Dilo з’ясувало, скільки заробляють найбільші виробники свинини та чому ця галузь приваблює інвесторів.

• Скільки заробили найбільші виробники свинини України
• Чому великі гравці об'єднують рослинництво і свинарство?
• У приватних господарств немає майбутнього

На перший погляд, постійне падіння галузі пояснюється тим, що багато в цьому бізнесі не заробиш. Цього року виробники продають свинину по 72 грн/кг, а витрачають на її виробництво в межах 58–66 грн/кг – це дані Асоціації свинарів України за січень–серпень 2026 року. Але насправді все пояснюється інакше.

Весь ринок поділений на дві нерівні частини – близько 72% усіх свиней вирощуються великими агрохолдингами на тисячі чи десятки тисяч голів. І лише решта – у приватних господарствах, де зазвичай утримується по дві-три тварини. Саме в цьому сегменті й відбувається падіння, що відображається на загальних цифрах. У господарствах населення кількість свиней цього року скоротилася на 25% – до 1,26 млн голів. В агрокомпаніях, або, як кажуть фахівці, в галузі промислового виробництва свиней, поголів’я зросло на 7,3% – до 3,37 млн голів.

Саме в промисловому виробництві вже за часів великої війни було кілька великих угод з іноземними інвесторами. Велика данська компанія DanBred у червні 2025 року почала проєкт зі створення ферми на 1000 свиноматок у Хмельницькій області.

Український партнер проєкту – VitAgro Сергія Лабазюка, одного з найбільших аграріїв України. Партнери не розкривали обсяг інвестицій, але, за експертними оцінками, йшлося про суму близько $11 млн. Інша велика данська компанія – Goodvalley – будує в Тернопільській області три свиноферми, повідомила в листопаді 2025 року місцева обласна військова адміністрація. Цей інтерес інвесторів до галузі почався ще до вторгнення.

У квітні 2021 року одна з найбільших компаній із виробництва свинини – "Нива Переяславщини" Олександра Мостіпана – отримала $20 млн кредиту від Світового банку.

Скільки заробили найбільші виробники свинини України

У 2025 році чистий дохід трьох найбільших підприємств із виробництва свинини досяг 7,48 млрд грн. Роком раніше – 5,55 млрд грн.

Доходи вже згаданої данської компанії Goodvalley, точніше "Ґудвеллі Україна", у 2025 році зросли на 41% – до 4,58 млрд грн. "Глобинський свинокомплекс" Олександра Кузьмінського та Романа Пархоменка у 2025 році задекларував чистий дохід на рівні 2,42 млрд грн. У 2024 році цей показник становив 1,92 млрд грн. "Стронг-Інвест" Сергія Касьянова також наростив чистий дохід – до 479,6 млн грн у 2025 році проти 386,4 млн грн у 2024 році.

Цифри наведені за даними аналітичної системи YouControl. Ці три компанії відібрані як ті, де основним видом діяльності є розведення свиней (КВЕД 01.46).

Окремий пласт великих виробників свинини де-юре звітує за іншими КВЕДами. Оскільки ці холдинги є багатопрофільними, їхні тваринницькі здобутки відображаються у загальних реєстрах як доходи від рослинництва:

• "Нива Переяславщини" – один із найбільших виробників свинини в Україні, відомий брендом "П’ятачок". Власник і засновник групи компаній – Олександр Мостіпан. Водночас компанія є багатопрофільним агровиробником, а її основний КВЕД пов’язаний із рослинництвом. Через це фінансові показники підприємства в реєстрах відображають загальний дохід компанії, а не окремо результати свинарського напряму. Чистий дохід "Ниви Переяславщини" у 2025 році становив 4,738 млрд грн проти 4,271 млрд грн у 2024 році.
• ПАП "Агропродсервіс" – ще один потужний багатопрофільний агрохолдинг з основним фокусом на рослинництві. Компанією володіє сім’я народного депутата Івана Чайківського. За даними YouControl, її загальний чистий дохід у 2025 році становив 5,275 млрд грн проти 4,258 млрд грн у 2024 році.

Чому великі гравці об'єднують рослинництво і свинарство?

Виконавчий директор Асоціації "М’ясної галузі" Микола Бабенко наголошує, що відображення свинарських прибутків у "рослинницьких" компаніях (як-от "Нива Переяславщини") – це суто ефект класифікації за основним КВЕД через наявність великого банку землі, а не спроба щось приховати. За його словами, така вертикальна інтеграція має глибоку економічну логіку:

•  Взаємний захист галузей: корми складають 60–70% собівартості м’яса. У 2025 році власне дороге зерно захищало свинарство від ринкових націнок. У 2026 році ситуація дзеркальна: коли ціни на кукурудзу впали, свинарство рятує рослинництво – продати зерно "через свинину" значно вигідніше, ніж на елеватор.
•  Стабільний грошовий потік: рослинництво дає виручку один-два рази на рік, свинарство – щотижня. За дорогого кредиту саме це фінансує посівну.
•  Податковий чинник та бронювання: рослинництво і тваринництво спільно формують право на єдиний податок 4-ї групи (де податок сплачується з гектара, а не з прибутку). Це не лазівка, а конструкція законодавця. Крім того, великому консолідованому підприємству з високими білими зарплатами простіше відповідати критеріям критично важливих об'єктів для бронювання персоналу.
• Зміна тренду у 2026 році: у першому півріччі 2026 року середня ціна живця впала до 73–77 грн/кг, а маржа лідерів скоротилася майже вдвічі. Поточне зростання фінпоказників гігантів ринку – це вже ефект великих обсягів відновлення поголів'я та власної переробки, а не надприбуткових цін.

У приватних господарств немає майбутнього

У домашніх господарствах зараз 1,26 млн свиней. Це означає, що в Україні близько півмільйона господарств, адже "вирощують одну-дві для себе, додаючи ще одне порося на продаж", – говорив раніше засновник проєкту "Фермерська батьківщина" Едуард Линник.

А буде ще менше. "Населення старіє, не утримують свиней, кормова база затратна", – визнавав в інтерв’ю журналістам директор департаменту агропромислового розвитку Тернопільської області Володимир Стахів. У домашніх господарствах на свинях не заробиш. Єдина причина тримати тварин – для власного прогодування. "На мою думку, дрібнотоварного свинарства в майбутньому не буде", – говорив в інтерв’ю для The Ukrainian Farmer співзасновник ТОВ "Рябушківський бекон", кандидат ветеринарних наук та викладач Сумського національного аграрного університету Ігор Вощенко.

За його прогнозом, "подвірний забій буде заборонено, як це відбулося в розвинених країнах, через порушення санітарних норм під час забою. Переконаний: після війни буде ухвалено відповідні законодавчі зміни, які передбачатимуть великі штрафи за жорстоке поводження з тваринами та забруднення довкілля через закопування відходів після забою. Окрім того, неконтрольоване вирощування свиней у приватному секторі – одна з причин поширення АЧС".