постачання вугілля.  

Звинувачення більш ніж серйозні. І правоохоронці мають вагомі аргументи, щоб їх пред'явити екс-президенту. 6 січня Печерський районний суд у рамках цього кримінального провадження заарештував все особисте майно Петра Порошенка, у тому числі його акції у низці приватних компаній. 17 січня прокуратура цього ж суду зажадала від судді заарештувати самого Порошенка або випустити його з правом під заставу трохи 1 млрд грн.

Навряд чи все це "перекриє" політ Порошенка в економ-класі та заяви про те, що "Зеленський перетворився на Януковича", який переслідує ”український Навальний”. Але заради того, щоб залишитися у владі та продовжувати обслуговувати свої бізнес-інтереси, Петро Порошенко й надалі розігруватиме цю карту, незважаючи на те, що вона явно програшна.