- Категорія
- Агро
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
В Україні стартує щорічна заборона вилову раків: які штрафи передбачені

З 1 грудня 2024 року на переважній більшості рибогосподарських водних об’єктів України розпочинається заборона на вилов раків задля збереження й охорони цих річкових мешканців у період їх спарювання, виношування ікри та першої линьки.
Про це повідомляє Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України.
У відомстві звертають увагу рибалок, що на річці Дунай та придунайських озерах заборона розпочнеться 5 грудня, а на Київському, Канівському, Кременчуцькому, Кам'янському і Дніпровському водосховищах – з 15 грудня.
У відомстві зазначають, що за науковими даними на Закарпатті домінуючі угруповання річкових раків сформовані червонокнижним широкопалим раком, заборона на вилов якого діє протягом всього року.
Які штрафи
У Держрибагентстві наголошують, що за вилов раків у цей період передбачено покарання від адміністративного штрафу до кримінальної відповідальності, а також відшкодування нанесених рибному господарству збитків.
Компенсація за одного незаконно виловленого рака становить 3 332 грн.
"Сучасна несприятлива екологічна ситуація та браконьєрський вилов призвели до зменшення природних запасів раків. Тому звертаємося до рибалок з проханням не забувати про відповідальне ставлення до цих річкових мешканців та дотримуватися встановлених обмежень", - підкреслюють у відомстві.
Зауважимо, у водоймах України зустрічаються три види раків: довгопалий, широкопалий і товстопалий. Проте останні двоє занесені до Червоної книги України і їх вилов на території нашої держави суворо заборонений протягом усього року.
Діючі заборони на вилов водних біоресурсів у водоймах України
Риболовля у зимовий період дозволяється за межами зимувальних ям (їх перелік та межі по всім регіонам України можна переглянути за посиланням) зимовими вудками та жерлицями всіх видів з криги та, у разі відсутності льодового покриву, нахлистовими, донними, поплавковими вудками та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади, загальна кількість гачків на яких не повинна перевищувати 7 одиниць на одного рибалку. Крім того, необхідно пам’ятати, що в осінньо-зимовий період (від льодоставу до скресання криги) забороняється використання знарядь лову, оснащених гачками, відстань у яких від цівки до кінчика жала перевищує 10 мм.
У Держрибагентстві нагадують, що протягом усього року забороняється використання одинарних з’єднаних між собою, подвійних і потрійних гачків без блешні, природної або штучної принади, та здійснення рибальства у спосіб багріння, глушіння, із використанням вибухових, отруйних, газоподібних, наркотичних речовин, іншими забороненими законодавством способами.
При цьому під час риболовлі рибалка повинен мати при собі засоби для вимірювання маси та довжини водних біоресурсів для забезпечення самостійного контролю розмірів і ваги виловлених ним представників іхтіофауни.
За даними Держрибагентства, добова норма вилову риби становить 3 кг + одна особина, розмір якої перевищує мінімально дозволений для вилову. Повний перелік мінімальних розмірів водних біоресурсів, які дозволені до вилову, можна переглянути у Додатку 1 до Правил любительського і спортивного рибальства.
Водночас вилов деяких малоцінних та інвазивних видів водних біоресурсів (атерина, верховодка, карликовий американський сом, ротань-головешка, сонячний окунь, тюлька, чебачок амурський) необмежено.
Разом з тим заборонено виловлювати ті види риб, які занесені до Червоної книги України (білуга, осетер, севрюга, стерлядь, харіус європейський, дунайський та чорноморський лососі, вирезуб причорноморський, марена дніпровська, в’язь, підуст, карась золотий та інші).
Варто пам’ятати і про заборону на вилов форелі у період її нересту, яка триватиме до 1 березня 2025 року у водоймах в межах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей.
Нагадаємо, Верховна Рада нещодавно ухвалила законопроєкт №8119 про нові правові та організаційні засади інвестування у розвиток рибного господарства. Якщо президент його підпише, представники галузі зможуть орендувати земельні ділянки біля водойм та частини акваторії за окремими договорами, а не на загальних умовах, як це відбувається зараз. Яких саме змін чекати, і чи не огородить бізнес парканами водойми — читайте в матеріалі Delo.ua.