КСУ визнав конституційним покарання за перевищення строку тимчасового ввезення транспорту в Україну

Як ідеться в повідомленні КС, зазначену норму оскаржував громадянин Фредерік Йоганнес ван Колк. Він просив перевірити її на відповідність частинам 1 та 4 статті 41, статті 48, частині 2 статті 61 Конституції.

У рішенні суд зазначив, що установлення оспорюваним положенням кодексу альтернативних видів основних адміністративних стягнень – штрафу або конфіскації транспортного засобу – уможливлює індивідуалізацію судом адміністративного стягнення з урахуванням усієї сукупності обставин справи та, як наслідок, реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності за цією статтею.

Ураховуючи це, КС дійшов висновку, що згадана норма не суперечить частині 2 статті 61 Конституції (щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності).

Стосовно ж решти статей Конституції суд наголошує, що право власності не є абсолютним і може зазнавати обмежень, проте будь-яке втручання у це право має ґрунтуватися на законі, бути спрямованим на досягнення легітимної мети та пропорційним, тобто забезпечувати справедливий баланс між інтересами суспільства і цим правом.

КС вважає, що санкція частини 6 статті 481 Митного кодексу не суперечить вимозі юридичної визначеності та забезпечує законне втручання у право власності особи в розумінні практики тлумачення Європейським судом з прав людини статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

"Зі змісту абзацу 2 частини шосто6 ї статті 481 кодексу випливає, що законодавець визначив справедливу міру адміністративної відповідальності для досягнення легітимної мети, унаслідок чого суди можуть забезпечити індивідуалізацію такої відповідальності залежно від обставин справи, не покладаючи на особу індивідуального і надмірного тягаря", - зазначають у суді

Тому санкція статті, на думку КС, створює належне нормативне підґрунтя для досягнення справедливого балансу між загальним інтересом і захистом права власності та відповідає принципу верховенства права, зокрема такій його вимозі як принцип пропорційності.

Зазначається, що суддею-доповідачем у цій справі була Ольга Совгиря. Нагадаємо, що призначена вона була Верховною Радою у КС 27 липня 2022 року, будучи на момент призначення депутаткою самої Ради від "Слуги народу". 2 серпня вона склала присягу судді.

Натомість таке призначення прямо протирічить закону про КС, згідно пунктів 1 та 2 частини 3 статті 11 якого його суддею не може бути призначена особа, яка на день призначення бере участь у політичній діяльності чи є обраною на виборну посаду в органі державної влади й має представницький мандат.