Ринки потребують української сировини. Про що говорили на Agro & Food Security Forum у Варшаві

Під час відкриття форуму Agro&Food Security Forum у Польщі з вітальною промовою по відеозв'язку виступив заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, який зазначив, що продовольча безпека є надважливою додавши, що експорт агропродукції з України триває, але недостатньо, тому треба працювати над збільшенням наявних показників. 

Що заважає аграрному бізнесу

Партнер Sunstone Brokers Джонатан Грейндж під час своєї доповіді зауважив, що логістика порушилась через війну в Україні і продовжує перебувати у важкому стані. Атака ХАМАС на Ізраїль стала каталізатором до поглиблення кризи в світі, відповідно логістику чекають скрутні часи

Крім того, ще однією проблемою для аграріїв є погодні умови. Так, погода в світі змінюється і людство спостерігає екстремально високі погодні умови, зокрема вересень цього року став найгарячішим місяцем на всій планеті.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Такі погодні умови негативно впливають на аграрне виробництво, темпи зростання якого драматично сповільнюються.

Осадка річок Амазонки та Міссісіпі становить 50% від нормального рівня. Тому для транспортування зерна через два найбільших маршрутів судна завантажують на 50% оскільки в річках не вистачає води. Водночас ринки здаються дуже розслабленими, адже всі говорять про низькі ціни на зерно і їм байдуже на погоду.

Олійні культури та їхній вплив на ринки 

Джонатан Грейндж розповів, що пальмова олія, яка 30-40 років була двигуном виробництва, але за останні два роки темпи росту почали сповільнюватися. На його думку, ймовірно, цей ринок перебуватиме в стагнації кілька наступних років.

“Тож ми більше не можемо залежати від пальмової олії і виробляти додатково 3-4 мільйони тонн на рік. В такому випадку нам доведеться її шукати деінде”, - говорить аналітик. 

Він додав, що у всьому світі спостерігається збільшення використання біопалива з рослинних олій. Однак, як зазначалось вище, виробництво пальмової олії, ймовірно, буде стагнувати, тому для виробництва біопалива можна більше використовувати овочів, вирощування яких зростає на 3 мільйони тонн на рік. 

“Усі використовують все більше і більше видів палива. Таким чином, цілком ймовірно, що в найближчі кілька років ми отримаємо глобальне збільшення використання біопалива на 3-5 мільйонів тонн додатково на рік. Ми повинні пам'ятати, що біопаливо має величезний вплив”, - підкреслив Грейндж. 

Він додав, що для загального світового виробництва біопалива в 250 мільйонів тонн потрібно використати 43 мільйони тонн рослинних олій та іншої сировини. Для отримання такого обсягу, ЄС треба імпортувати майже 50% насіння. Також для утримання балансу країнам ЄС ще треба імпортувати сою, соєвий шрот тощо. 

Експорт сировини із України в ЄС

На думку Грейнджа фермери, які від початку цього року блокували відвантаження українського зерна і іншої агропродукції, скаржились через те, що не змогли минулого року продати своє збіжжя за високими цінами.

“Всі ці фермери, які були так засмучені потоками товарів, мабуть, не розуміють, що фактичне споживання всього цього має важливе значення для балансу ЄС”, - каже він. 

Аналітик додав, що через війну та політичні рішення деяких країн ЄС щодо ембарго на імпорт української агропродукції, логістичні можливості України стали обмеженими. При цьому, проблема полягає ще і в тому, що Росія збирається експортувати великі об’єми агропродукції та насіння для переробки. І ця продукція потрапить до Китаю, Індії тощо, що й надалі буде впливати на світовий ринок і ціни. 

Менеджер з торгівлі та ризиків Magic Flame Group Преслав Райков зазначив, що Болгарія потребує насіння соняшника, тому введення ембарго на імпорт сировини з України ще більш негативно вплинуло на ринок переробки. 

“Ми спостерігали за тим, коли політики приймали ці рішення, які мали негативний вплив. При цьому нашим аграріям наразі невигідно займатись фермерством, як було раніше, адже ріст вартості мінеральних добрив призвів до збільшення собівартості виробництва. 

Співзасновниця Любарецького соєвого заводу Галина Матвійчук розповіла, що соя набула популярності в Україні за останні 10 років. Зокрема, Любарецький соєвий завод останні роки збільшував площі посіву, а експорт зріс від 0 до 80%. Але після початку повномасштабної війни через яку були порушені логістичні ланцюжки в Україні залишились невивезеними 2 млн тонн сої і це вплинуло на її вартість. Тому прибуткова культура не принесла виторгу фермерам.

Здебільшого сою почали розпродавати у 2023 році, коли ціна на неї була висока, а сам продукт дефіцитним на світовому ринку. 

За словами Матвійчук в цьому році врожай сої в країні очікується найбільшим - до 5 мільйонів тонн. Це великий потенціал для експорту в інші країни, з яким наразі є проблеми. 

Через проблеми з експортом компанія почала переробляти сою в кормову макуху,  але на неї дуже складно отримати дозвільні документи для експорту, а пропускна спроможність на західних кордонах досі бажає кращого. За словами Матвійчук, аналітики прогнозують збільшення пропускної спроможності до 4,1 мільйонів тонн в місяць, але це залежить від взаємодії з країнами-партнерами. 

Президент Асоціації "Польська соя" Крістіан Амброзяк підкреслив, що соя - це четверта рослина, яка харчує світ. 

Ми імпортуємо цю олійну культуру з України, де вона високої якості. Польща має велику потребу у сої, якщо йдеться про переробку. Обсяг ринку споживання сої в Польщі складає 0,5-0,8 мільйонів тонн, а посівні площі – 44 тисяч га. Цього року місцеві аграрії зберуть приблизно 120-150 тисяч тонн культури. При цьому Польща зацікавлена в поставках сої з України.

Водночас експерти польського ринку відзначають, що Польща не може забезпечити збут української сої через складну логістику та великі черги на переходах, повʼязані з  дозвільними документами.