AgriFood і сучасна їжа. З ким кооперуються її виробники, куди інвестують та чого чекають від держави

Галузь agrifood поєднує дослідження, навички і технології, пов’язані з виробництвом продуктів харчування та сільськогосподарської продукції, а також її переробленням, маркетингом, розповсюдженням та використанням. Сфера охоплює широкий спектр. Це рослинництво і тваринництво, формати і концепції громадського харчування, перероблення і безпеку харчових продуктів, продовольчу безпеку і просування нових брендів. 

З початку 2020-х в Україні триває активна трансформація компаній агропромислового комплексу з сировинних на такі, що виробляють готову харчову продукцію з високою доданою вартістю для внутрішнього ринку та на експорт. Це дозволяє реалізувати економічний потенціал країни та посісти належне їй місце серед впливових гравців на світовому ринку. Для цього у неї є всі передумови: розвинений аграрний та продовольчий сектори, великий IT-кластер та інтелектуальний потенціал для інновацій.

Які в України точки зростання для виходу на глобальний ринок їжі? 

Українські харчова і переробна галузі в умовах повномасштабної війни з РФ мають трансформуватися разом із змінами умов у логістиці, агросекторі та веденні бізнесу. Представники agrifood-галузі мають сконцентруватися на таких точках зростання, в яких є сенс масштабувати виробництво і чекати на прибутки:

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

1. Розширення обсягів агропереробки та харчового виробництва в Україні.
2. Впровадження інноваційних технологій в агросекторі для нарощування обсягів виробництва і зменшення собівартості с/г сировини.
3. Розвиток кооперації між фермерами.
4. Створення інноваційних харчових продуктів: органічної сільгоспсировини, альтернативних білкових джерел тощо.
5. Масштабування експортних можливостей.
6. Впровадження і розвиток цифрових технологій у харчовому виробництві.
7. Підтримання стартапів, інноваційних та стійких екосистем у харчопромі.           

Україна має бути не просто світовим постачальником аграрної продукції, по суті сировини — вона повинна посісти своє місце серед глобальних гравців ринку продуктів харчування. На цьому наголосив радник голови правління МХП з M&A, голова Наглядової ради фонду MHP Food Invest Дмитро Зозуля.

Україна розуміє безальтернативність ідеї розвитку харчової переробки для подальшого експорту продукції з доданою вартістю, однак продовжує завозити значні обсяги їжі з-за кордону, уточнює заступниця міністра економіки Надія Бігун. Внутрішній ринок України має досить велику ємність, і головне питання до місцевого харчопрому — чи вже використали вони всі можливості забезпечити українського споживача, не віддаючи внутрішній ринок для імпортованої продукції. Вона пропонує українському харчопрому домовлятися з ритейлерами про пріоритетність місцевої продукції на полицях магазинів в Україні.

Шлях до Європи — це завжди збільшена конкуренція 

Багаторічний рух української економіки та суспільства до ЄС не залишився непоміченим з боку європейських політиків, і у листопаді керівництво Євросоюзу рекомендовало розпочати процес перемовин про євроінтеграцію України та Молдови. Хоча приєднання до європейської економіки пов’язано з великою кількістю реформ і може тривати декілька років, український бізнес вже зараз готується до переходу на європейське законодавство і стандарти.     

Тож рано чи пізно кордони ЄС відкриються для України, але вони відкриються в обох напрямках. Через російську агресію Україна може розраховувати на певні послаблення щодо експорту чи відповідності євростандартам. Однак відразу після скасування воєнного стану вона зіткнеться зі справжньою конкуренцією з європейським бізнесом, причому не тільки на експортних напрямках, але і на внутрішньому ринку.

Українські підприємці мають уже зараз до цього готуватися, є навіть конкретні напрями, за якими треба готуватися до конкуренції з європейським бізнесом. Для підготовки українського бізнесу до нових викликів можна: 

• максимально підвищувати операційну ефективність;
• пристосовувати бізнес до вимог європейського курсу Green Deal, який запроваджуватиметься до 2050 року;
• нарощувати використання альтернативних джерел енергії і намагатися нарощувати енергоефективність свого виробництва;
• бути готовим поступово ускладнювати свою продукцію і запроваджувати нові рецептури, адаптуючи продукцію до дедалі більш складних потреб споживача;
• адаптувати паковання продукції і збільшувати строки її зберігання згідно зі стандартами ЄС, які суттєво жорсткіші за українські.

Питання сертифікації за європейськими стандартами існує і воно дійсно може бути складним для бізнесу, зауважив Дмитро Зозуля. Втім, компанія МХП вже пройшла цей шлях. Наприклад, впровадивши виробництво систему управління безпечністю НАССР задовго до того, як це стало законодавчою вимогою в Україні. Так само підприємства МХП з виробництва продуктів харчування сертифіковані відповідно до низки міжнародних стандартів, зокрема BRCGS Food і GlobalG.A.P., що є важливим для європейських ринків, а також виробляє продукцію з додатковими вимогами — халяльну або кошерну.

В МХП не чекали у цьому питанні допомоги від держави, а розвивали і напрацьовували свою експертизу. За понад два десятки років роботи компанія як виробник продуктів харчування побудувала багаторівневу структуру контролю якості та безпечності. Зараз ми вже ділимося цією експертизою з бізнесами, які працюють разом з МХП, щоб бути впевненими — дотичні до нас компанії, дійсно дають якісні продукти на ринок.

Якщо говорити про роль держави у підтриманні галузі, то її основне завдання — імплементувати у законодавство загальнообов’язкові норми і стандарти якості, а також стежити за їх дотриманням усіма учасниками ринку. Наразі, коли правила гри виконують не всі, легальний бізнес перебуває у більш складних умовах, оскільки несе додаткові витрати на сертифікацію та контроль якості на відміну від "сірого" виробництва.

Хто інвестуватиме в agrifood — український чи закордонний бізнес? 

У бізнесу та уряду є багато планів щодо відновлення України після перемоги, зокрема за рахунок західних інвестицій. Харчопром має дещо скептично ставитися до таких планів, оскільки відновлюватися за допомогою іноземних інвестицій насамперед будуть інфраструктурні об’єкти. Тому український бізнес повинен придивлятися до грантових програм від українського уряду та міжнародних організацій, більшість з яких уже успішно діють. Для цього потенційний отримувач має відповідати критеріям прозорості й доброчесності та мати бодай певні вільні кошти для оформлення стратегії свого розвитку і проєкту запиту на грантову допомогу.   

“Критерії не надто легкі для виконання, доволі складно оформити все, що необхідно для отримання міжнародного гранту. Але якщо компанія навіть не в змозі розробити проєкт для залучення грантових коштів, як вона зможе працювати з майбутнім інвестором? Треба вже зараз готуватися до прозорої співпраці з потенційними інвесторми", — каже підприємець, засновник компанії Volia Agri-Food Park Борис Шестопалов.

За словами комерційного директора "Астарти", український agrifood не обов’язково має орієнтуватися на іноземного інвестора, адже великий український бізнес також розвиває навколо себе підприємницьку екосистему, вкладаючись у суміжні та перспективні галузі. 

МХП може суттєво допомогти бізнесам, що розвиваються, додає Дмитро Зозуля. Компанія інвестує в компанії кулінарного напряму, у яких уже є певний продукт, технологія чи бізнес-модель, яка себе зарекомендувала. Треба наголосити, що мова йде не лише про фінансування, а й про залучення експертизи МХП для підсилення різних складових партнерського бізнесу: від продажів чи закупівель до логістики чи експорту. Так само одним із завдань МХП є виведення дотичних до неї компаній у цивілізовану площину. Вони мають бути прозорими, їхні потужності повинні бути сертифіковані, в них має бути запроваджене корпоративне управління. Тоді ці компанії зможуть і розвиватися, і залучати інвестиції чи кредитне фінансування з-за кордону. 

Залучення інвестицій — один із варіантів зростання для українського бізнесу. Важливо памʼятати, західні інвестори, наприклад, крім інших показників, завжди дивляться на стандарти управління компанією: чи є наглядова рада, чи впроваджене корпоративне управління, за якими принципами ухвалюються стратегічні рішення. І щоб успішно залучати закордонні інвестиції після перемоги, українським бізнесам треба готуватися до цього вже зараз.