Пачка цигарок за 300 гривень: скільки українців кинуть палити через таку ціну?

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Половина українських підлітків хоча б раз у житті пробувала електронні цигарки, а кількість курців тютюнових виробів електричного нагріву збільшилась у рази: зокрема, за останній рік кількість користувачів систем нагрівання тютюну серед жінок в Україні зросла втричі, серед чоловіків – у чотири рази. І хоча тютюнова епідемія в Україні поступово йде на спад, порівняно з іншими країнами Україна все одно дуже повільно рухається в цьому напрямку.

В рамках спецпроекту " Без смол та нікотину " спільно з Internews Україна кореспонденти Delo.ua Наталія Лошакова та Ілля Требор провели експеримент і з'ясували, що буде, якщо завтра в Україні пачка цигарок різко коштуватиме 250-300 гривень на рівні з багатьма західними країнами. Ми запитали курців, чи відмовляться вони від своєї згубної звички в такому випадку, і з'ясували, чи може різке підвищення цін на тютюнові вироби вирішити проблему поширення куріння в Україні?

Чому електронні сигарети – це пастка

Експерти громадської організації "Життя" зазначають: загальна поширеність щоденного куріння серед українців віком понад 18 років повільно скорочується. 2019 року в Україні курців було 24,2%, а 2020-го — 23,1%. Але якщо брати віковий проміжок 18-30 років, то легко виявити тривожний тренд — українців, які курять, у цій віковій групі стає все більше: у 2019 році їх було 27,6%, а в 2020-му — вже 30,4%.

Більше половини, а саме 50,5% українських підлітків хоча б раз у житті курили електронні сигарети, практично кожен п'ятий користується ними регулярно, а кожен тринадцятий школяр пробував тютюнові вироби для нагрівання тютюну (ТІЕНи).

Кількість споживачів електронних сигарет та ТІЕНів у 2020 році в Україні взагалі помітно зросла. Опитування Київського міжнародного інституту соціології показує: серед чоловіків-курців частка тих, хто користується електронними цигарками за рік, збільшилася з 3,9% до 6,4%, а серед жінок — з 5,8% до 13,2%. З ТІЕНами ситуація гірша: зростання з 1,5% до 6,1% у чоловіків та з 3,4% до 10,5% у жінок.

Про перехід від звичайних цигарок до сучасних засобів споживання тютюну розповіла киянка Наталія. Вона довгий час курила одну й ту саму марку цигарок, а коли в Україні з'явилася альтернатива — електронні сигарети та ТІЕНи — перейшла на них. І потрапила до пастки. Пристрої хоч і не залишали запаху на волоссі та одязі, але курити їх доводилося частіше.

"При курінні IQOS стіки відлітають, як насіння. Пачку звичайних цигарок, за бажання, можна було розтягнути на два дні. Пачки стіків ледь вистачало на половину. За день доводилося купувати дві. Тоді вони коштували по 58 грн. Тільки на них за місяць витрачалося. майже 3,5 тисячі гривень. Ці гроші, як мінімум, можна було витратити на похід у салон краси, а не псувати здоров'я курінням. Зараз стіки ще дорожчі — 65 грн за пачку. На щастя, я кинула курити», — каже Наталя.

Менше нікотину в сигареті та нові тютюнові вироби

Почасти пастка, в яку потрапила дівчина, з'явилася через прогалину в законодавстві — багато нюансів, пов'язаних із курінням саме електронних сигарет та ТІЕНів, в українському правовому полі поки що не закріплено. Виправити це має законопроект №4358 "Про охорону здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну". У Верховній Раді його зареєстрували близько року тому, і 1 червня 2021 року 339 народних депутатів підтримали ініціативу у першому читанні.

Документ важливий не лише тим, що імплементує Рамкову конвенцію Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо боротьби проти тютюну, Директиву 2014/40/ЄС та Цілі сталого розвитку ООН. Він насамперед закріплює необхідні для боротьби з курінням заходи. Наприклад, після його прийняття у бездимних тютюнових виробів буде чітке визначення: тютюновий виріб, у якому не передбачений процес згоряння, у тому числі жувальний, нюхальний тютюн та тютюн для перорального вживання. Крім цього пояснюється, що таке електронна сигарета та новітній тютюновий виріб, у чому різниця між сигарою та сигарилою.

Інші норми вимагають від виробників виконувати такі норми законодавства під час торгівлі, імпорту та експорту. Максимальну кількість нікотину в одній сигареті планують знизити з 1,2 міліграма до одного, а смоли - з 12 до 10 міліграмів. З'явиться граничне значення і для монооксиду вуглецю - 10 мг, а в електронних сигаретах нікотину не повинно перевищувати 20 мг на мілілітр. Примітно також, що на упаковках як сигарет, так і стиків для ТІЕНів, буде заборонено повідомляти про смак та запах тютюну, а його зовнішній вигляд буде чітко регламентований суворими правилами.

Доповнюється все це вимогами до звітності про інгредієнти та викиди, статтями про чіткі медичні попередження, правила оформлення упаковок, а також заборону реклами, що стимулює споживання тютюнових виробів. Зокрема, автори законопроекту хочуть заборонити спонсорство для теле- та радіопередач, театральних та спортивних заходів від виробників нових тютюнових виробів.

Сім років на зростання акцизів та альтернативи табачників

Законопроект — лише один із елементів боротьби держави з тютюновою епідемією. Іншим таким елементом вже сьогодні є зміна цінової політики. Так, 29-річний Євген Мальцев розповідає, що кидав палити кілька разів. З різних причин: неприємний запах, відраза до безглуздості самого процесу, прочитання популярної книги Аллена Карра "Легкий спосіб кинути палити". Був серед аргументів та фінансовий фактор.

"Кинувши курити вдруге я відчув, що покращився мій стан здоров'я: пропав кашель, стало легше дихати. Але особливе задоволення я отримав від того, що перестав це робити і витрачати гроші на цигарки", - каже Євген.

Всесвітня організація охорони здоров'я вважає податки на тютюнові вироби одним із найефективніших способів скорочення вживання тютюну. Особливо серед молодих людей та верств населення з низьким рівнем доходів. Подібну мету має Європейський Союз, планомірно збільшуючи ставку акцизів. Такий самий шлях обрав і український парламент, затвердивши семирічний план підвищення акцизного податку на 20% з 2019 до 2025 року.

За ним 1 січня 2020 року ставка специфічного акцизу становила 907,2 грн. за 1000 сигарет, а мінімальне акцизне податкове зобов'язання — 1213,61 грн. А у 2025 році специфічна ставка підніметься вже до 2257,4 грн за тисячу штук, мінімальне зобов'язання – до 3019,85 грн.

Окремо слід згадати і акцизну ставку на ТІЕНи. З 1 січня 2021 року вона становить 1456,33 гривень за тисячу, а до 2025 року сягне 3019,85 грн за тисячу ТІЕНів.

Тут необхідно зазначити, що системи нагрівання тютюну ще минулого року оподатковувалися 34 копійки за штуку (340 грн за тисячу). Перед збільшенням цього акцизу до сигаретного рівня (29 грн. за пачку з 20 штук) представники тютюнових компаній скаржилися, що такий крок призведе до різкого подорожчання продукту. Але стрімкого збільшення ціни не сталося.

При цьому, за даними Державної казначейської служби України, за перші три місяці до бюджету надійшло 2,7 млрд грн, а річний план з доходів від ТІЕНів на 2021 рік (5,1 млрд грн) було виконано на 100% за перші півроку. Для порівняння, за весь 2020 рік надходження від акцизу на ТІЕНи становили лише 1,7 млрд грн, а у 2019 році – трохи більше 925 млн грн.

При цьому тютюнова індустрія наполягає на альтернативних цифрах семирічного плану. Її представники запропонували свій графік підвищення акцизу на 10% за 10 років (2021-2030). За ним до 2025 року пропонується встановити специфічну ставку акцизного податку у розмірі 1461,05 грн. за тисячу цигарок. Проте аналіз Київської школи економіки каже: діючий семирічний план дозволить залучити за п'ять років на 66,5 млрд. гривень більше, ніж при використанні альтернативної пропозиції тютюнових компаній.

Якщо говорити конкретно, то з урахуванням інфляції сума податкових надходжень за наступні 5 років за чинної податкової системи становитиме 426 млрд грн (з них 319 млрд грн від акцизного податку). За альтернативи від тютюнової індустрії сума надходжень зменшиться до 360 млрд грн (265 млрд грн акцизних надходжень).

Скільки курців відлякає ціна у 300 гривень за пачку цигарок?

Експерт громадської організації "Життя" Дмитро Купіра пояснює — підвищення акцизу сьогодні є найефективнішою політикою для влади щодо боротьби з тютюнопалінням. І насамперед тим, що дозволяє залучити додаткові гроші до бюджету країни.

"На прикладі України: за 10 років підвищення акцизної ставки на тютюнові вироби надходження до бюджету зросли у 15 разів. Якщо у 2008-2010 роках доходи до бюджету від продажу тютюнових виробів зросли до 4 млрд гривень, то станом на 2020 рік – вони досягли 54 млрд гривень. Тобто насамперед тут перемагає країна. Також підвищення акцизу стимулює зменшення реалізації тютюнових виробів, і це падіння відбувається рік у рік", - додає Купіра.

Говорить експерт і про скорочення курців за допомогою цього заходу. Він наводить дані Світового банку, за якими збільшення вартості цигаркового акцизу на 10% призводить до зниження куріння населенням на 5% .

Щоб помітити подібну тенденцію в Україні, можна просто порівняти два показники — розмір акцизу та кількість споживачів тютюну. За даними Державної служби статистики, у 2013 році середній акциз за пачку цигарок становив 4,8 грн., а курців у країні було 8,1 млн осіб. До 2017-го акциз піднявся до 12 грн за пачку, а кількість курців впала до 6,2 млн. У 2020-му тенденція тільки зміцнилася: при акцизі в 24,5 грн у країні курило 5,5 млн осіб.

До 2025 року мінімальне акцизне зобов'язання складе 90 євро за тисячу штук. 20%", - нагадує Купіра.

В умовах такого зростання стоїть питання — як сильно по тютюновій епідемії вдарить ціна в кілька сотень гривень за пачку? Спеціально для Delo.ua реалтайм платформа для соціологічних та маркетингових досліджень LibertyReport.AI провела національне опитування інтернет-аудиторії українців віком 18-60 років. У дослідженні взяли участь 526 людей. Максимальна похибка вбирається у 4,45%.

Результати промовисті. Про те, що вони курять, заявили 52% респондентів — позитивну відповідь дали 42% жінок та 59% чоловіків. Абсолютне лідерство у цигарок. Їх курить 79%, тоді як вейпи – 6%, ТІЕНи – 8%, а інші продукти використовують 7%.

І, нарешті, головне: 60% курців готові покинути, якщо ціна пачки цигарок підскочить до 250-300 грн. Ще 25% шукала б дешевші варіанти і лише 11% продовжили курити (повні дані в інфографіці нижче).

У Київській школі економіки стверджують : дія закону про підвищення акцизів на тютюнові вироби дозволить скорочувати споживання цигарок у середньому на 5,6% щороку. Це можна порівняти із 488 тисячами врятованих людських життів. Досвід, наприклад, Австралії підтверджує прогнози. У 2017 році частка курців в Австралії була однією з найнижчих у світі – до 15,8%. Такому прогресу сприяв жорсткий контроль над тютюновим ринком і ціна, що відлякує, яка досягає 25$ за пачку (близько 670 гривень).

Говорить про скорочення кількості курців у країні через зростання акцизів на тютюн та народний депутат України із фракції партії "Слуга народу" Лада Булах, яка виступила одним із авторів законопроекту №4358. Вона зазначає: куріння не має жодного відсотка користі, при цьому воно на 100% погіршує якість життя та його тривалість.

"Тому все, що знижує поширення куріння, я завжди активно підтримую. У світі сьогодні існує два підходи до скорочення кількості курців. Перший — ментальний. Це коли ми формуємо культуру нетерпимості до цієї звички, розповідаємо про її шкідливий вплив. Другий — просте подорожчання. Чим дорожчий продукт, тим менший до нього доступ, це безпосередньо зменшить кількість курців, при цьому збільшення акцизів подвійне, по-перше, це збільшення надходжень до бюджету, по-друге, це зменшення доступу до сигарет. взагалі всім видам споживання тютюну", - пояснює Булах.

Автори законопроекту №4358 сподіваються, що у другому читанні його вдасться прийняти вже цієї осені. І впевнені, що він, разом з активною ціновою політикою держави, дозволить помітно скоротити кількість курців в Україні. Ця синергія може зробити популярним необхідний у боротьбі з тютюновою епідемією тренд: курити погано, кидати добре.

Наталія Лошакова та Ілля Требор, спеціально для Delo.ua