- Категорія
- Банки
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Скандал навколо ліквідації банку “Конкорд”: НБУ планує оскаржити рішення суду
Національний банк оскаржить судові рішення щодо скасування рішення регулятора про виведення з ринку АТ "АКБ "Конкорд".
Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Зазначається, що Нацбанк не погоджується з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року щодо визнання протиправним та скасування рішення регулятора про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "АКБ "Конкорд" та оскаржить їх у касаційному порядку у визначений законом строк.
Нагадуємо, в серпні 2023 року НБУ ухвалив рішення про відкликання банківської ліцензії в АТ "АКБ "Конкорд" та його ліквідацію у зв’язку із систематичним порушенням банком вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
У регуляторі наголошують, що відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" розпочата процедура ліквідації банку не може бути зупинена / припинена, в тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів НБУ та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку.
Натомість представники “Конкорду” оскаржили в судовому порядку ліквідацію банку, наголошуючи, що:
- Банк виконував вимоги платіжних систем Mastercard та Visa.
- За останні два роки до установи не було жодних штрафних санкцій.
- Обмеження на P2P-транзакції через API були впроваджені ще до ухвалення рішення НБУ.
Зауважимо, банк “Конкорд” став першою прибутковою фінансовою установою, яка потрапила під ліквідацію. Раніше ліквідації підлягали лише установи, що стикалися з банкрутством або значними фінансовими проблемами.
На момент ліквідації "Конкорду" його частка становила 0,17% від активів усіх платоспроможних банків.
Станом на момент ліквідації “Конкорд” мав достатньо високоліквідних активів, щоб забезпечити всі виплати клієнтам за 2-3 тижні. Проте через законодавчі норми процес ліквідації може затягнутися до трьох років.
Скандал навколо ліквідації банку “Конкорд”
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ініціював звернення до Офісу генерального прокурора щодо колишнього банку "Конкорд" та пояснив причини подібного кроку.
За його словами, ситуація з банком "Конкорд" є яскравим прикладом безкарності великих грошей у клановій системі.
"В цьому кейсі сконцентрувалось все те, що ми всі так щиро ненавидимо у клановій системі - її сутність - безкарність великих грошей. Коли, якщо ти на кілька місяців прострочиш сплату ЄСВ на зп у 2022 році, до тебе обовʼязково прийдуть правоохоронці. Але якщо ти відкрито та цинічно вкрадеш у держави десятки мільярдів на міскодінгу ігорки, твою справу швидко закриють і перед тобою вибачаться, а податкову суди не допустять до перевірки", - написав він.
Друга причина - війна. "Великий злочин красти в людей у мирний час. Але красти в армії у війні - тяжкий, зухвалий і непрощенний гріх. Тому ця справа, як і всі подібні стала для нас особистою. Бо, не здолавши ворога всередині, перемога зовні буде марною", - додав він.
У банку "Конкорд" відреагували на ініціативу Гетманцева. Зокрема, як заявила співвласниця банку Олена Сосєдка, у банку вважають, що це "може бути спробою відволікти увагу від можливих порушень із боку самого Гетманцева".
Також в "Конкорді" наголосили, що готові до відкритого діалогу щодо ситуації з їхньою фінансовою установою та не бояться розслідувань.
За даними "Опендатабот", кінцевими бенефіціарними власниками банку "Конкорд" є сестри - Юлія Сосєдка та Олена Сосєдка. Вони ж володіють частками у ліквідованому банку: Олена – 56,2% акцій, а Юлія – 43,7%.
Банк "Конкорд" було зареєстровано в 2006 році. Головний офіс фінустанови розміщено в Дніпрі.
У березні 2023 року видання NV із посиланням на джерела писало, що "Конкорд", як і низка інших банків використовувалися організаторами грального бізнесу в ухиленні від сплати податків.
Як пояснював нардеп Олексій Жмеренецький, одна зі схем передбачала, що гравці онлайн-казино поповнюють рахунки, але ці платежі надходять у банк із кодом купівлі квітів чи фільмів. Або ж гравці перераховують кошти з правильним кодом, але далі банк у змові з гральними компаніями спрямовує ці кошти на фіктивні рахунки.