Токаєв не бачить необхідності в міжнародному розслідуванні подій у Казахстані

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це Токаєв заявив в інтерв'ю державному телеканалу "Хабар24".

"Я не вважаю за необхідне проводити таке розслідування, впораємося самі", - заявив Токаєв.

З вимогами провести незалежне розслідування того, що сталося раніше, виступили Європейський парламент та міжнародні правозахисні організації.

У резолюції Європарламенту, ухваленій 20 січня, рішуче засуджувалися "масові акти насильства, що послідували за мирними протестами", і "підбурювальна риторика президента Токаєва", який оголосив усіх протестувальників, у тому числі й мирних, - "терористами", пише DW.

В інтерв'ю глава держави заявив, що ця резолюція - "рекомендаційна", "не має обов'язкового характеру" і назвав її "необ'єктивною та передчасною".

У створенні резолюції Токаєв звинуватив "лобістів", які працюють "на замовлення людей, які колись покинули Казахстан", а власний наказ стріляти за протестувальниками на поразку Токаєв виправдав "інтересами держави та безпеки громадян".

“Керівники правоохоронних органів боялися брати відповідальність. Повна безініціативність. Я їм сказав: Якби маршал Рокоссовський чи Жуков щодня питали б у Сталіна, вони б війну виграли чи ні? Це була справжня війна – треба було брати на себе відповідальність”, – заявив Токаєв.

За словами Токаєва, поліція була змушена діяти в рамках законодавчого поля, тому ухвалити рішення про відкриття вогню на поразку самостійно силовики не могли.

“Наші закони такі, що після Жанаозена були ухвалені закони, які сковували правоохоронців саме в таких ситуаціях. Тому я сказав, що ми маємо відкривати вогонь на поразку проти бандитів”, - розповів Токаєв.

Нагадаємо, на початку січня Казахстан накрила хвиля протестів, які призвели до сутичок протестувальників із силовиками та масовими заворушеннями та погромами.

Щоб придушити мітинги президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв попросив військової допомоги в Організації договору колективної безпеки (ОДКБ). Країни-учасниці організації відправили своїх військових та техніку до Казахстану "з метою стабілізації та нормалізації ситуації в країні".

Як повідомлялося, внаслідок масових заворушень у Казахстані загинули як протестувальники, так і правоохоронці.

Найбільше загиблих зареєстровано у колишній столиці та трьох регіонах. Зокрема, в Алмати, за даними міністерства, загинули 103 особи (зокрема двоє дітей), у Кизилордінській області – 21 особа, у Жамбилській – 10, в Алматинській – вісім.

Зазначимо, за попередніми підрахунками   збитки для бізнесу   від заворушень у Казахстані оцінюється у $220 млн.