У третині українських продуктів перевищено вміст шкідливих для здоров'я трансжирів: результати перевірки

Про це розповів представник ВООЗ Андрій Скіпальський у коментарі "Укрінформу".

Зокрема, йдеться про ковбасно-мʼясні вироби, морозиво, випічку, а також про вуличну їжу, страви кафе та точок швидкої їжі, у яких виявили перевищення вмісту трансжирів.

У 30% українських продуктів перевищено вміст трансжирів

Як зазначив Скіпальський, продукти, які досліджувалися, обиралися емпіричним шляхом, з урахуванням того, де може міститися значна кількість трансжирів. Відповідно до цього експерти обрали дві категорії продуктів - промислово вироблені харчові продукти, які запаковані і широко представлені у мережах супермаркетів, і так звана вулична їжа, яка частково промислового виробництва, але приготована в кафе, закусочних або пунктах швидкої їжі.

Досліджувалися продукти від шоколаду до обробленого мʼяса, сосисок, ковбас тощо, заморожених круасанів, печива, сухариків, чипсів до сирного продукту, маргаринів, спредів, морозива. Серед так званої вуличної їжі досліджували, до прикладу, фалафель, круасани, піццу, паніні, тістечка.

Експерт нагадав, що Україна у 2020 році ухвалила рішення про обмеження використання трансжирів у продуктах харчування для того, щоб зберегти здоровʼя населення.

Крім того, був затверджений наказ МОЗ №1613 про правила додавання вітамінів, мінеральних речовин та деяких інших речовин до харчових продуктів, який, серед іншого, впроваджує максимально допустиму норму трансжирних кислот у харчових продуктах - не більше 2 г трансжирів на 100 г загальної кількості всіх жирів у продукті.

Ця норма відповідає вимогам європейського регламенту від 2019 року і належить до кращих практик ВООЗ щодо виключення трансжирів з продуктів харчування.

"В межах міжнародного дослідження та у співпраці із МОЗ ми проаналізували 120 видів харчових продуктів, з них 37 не відповідають вимозі не більше 2 г трансжирів на 100 г продуктів. Тобто у 30% досліджених продуктів виявлено перевищення норми. Фактично, певна частина виробників не виконує нову норму законодавства", - підкреслив представник ВООЗ.

Фактор ризику харчування зараз виходить на перше місце

Як зазначив представник ВООЗ, питання зменшення трансжирів у продуктах актуальне ще й тому, що під час війни виникли додаткові фактори ризику, повʼязані з харчуванням.

Зокрема, йдеться про те, що дорослі і діти, які перебували в окупації, та/або з різних причин не мали доступу до свіжих продуктів, харчувалися консервацією, снеками, споживали продукти з високим вмістом солі та цукру тощо. Це, у свою чергу, підвищує ризики розладів харчової поведінки, виникнення, окрім серцево-судинних, ще й таких захворювань, як ожиріння, діабет, гастрити.

"Фактор ризику харчування зараз виходить на одне з перших місць, навіть посунувши алкоголь та тютюн. Регулярне та надмірне споживання перероблених продуктів становить очевидну небезпеку через надмірне споживання солі, жирів, цукру, трансжирів. На жаль, загальних рекомендацій, як вирішити цю проблему в період надзвичайних ситуацій, якою є повномасштабна війна, немає", -наголосив Скіпальский.

Він нагадав, що в Україні триває реформа шкільного харчування, яка допомагає сформувати здорові харчові звички та сприяє безкоштовному та якіснішому харчуванню у закладах освіти.

Пекарів просять зменшити вміст солі у хлібі 

Міністерство охорони здоров'я закликало виробників зменшити кількість солі в хлібі та хлібобулочних виробах. 

Зазначається, що українці в середньому споживають близько 12,6 г солі на добу, тоді як ВООЗ рекомендує, аби добова норма не перевищувала 5 г.

Крім того, кожен українець щодня в середньому споживає від 2,5 г до 4,25 г солі тільки з хлібом, а це – половина і більше добової норми, рекомендованої ВООЗ. За даними Держслужби статистики, кожен українець споживає близько 250 г хліба на добу. Вміст солі в більшості різновидів хліба коливається від 1,07 до 1,7 г на 100 г.

Тому МОЗ пропонує українським виробникам хліба розглянути такі заходи:

• зменшити кількість солі в хлібі та хлібобулочних виробах до рівня не більше ніж 0,9 г на 100 г. Це можна робити поступово, щоби споживачі звикали до менш солоного смаку;
• підвищувати смакові якості випічки в інший спосіб, наприклад, використовувати трави та спеції або навіть ферментовані продукти, що може допомогти компенсувати зменшення солі. 

За оцінками МОЗ, реалізація цих заходів допоможе знизити загальне споживання солі, сприяти здоровому харчуванню та зниженню рівня неінфекційних захворювань.