Лудоманія в Україні: що з цим робити

Торік Верховна Рада легалізувала азартні ігри, що були під забороною із травня 2009 року. Ідеологи обмеження аргументували тоді свою ініціативу зростанням кількості злочинів, пов'язаних із ігровою залежністю. Рішення помітно виявило зворотний ефект. Ринок заповнили нелегальні казино, а українців, які зіткнулися з ігроманією, не просто кинули на свавілля долі — вони опинилися поза законом.

Легалізація грального бізнесу поступово виправляє ситуацію. Ліцензовані оператори дотримуються принципів відповідальної гри, а Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАЇЛ) вибудовує реєстр осіб, яким обмежений доступ до гральних закладів. Кореспонденти Delo.ua Ілля Требор та Марія Пирогова розібралися, як сьогодні Україна бореться із лудоманією.

Законодавча яма ігрової залежності

Весь закон "Про заборону грального бізнесу" містився в один рядок його другої статті: "В Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх". Фактично всі, хто прийшли до нелегального закладу, — переступали закон. Такий підхід ніяк не вирішував первинну задачу: скоротити кількість тих, хто страждає від ігрової залежності.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

В очах держави лудомани, швидше, були порушниками закону, а не людьми, які потребують кваліфікованої допомоги. Відсутністю подібної держтурботи активно користувалися нелегальні казино, які не збиралися вибудовувати відомий бренд або перетворюватися на успішні компанії. Їхнім завданням було швидко заробити.

Легалізація азартного ринку надала шанс виправити ситуацію. Однією з найважливіших складових гемблінгу в усьому світі є принципи відповідальної гри. Їхній український варіант найближчим часом затвердить КРАЇЛ. У документі, який раніше детально аналізували журналісти Delo.ua, йдеться про те, що організатори повинні намагатися зменшити негативні наслідки для клієнтів. Наприклад, заклади не повинні надавати клієнтам бонуси або подарунки у зв'язку з програшем, а також зобов'язані обмежувати участь людей, молодших 21 року або недієздатних осіб.

Є в цьому списку пункт про попередження ігрової залежності. Ліцензовані оператори зобов'язані на своїх сайтах і всередині закладів розміщувати інформацію про принципи відповідальної гри, шанси на виграш, ознаки ігрової залежності, місця, де її лікують, а також контакти відповідних лікарів.

Не спосіб заробітку, а форма дозвілля

Але що таке ігрова залежність? Лікар-нарколог, медичний директор Медичного центру сучасної аддиктології "MedicoMente" Сергій Худолей пояснює, що лудоманія - діагноз, внесений до Міжнародної класифікації хвороб. Він входить до групи розладів звичок та потягів під кодом F63.0 і позначений як патологічна схильність до азартних ігор. Наявність діагнозу в МКБ саме доводить, що це визнане медичним співтовариством захворювання, що потребує відповідного лікування.

Лікар-нарколог Сергій Худолей

"Кожна людина отримує розрядку по-різному: хтось любить кататися на велосипеді, хтось заради отримання ендорфінів йде стрибати з парашутом, а хтось йде в казино робити ставки. У випадку з ігровою залежністю людина постійно стимулює вироблення власних гормонів радості (ендорфінів) - дофаміну, серотоніну. Визначити лудоманію можна за такими ознаками: людина погано спить, може розвинутися стан глибокої депресії, з'являється виражена необґрунтована нервозність, найчастіше на тлі програшів, будь-які коментарі на тему його пристрасті викликають у людини роздратування", - пояснює Хул. .

Лікар зазначає, що ігрова залежність — таке ж серйозне захворювання, як наркоманія та алкоголізм. Основна відмінність: немає хімічного субстрату, деякої речовини, від якої залежить людина. При ігроманії залежність формується на психологічному рівні. І часто люди не можуть самостійно зупинитися. Худолій пояснює: коли ігроман програє, у нього спрацьовує рефлекс відігратися, адже в пам'яті відклалося раніше він грав і вигравав. Починається безконтрольне витрачання коштів.

Нарколог наполягає, що лудоманія вимагає комплексного лікування, і перше, що зазвичай потрібно, - вивести людину зі стану депресії, апатії та суїцидального настрою. Після цього потрібна підтримка психотерапевта та мотиваційні розмови: важливо дати людині зрозуміти, для чого насправді потрібні казино і що таке азартні ігри.

"Багато хто сприймає ігри як спосіб отримання основного або додаткового доходу, тоді як це спосіб розваги. Лікування ігрової залежності проходить виключно в стаціонарі. Найчастіше пацієнти вкрай дестабілізовані, не можуть себе контролювати і не в змозі стримувати обіцянку зав'язати, дану близьким. Поки людині не покажеш , не поясниш, не вирівняєш його стан і не даси можливість переглянути глибину своєї залежності - успіху в лікуванні не буде. Людей, які самостійно побороли ігрову залежність, я ще не зустрічав", - резюмує Худолей.

Погляд держави: плани для фонду та контроль за рекламою

На рівні держави боротьбою з ігровою залежністю займається переважно КРАЇЛ. І, за словами голови Всеукраїнської Ради Гемблінгу (UGC) Антона Кучухідя , всі закладені положення до закону про легалізацію азартних ігор Комісія виконує. При цьому сам закон він називає соціально орієнтованим, посилаючись на вимоги відповідальної гри, сертифікацію операторів та їх обладнання та запущений реєстр.

Кучухидзе зазначає — закон вимагає створення цих механізмів, а КРАЇЛ як спеціалізований виконавчий орган приймає відповідні підзаконні акти.

"Єдине, чого, можливо, не вистачає, наприклад, за британською практикою, — організатори азартних ігор створюють спеціальний фонд, який займається питаннями освіти, превентивності та лікування людей, які вже мають проблему лудоманії. От такого поки що в Україні немає. ринку є дискусія: чи має це робити держава чи організатори.Я вважаю, що це має бути державно-приватне партнерство.В принципі, я думаю, можна було б спеціальну громадську організацію створити, об'єднавши у ній бізнес та державу для створення чогось подібного. Але це вже питання вищого рівня розвитку самого ринку", - вважає глава UGC.

Голова Всеукраїнської Ради Гемблінгу Антон Кучухіде

На думку Кучухіддзе, Україна врешті-решт прийде і до цього інструменту, адже самі організатори зацікавлені у тривалому існуванні соціально відповідального ринку. У свою чергу Худолей пояснює — зараз у Міністерстві охорони здоров'я поки що немає відповідної структури для контакту з клініками відповідного профілю. У прес-службі МОЗ нам підтвердили, що лудоманія вважається одним із психіатричних розладів і окремо за нею статистична інформація не збирається.

Що ж до Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, то вона переважно контролює дотримання законодавства про рекламу. Заступник голови служби Ольга Шевченко нагадує: реклама азартних ігор заборонена на радіо та телебаченні (у тому числі супутниковому, кабельному та онлайн) з шостої ранку до одинадцятої години вечора. Її також не може бути у навчальних, громадсько-політичних та довідкових виданнях, дитячих книгах та будь-яких друкованих ЗМІ (крім спеціалізованих видань).

"Стосується це і контролю реклами в інтернеті. Тут необхідно відзначити основну проблему, яка характерна і для інших законодавств — у кіберпросторі досить часто практично неможливо встановити особистість порушника. І у державних органів поки що відсутні дієві важелі впливу на провайдерів", — пояснює Шевченко.

Заступник голови Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко

Завдання операторів: контакт з КРАЇЛ та цифрові технології

У ситуації, що склалася, ключовими борцями із залежністю виступають ліцензовані оператори азартних ігор. Худолей каже, що до їхнього центру звернулися кілька операторів і з низкою організацій вже є домовленості про співпрацю: якщо у клієнтів виявиться розлад або їм знадобиться спеціалізована допомога, лікарі клініки будуть готові надавати консультації чи лікування для стабілізації їхнього стану. І нехай сьогодні такого партнерства немає офіційного статусу, можна стверджувати, що бізнес розуміє важливість співпраці з клініками в цьому аспекті.

Розповідаючи про роль операторів у боротьбі з лудоманією, керівник юридичного відділу Parimatch Михайло Коваль зазначає — сьогодні якихось спеціалізованих та професійних досліджень щодо кількості ігроманів в Україні немає. Однак, якщо брати загальноєвропейську статистику, то найбільше поширення розладу спостерігається серед молодих людей віком до 25 років. Європейські дослідження називають цифру 1,5%.

"На сьогоднішній день при Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей створено Консультативно-експертну раду, є робоча група з роботи з лудоманією. Пріоритетними напрямками роботи органу є розробка проектів нормативно-правових актів у питаннях лудоманії, а також надання консультацій та юридичних висновків протидії ігрової залежності. Наразі жодних труднощів при співпраці не виникало", - каже Коваль.

Керівник юридичного відділу Parimatch Михайло Коваль

Представник одного з найбільших гравців на ринку додає, що сьогодні вони мають контакт з медичними організаціями, а інформація про лікувальні заклади, що надають спеціалізовану допомогу, розміщена на сайті компанії в розділі "Відповідальна гра". Залучення лікувальних закладів операторами азартних ігор здійснюється на договірних засадах, із укладанням відповідного договору.

Виконавчий директор компанії Cosmolot Сергій Потапов стверджує, що на їхній платформі лудомани складають менше одного відсотка. На сайті оператора немає гасел у стилі "стань багатим", "успіх", "багате життя". Потапов наполягає, що вони позиціонують свою ігрову онлайн-платформу виключно як розвагу, а не засіб доходу. При цьому однією із стратегічних цілей компанії є постійне зниження кількості лудоманів в Україні.

"Наша основна мета - не допустити гравця до виходу "за грань". Лудоманія не з'являється спонтанно. Це не процес, коли ти після низки операцій став лудоманом. Є тригери, за якими можна набагато раніше виявити ігроманів. І в нашому випадку, це постійно Чіткий алгоритм, що навчається, який аналізує патерни поведінки гравця. Ми завчасно виявляємо зміни в діях або поведінці на нашій платформі та інформуємо гравця про це", - уточнює він.

Виконавчий директор компанії Cosmolot Сергій Потапов

У разі виявлення лудомана, йому рекомендують не продовжувати гру і навіть блокують доступ. Якщо ж він потрапляє до загального реєстру, передбаченого законодавством, то доступ обмежується взагалі до будь-якої легальної ігрової онлайн-платформи або офлайн-закладів.

Серед планів Потапова на найближче майбутнє запустити масштабний проект корпоративно-соціальної відповідальності. Вона, зокрема, передбачає співпрацю з медичними організаціями та лікарями. Одним із напрямків стане якраз робота з ментальним здоров'ям, оскільки основну причину залежності оператори пов'язують саме з психічним здоров'ям.

У свою чергу, виконавчий директор компанії PIN-UP.UA Тарас Шурубор розповів про те, як вони використовують машинне навчання та BigData для виявлення лудоманів. Їхня платформа будує прогнозні моделі як по сегментах користувачів, так і по кожному гравцю персонально.

"Що це значить? Ми прогнозуємо не тільки кількість ставок, обсяг обороту, який робить гравець. Але й час, який він проводить за грою. У нас є "медіанні значення" за вказаними параметрами в розрізі гравця (сегменту — групи гравців). І наша система дозволяє робити налаштування, при яких відхилення від медіанних значень та/або прогнозної моделі говорять - гравець "перейде межу до залежності". У такому разі спрацьовують "алерти" і ми починаємо комунікацію з такими гравцями", - уточнює Шурубор.

Виконавчий директор компанії PIN-UP.UA Тарас Шурубор

Для зв'язку з клієнтами платформа використовує різні канали (email, SMS, месенджери) і при спрацьовуванні системи людина може переглянути ігрову статистику, ознайомитися з матеріалами про лудоманія, обмежити себе або взагалі виключити. Хоча й цього, за словами Шурубора, мало. Він зазначає — зараз весь ринок із нетерпінням чекає на розвиток реєстру лудоманів. Необхідно, щоб ресурс запрацював в автоматичному режимі, і тоді механізм обміну даними працюватиме злагоджено.

Поки державна бюрократична машина повільно повертається, вдосконалюючи механізми роботи операторів, самі платформи будують фундамент боротьби з ігровою залежністю. Компанії вивчають списки медичних закладів, що працюють з лудоманією, розміщують їх контакти у себе та використовують новітні цифрові технології. Однак і цього поки що недостатньо. Щоб сформувати здорового та незалежного клієнта, який сприйматиме гру, як форму дозвілля, а не заробітку, потрібно зробити ще дуже багато. І не останню роль тут відіграє створення сталої комунікації між операторами, державою та медициною.

Ілля Требор та Марія Пирогова, спеціально для Delo.ua

Фото: Depositphotos