Фонд гарантування вкладів подав позов проти Жеваго на суму 46 млрд гривень

"Ми отримали фінальні висновки від лондонських юристів влітку цього року і почали готуватись до процесу в Україні. В нас міцна доказова база – понад 7000 оригіналів і копій документів - листів, описів схем і матеріалів кредитних справ загальним обсягом близько 300 тисяч сторінок", - зазначив зазначив заступник директора-розпорядника Фонду Віктор Новіков.

В прес-службі зазначили, що головною причиною неплатоспроможності банку "Фінанси і кредит" та нестачі коштів для повного розрахунку з його кредиторами стали значні збитки від схемного виведення коштів шляхом кредитування пов’язаних з власником банку компаній. Ці компанії не повернули отримані кредити та у більшості виявились неплатоспроможними.

"Фактично вдалось встановити, що у схемах виведення коштів (заподіяння шкоди), окрім банку були задіяні пов’язані компанії-позичальники, майнові поручителі та нерезиденти – постачальники товарів, і всі ці юридичні особи, включно з Банком, контролювались в кінцевому підсумку Жеваго", - сказано в повідомленні.

Повідомляється, що при кредитуванні згаданих позичальників Банк використовував схему перехресного забезпечення (cross-collateralization) – приймав у заставу за кредитом забезпечення за іншим кредитом того самого або іншого пов’язаного позичальника, переважно неліквідне майно з безпідставно завищеною вартістю (в окремих випадках - в сотні разів).

"Яскраві приклади прийнятої банком застави за кредитами: відходи збагачення залізних руд (частина державного фонду надр, який належить народу України і згідно з законодавством не може виступати заставою); права на отримання неіснуючих товарів за контрактами пов’язаних з Жеваго позичальників з його ж іноземними компаніями; права вимоги товарів/ грошових коштів за контрактами, яких ніколи не виникало; акції пов’язаних із Банком компаній-позичальників із завищеною вартістю, тощо", - говориться в повідомленні прес-служби.

Пов’язані позичальники як мінімум з 2011 року перераховували значну частину отриманих в Банку кредитних коштів на користь низки компаній-нерезидентів. Кошти перераховувались як передплата за поставку товарів. Жодної поставки товарів за цими контрактами не було.

Звітність компаній-нерезидентів свідчить про їх підконтрольність власнику банку і неспроможність апріорі виконати укладені контакти через незначний розмір бізнесу, відсутність потрібних виробничих потужностей, запасів готової продукції чи активів, тощо. Окремі компанії взагалі не здійснювали діяльності та не відображали у звітності надходження коштів за контрактами.

Пропри це, банк "Фінанси і кредит" видавав позичальникам нові й нові транші за кредитами, які знову перераховувались нерезидентам. На підставі нових контрактів повертались кошти за попередніми. Схема працювала до серпня 2014 року, коли компанії-нерезиденти припинили повернення коштів. Права вимоги до цих компаній було передано банку у заставу за новими кредитами.

"Через систематичне кредитування пов’язаних з Жеваго позичальників та перерахування коштів належним йому ж компаніям-нерезидентам за фіктивними контрактами з Банку було виведено понад 223,1 млн дол. та 18,4 млн євро. Вигодонабувач у цій схемі – безпосередньо Жеваго. Загальний розмір заподіяних Банку збитків від кредитування пов’язаних з його власником компаній становить майже 46 млрд грн", - повідомила прес-служба Фонду гарантування вкладів.

Нагадаємо, у вересні 2019 року Жеваго заочноповідомили про підозруу тому, що він як бенефіціар банку "Фінанси та кредит" організував розтрату 113 мільйонів доларів цієї фінансової установи. Також про підозру повідомили низці топменеджерів банку.У липні 2021 року колишнього нардепаоголосилив міжнародний розшук. У ДБР зазначають, що клопотали про екстрадицію Жеваго перед 38 країнами.

Французькі правоохоронці 27 грудня затримали екснардепа та акціонера банку "Фінанси та Кредит" Жеваго на гірськолижному курорті Куршевель, а 29 грудня Суд міста Шамбері (Франція) ухвалив рішення про екстрадиційний арешт українського бізнесмена