"Ніхто не хоче все кинути і поїхати через примарну загрозу": чи правда, що айті-компанії їдуть з України

Всі мають план, але ніхто не готує повний релокейт

На початку лютого в Асоціації IT Ukraine з'ясували, що жодна з компаній не готує повну релокацію, але за потреби або на вимогу клієнтів 13% опитаних можуть реалізувати тимчасову релокацію для ключових фахівців. Ще 57% керівників готові розглянути переїзд до західних регіонів України або до сусідніх європейських країн з ініціативи самих фахівців.

При цьому 92% айти-компаній вже мають або розробляють план реагування в умовах форс-мажору.

"У будь-якого зрілого бізнесу, не тільки в айті-сфері, є business continuity plan (планування безперервності бізнесу). За непередбачених ситуацій цей план допомагає зберегти бізнес і гарантувати клієнту безпеку з точки зору отримання результату. Це нормально, оскільки ми працюємо на глобальному ринку, а через новини західних ЗМІ клієнти хвилюються. Щоб заспокоїти їхню тривогу, на вимогу замовників можливі релокети ключових інженерів у їхньому проекті", - пояснює виконавчий директор Асоціації ІТ Ukraine Костянтин Васюк.

Він уточнює, що існують релокейти і на прохання самих співробітників — це може бути просто дозвіл на віддалену роботу чи фінансову допомогу у переїзді до західних регіонів чи інших країн.

"Другий варіант більш вірогідний у компаніях, які мають офіси за кордоном, скоріше для релокації ключових людей. Проте він точно не масовий, оскільки дуже дорогий", - говорить Васюк.

Схожі спостереження та СЕО Львівського ІТ Кластера Степана Веселовського. До Кластера не надходили звернення від компаній-учасниць щодо допомоги у релокації та масового переміщення в організації наразі не фіксували. Про окремі випадки переїзду там чули, але не можуть їх трактувати як масову міграцію компаній чи працівників.

За словами Веселовського, компанії Кластера також готують свої business continuity plan, які мають на увазі, зокрема, і захист працівників. Тобто релокація працівників та їхніх сімей все ж таки можлива, проте в екстрених випадках.

У самому Кластері також готуються до різних сценаріїв: наприклад, створили екстрений канал комунікації і проводять зустрічі з представниками банків, держорганів, силових структур, інтернет-провайдерів та інших для того, щоб розуміти які можливі ризики можуть бути.

Співробітникам готові оплатити переїзд на запит

Водночас, самі айтішники виїжджати з країни не поспішають, хоча багатьом таку можливість готові забезпечити роботодавці. Декілька опитаних Delo.ua фахівців розповіли, що в їхніх компаніях програми релокейту немає, але допомога при переїзді передбачена. "З відрудником може повідомити, яка сума йому потрібна для переїзду, а компанія розглядає його запит", - пояснює тернопільський програміст Анатолій. Він додає, що більшість його колег не панікують і масово ніхто нікуди не збирається їхати. Інший айти-фахівець із міжнародної корпорації каже, що компанія пообіцяла сплатити кожному три місяці проживання під час переїзду, але всі відмовилися.

Research Engineer Олексій з української компанії з 40-50 співробітниками розповів, що йому та його колегам повідомили про можливість забезпечити переїзд до Трускавця або ж покрити витрати на переїзд в інше місце, зокрема й за кордон. За його словами, для команди провели дзвінок, на якому всім, у кого є машини, порадили тримати повний бак, а решті пообіцяли у разі всього вивезти корпоративним транспортом.

За словами іншого співрозмовника з IT- сфери, здебільшого з України виїжджають невеликі представництва міжнародних компаній, інші більше націлені на західні області. "Друг якраз переїжджає пожити в західні регіони, але він хотів це зробити ще до всіх цих новин. Каже, що з орендою квартир стало напруженіше, оскільки туди переїхало багато айтішників за три місяці безперервного нагнітання", - ділиться Дмитро.

Представник індустрії, який попросив залишитися анонімним, стверджує, що компанії, які мають запасний план, не готові ділитися ним, щоб не нагнітати ситуацію. "Ситуація дуже невизначена. При цьому немає чіткої комунікації з боку державної влади. У цих умовах бізнес самостійно розробляє подальші кроки, виходячи з наявної інформації", - говорить співрозмовник.

Він стверджує, що на ринку про релокацію не надто поширюються, але вивезення ключових співробітників та сервісів IT-компаній нібито вже почалося на початку зими — це переважно стосується міжнародних розробників софту та вендорів обладнання. Компанії були змушені так зробити, оскільки деякі замовники стали відмовлятися від замовлень та сервісів на українській території.

Співрозмовник Delo.ua зазначив, що у своїй більшості айтішники переїжджають на Кіпр, у Польщу та решту Європи, але не в Прибалтику. Ключових працівників везуть навіть до США. Другий напрямок – Львівська область, де зараз активно розгортаються альтернативні офіси. "Хоча часто співробітник може обирати, переїжджати чи ні, у деяких випадках все дуже жорстко: або релокація, або звільнення", - каже він. При цьому компанії беруть на себе всі витрати на перевезення людей та їхніх сімей.

Айті-компанії готують резервні майданчики та посилюють захист

Відповіді українських компаній трохи відрізняються, але всі опитані мають план дій на випадок негативного розвитку подій. В "ІТ-Інтегратор", наприклад, розгорнуть резервний технічний майданчик у Львівській області. Вже сьогодні компанія повністю готова до її запуску: опрацювала питання, пов'язані з необхідними центрами обробки даних, безперебійним електропостачанням та резервними каналами для забезпечення доступу до Інтернету. У разі надзвичайної ситуації компанія підніме всі свої IT-сервіси на цьому альтернативному майданчику – на це знадобиться не більше години.

"Деякі наші клієнти вже зараз хочуть підтвердження того, що ми готові забезпечувати їм безперервність наших IT-сервісів та технічну підтримку їхніх інформаційних систем у разі початку військових дій", - пояснює причину такого кроку віцепрезидент компанії Надія Омельченко.

Вона зазначає, що деякі замовники останнім часом навіть створюють так звані кібербункери – окремі приміщення з відповідним IT-обладнанням для зберігання та резервування даних від можливих модифікацій чи знищення з боку кіберзловмисників. Це роблять на випадок активізації кібератак, щоб мати можливість у максимально стислий термін повністю відновити роботу компаній та їх ключових сервісів.

У Intellias повідомили, що у них збільшилася кількість запитів на релокацію за кордон насамперед до їхнього офісу в Польщі, у місті Краків. "Наразі там працює понад 40 спеціалістів, але до кінця року ми плануємо збільшити там кількість співробітників до 150 осіб", - розповіли у компанії. Але там зазначили, що кількість запитів на переїзд усередині країни не зросла.

А от у ТЕСНІІА запевнили, що зараз не планують перенесення потужностей та релокацію працівників. "Наш план - залишатися в Україні та працювати тут", - сказали у компанії. На запитання чи є можливість у співробітників поїхати, кажуть, що якщо хтось хоче переїхати – може це робити, якщо дозволяє робота.

Переїзду немає в планах і у Vodafone, зате там активно посилюють захист компанії: організували збройну охорону стратегічно важливих об'єктів, у тому числі із залученням поліції охорони, а також підготували план додаткових заходів щодо виявлення та запобігання кіберзагрозам для мереж компанії. Зокрема, посилили зовнішній та внутрішній периметр від можливих кібератак, провели заходи щодо виявлення вразливостей та ризиків інформаційних систем компанії, провели Penetration-тести, купили додаткове обладнання.

"Окопуються" також у «Київстар». Там забезпечують охорону у штатному режимі 24\7 внутрішніми ресурсами компанії та за допомогою спеціалізованих підрядних організацій. «У компанії запроваджено сучасну систему комплексної фізичної безпеки, яка забезпечує охорону персоналу, матеріальних та нематеріальних активів. Усі ключові об'єкти (офіси, комутаційні центри, склади) забезпечені повним комплексом технічної та фізичної охорони – там встановлені сучасні системи відеоспостереження, сигналізація та контроль доступу», - пояснюють у компанії.

Там додали, що їхня мережа має гнучку архітектуру, що дозволяє за необхідності оперативно змінювати маршрутизацію трафіку через транзитні вузли, розташовані в різних містах України. Це дозволяє оператору зберегти функції мережі та відновлювати надання послуг, навіть якщо деякі з об'єктів інфраструктури зазнають пошкоджень.