Чи справді з Сенс Банком все так погано і яка подальша доля на нього чекає

Наступного ж дня уряд це рішення ухвалив. Органом управління корпоративними правами за акціями "Сенсу" став Мінфін. Тепер за процедурою Кабмін має придбати банк за 1 грн. Після закінчення дії воєнного стану Мінфін здійснить залучення інвесторів для його продажу.

В НБУ переконують, що банк треба було вивести з ринку, оскільки остаточними ключовими учасниками в структурі власності в ньому є громадяни РФ Михайло Фрідман, Пьотр Авен та Андрій Косогов.

Їхня пов'язаність з країною-агресором, як зазначають у Нацбанку, "завдає значного репутаційного ризику та має суттєвий негативний вплив на діяльність банку". Виглядає так, що останньою краплею в питанні стало повномасштабне вторгнення РФ, оскільки з 2014 року, коли власне і почалося вторгнення Росії, банк працював без проблем.

Цікаво, що в середині січня цього року, приміром, перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова в ефірі телемарафону заявила, що Нацбанк не вбачає ознак неплатоспроможності Сенс Банку і тому не бачить причин для його націоналізації.

Однак вже за місяць в інтерв’ю Delo.ua Рожкова зазначила, що націоналізація установи дійсно потрібна, позаяк "тут йдеться про елементарну принциповість, про моральну гігієну". 

На загал, заявляючи про жахливу репутацію "Сенсу" і його провал по регулятивному капіталу, про що нижче, регулятор дозволяв Сенс Банку торгувати ОВДП, брати участь в державних програмах (Доступні кредити 5-7-9%) та обслуговувати пенсіонерів (тут запитання до ПФУ).

Президент підписав закон, який дає можливість націоналізувати Сенс Банк, ще 16 червня, давши НБУ "зелене світло". Нацбанк скористався цією нагодою більш ніж за місяць, бо для цього, як зазначив голова регулятора Андрій Пишний, потрібно було пройти низку процедур.

Що ж не так з регулятивним капіталом та іншими нормативами

У Нацбанку посилаються на те, що з 1 березня 2022-го по 1 липня 2023 року регулятивний капітал Сенс Банку скоротився на 50% – до 6,4 млрд грн, коли по всіх інших системно важливих банках він загалом збільшився на 29%. І це правда. Але є низка "але".

Регулятивний капітал – один із найважливіших показників діяльності банку, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банк бере на себе в процесі діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості, стабільної діяльності.

Регулятивний капітал впливає на всі нормативи, пов’язані з ризиком на одного позичальника, на загальну суму кредитів, які можна видавати спорідненим (пов’язаним між собою) позичальникам, на суму кредитів, які можна видати акціонеру. І – на нормативи валютної позиції.

Коли регулятивний капітал падає, якраз і починаються проблеми з цими нормативами. При цьому з ліквідністю в банку все може бути нормально. До війни, коли діяли старі правила, порушення цих нормативів могло загрожувати банку навіть закриттям.

"У випадку ж Сенс Банку проблему з капіталом могли б вирішити вливанням акціонери, якби їм не перекрили для цього можливості як підсанкційним особам. Банківський сектор різними способами вийшов по ньому на достатній рівень, але не "Сенс", – каже нам фінансовий експерт Андрій Шевчишин.

Прикметно, що в НБУ, пояснюючи необхідність виведення Сенс Банку з ринку, наголошують, що на скорочення регулятивного капіталу установи вплинуло погіршення платіжної дисципліни позичальників. Втім, які відомо, погіршилась вона по всій системі з початку великої війни з відомих причин.

Якщо поглянути на статистику НБУ за 1 лютого 2022-го (на 1 березня даних на сайті немає) і порівняти її з даними за 1 липня 2023 року, можна побачити, що з усіх 15 системно важливих на сьогоднішній день банків по регуляторному капіталу "просіли" тільки троє, а інші гравці його впевнено нарощували.

Показник погіршився тільки в наступних:

• Сенс Банк: на 1 лютого 2022 року – 12,625 млрд грн, а на 1 липня 2023-го – 6,413 млрд грн (ті самі "мінус" 50%, або 6,21 млрд грн);
• Укргазбанк: 11,943 млрд грн – 9,878 млрд грн (-28%);
• Укрексімбанк: 14,894 млрд грн – 7,004 млрд грн (-53%).

Як видно, державний Укрексімбанк увійшов у липень з показниками по регуляторному капіталу ще гіршими, ніж у Сенс Банку (швидкість падіння).

У Сенс Банку капітал падав через формування резервів під кредити, що робили насправді всі банки після підвищення Нацбанком норм по резервуванню. Оскільки прибутку "Сенсу" не вистачало, збиток і почав бити по регулятивному капіталу.

Відтік по депозитах юросіб був дійсно шаленим. Якщо на момент повномасштабного вторгнення РФ вони складали 31,2 млрд грн, то на початок цього року вже 18,2 млрд грн.

При цьому цікавою виглядає статистика по фізособах-вкладниках. Якщо на 1 березня 2022-го банк мав 2,628 млн вкладників-фізосіб, що тримали там 51,5 млрд грн, то 1 червня 2023-го їх було вже 2,885 млн (43,832 млрд грн).

Так, обсяг вкладів скоротився, але кількість громадян-клієнтів банку з російським корінням зросла за час повномасштабної війни майже на 10%. Але це не ознака популярності установи. Це може бути свідченням переоформлення юрособами своїх вкладень на фізосіб-працівників, щоб отримати гарантії Фонду гарантування їх повернення при ймовірному банкрутстві "Сенсу".

Сенс Банк виконував абсолютну більшість нормативів НБУ

Регулятивний капітал Сенс Банку почав найбільш стрімко падати у ІІ півріччі 2022-го. Наприклад, якщо 1 серпня 2022-го показник становив 11,762 млрд грн, то за місяць – вже 9,193 млрд грн. Але з початку великої війни подеколи банк, навпаки, несуттєво покращував результати.

При цьому "Сенс" на 1 липня цього року виконував абсолютну більшість нормативів регулятора:

• норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) складав 11,83% при мінімальних 10%;
  
• норматив достатності основного капіталу (Н3) – 9,09% з 7% мінімально допустимих Нацбанком.
• норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами (Н9) – 7,01%, коли допустимий максимум – 25%;
• норматив ризику загальної довгої відкритої валютної позиції (Л13-1) – 1,42% при "стелі" в 5%;
• норматив ризику загальної короткої відкритої валютної позиції (Л13-2) – 2,85% при тій ж "стелі" в 5%;
• норматив коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRвв, має складати не менше 100%) – 460%;
• норматив коефіцієнта покриття ліквідності в іноземній валюті (LCRів, не менше 100%) – 570%.
• норматив коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR, не менше 100%) – 119,6%.

При цьому, наприклад, Сенс Банк провалив норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) – 27,93% при максимально допустимих 20%.

Виконання абсолютної більшості нормативів НБУ – це не тільки про виконання вимог регулятора. У Сенс Банку заздалегідь готувалися до виведення з ринку. Тому давати додаткові для цього аргументи Нацбанку було б нерозумно. Це б тільки пришвидшило процес.

Паралельно провал по нормативах дав би НБУ зайві козирі в подальших судових процесах, в яких акціонери намагатимуться повернути відібране. До слова, в Нацбанку до судів готові, але цілком переконані у своїй безкомпромісній перемозі.

Варіанти розвитку подальших подій

Доля Сенс Банку в подальшому, з огляду на поточну ситуацію, могла б мати кілька варіантів, хоча в повідомленні НБУ чітко йдеться про майбутній продаж установи. Судячи з усього, в уряді врахували побажання МВФ, який, як відомо, проти збільшення частки держбанків у системі.

Перший варіант, яким уряд не захотів іти, приєднання до якогось держбанку. Наприклад, Приватбанку, який відчутно перевиконує нормативи і регуляторний капітал якого досяг на 1 липня 66,6 млрд грн.

Надлишок капіталу "Привату" міг би вирішити проблему з дірою в балансі "Сенсу", яка тільки зростатиме. Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу Приватбанк перевиконує з серйозним надлишком – 28,3% при мінімумі в 10%.

У цьому випадку не було б необхідності з боку держави вливати кошти на вирішення проблем Сенс Банку, в якому ситуація з ліквідністю нормальна, про що нещодавно казала та ж Катерина Рожкова, згадуючи, про покращення ситуації з нею у всіх банків.

При поглинанні "Сенсу" "Приватом" в безпеці точно лишилися б і фізичні особи, яким Фонд гарантування (ФГВФО) в будь-якому випадку компенсував би 100% вкладів, так і юридичні, на які гарантії Фонду не розповсюджуються, тому вони під більшим ризиком втратити кошти, а з тим і закритись.

І це вже не кажучи про економію держави на утриманні нового керівництва "Сенсу", зарплатам якого можна буде тільки позаздрити.

Правда, тут є свої "мінуси". По-перше, це буде непросто зробити через відмінність інфраструктури банків. По-друге, в подальшому приватизувати два окремі банки буде простіше, ніж єдиного "монстра". По-третє, відрахування Приватбанку до держбюджету відтак скоротилися б.

Другий варіант – банкрутування Сенс Банку. В такому випадку юрособи від держави не отримають рівно нічого. Тут держава, крім зобов’язань, отримає ще й активи банку, які має після оцінки в особі Фонду розпродати. Отриманими коштами ФГВФО і розрахується з фізособами.

Якщо після розрахунку з усіма фізособами у Фонду гарантування лишаться від продажу активів банку кошти, він почне гасити зобов’язання "Сенсу" перед кредиторами інших черг. Але як показує практика, до них діло не доходить.

У випадку ж вливання Сенс Банку у "Приват" продаж активів так само відбудеться з метою оптимізації, але, звісно, не в таких обсягах, як при банкрутстві.

Втім, у будь-якому випадку Україна зробила ще один крок до монополії в системі залежних від уряду державних банків. А це – наступний крок до ручного управління в банківській системі. А з тим – і ризик загибелі в Україні конкурентного середовища на ринку банківських послуг.

Що ж до членів старого правління Сенс Банку, то як каже в коментарі Delo.ua керуючий партнер юридичної компанії "Кравець і партнери" Ростислав Кравець, найвірогідніше, в Україні для них місця вже не залишиться.

"Правління можуть внести на сайт "Миротворець", вважаючи їх особами, пов’язаними з РФ. Усіх їх звільнять, а в інші банки не візьмуть через втрату ними бездоганної ділової репутації. Їм навіть в Україні буде важко перебувати, бо всі їхні рахунки можуть закрити", – переконаний Ростислав Кравець.