Бізнес має бути стійким і відповідальним: Юрій Курмаз, генеральний директор АТ "Укртелеком"

Укртелеком стабільно входить до сотні сумлінних платників податків України. Минулого року компанія сплатила понад 1,3 млрд грн, а лише за перше півріччя цього року — майже 800 млн грн. Як вам вдається утримувати цей рівень у таких складних умовах?

— Ми розуміємо свою відповідальність як великої національної компанії. Податки для нас — не лише зобов’язання, а й внесок у спільну безпеку країни. Адже саме ці кошти йдуть на потреби наших Сил оборони та на соціальні видатки. І наша стабільна присутність серед сумлінних платників податків у загальнонаціональному рейтингу — це свідчення глибокого усвідомлення командою Укртелеком своєї відповідальності. Разом з іншими бізнесами SCM ми керуємося настановою нашого головного акціонера та інвестора Ріната Ахметова, що бізнес має допомагати державі — як зараз, у часи найважчих випробувань війною з російським агресором, так і в майбутній відбудові країни після нашої перемоги.

Ми працюємо, щоб навіть під час війни інвестувати в розвиток нашої компанії, яка забезпечує зв’язком громадян, критичну інфраструктуру, бізнес, державні установи та допомагає Силам оборони нашої країни. І ми пишаємося тим, що і в галузевому рейтингу компаній, які працюють на ринку послуг електронних комунікацій, Укртелеком завжди серед лідерів зі сплати податків.

Повномасштабна війна суттєво змінила середовище для всіх компаній. Які головні виклики стоять сьогодні перед Укртелеком? Як зміняться доходи Укртелеком порівняно з 2024 роком?

— Найбільший виклик не тільки для Укртелекому, а й для всього нашого суспільства — це мати непорушну стійкість у боротьбі з російським агресором.

Що стосується стійкості власне Укртелекому, то варто насамперед зазначити, що під час війни співробітники компанії згуртувалися навколо усвідомлення критичної важливості надійного та безперервного зв’язку для всієї цивільної частини нашого суспільства та Сил оборони нашої держави.

На телекомунікаційні доходи Укртелекому уже давно впливають передусім доходи від інтернету. Зростає абонентська база оптичного інтернету — і це наш ключовий драйвер розвитку. Як результат, за три минулих квартали  2025 року Укртелеком збільшив доходи від послуг оптичного інтернету на 11,3% порівняно з минулим роком. В цілому, у цьому році ми очікуємо зростання загальних доходів Укртелеком порівняно з 2024 роком.

Ми й надалі йдемо шляхом послідовної та планової заміни залишків мідної інфраструктури на сучасну оптичну та розбудовуємо нову оптичну інфраструктуру. Сьогодні понад 85% наших клієнтів користуються оптичним інтернетом. Це свідчить про нашу спроможність забезпечити надійний і сучасний оптичний доступ до інтернету практично всім нашим існуючим та потенційним користувачам. До речі, рівень лояльності наших оптичних клієнтів, який ми вимірюємо за індексом NPS, уже досяг 70%.

Яких збитків компанія зазнала від війни і як вдається відновлювати інфраструктуру?

— Ми втратили низку об’єктів нерухомості та телекомунікаційної інфраструктури на окупованих територіях. Понад 300 будівель пошкоджено, близько 60 — зруйновано повністю. Прямі втрати становлять близько 700 млн грн, а загальні руйнівні наслідки російської агресії для Укртелеком сягають 2,9 млрд грн, що переважно зумовлено економічним знеціненням операційних активів.

Та попри це ми продовжуємо стабільно працювати. Наші технічні команди щодня виїжджають на аварійно-відновлювальні роботи по всій країні — саме завдяки їм сотні тисяч українців залишаються з фіксованим інтернет-зв’язком. І, як я вже зазначив раніше, ми не тільки відновлюємо пошкоджену ворогом інфраструктуру, а й суттєво її модернізуємо та розбудовуємо нову.

Водночас компанія продовжує інвестувати. У що саме спрямовуєте ресурси сьогодні?

— Наш головний пріоритет сьогодні — це стійкість. Тому ми інвестуємо в безпеку та розвиток співробітників, розвиток оптичної інфраструктури та її енергонезалежність, підвищення операційної ефективності й розвиток суміжних і додаткових напрямів бізнесу.

Якщо звернутися до цифр, то під час широкомасштабної війни ми побудували 21,5 тис. км нових оптичних ліній, встановили сотні нових вузлів доступу до оптичного інтернету, забезпечили суттєве резервування ключових магістральних вузлів, критичних сайтів та оптичних ліній зв’язку, суттєво підвищили кіберстійкість нашої інфраструктури. Нині загальна довжина оптичних ліній Укртелеком становить 92 тис. км — це найбільша волоконно-оптична інфраструктура в Україні. Ми впроваджуємо оптичну FTTH/P-архітектуру на базі GPON-технології, яка забезпечує швидкісний і енергонезалежний інтернет навіть за тривалих відключень зовнішньої електроенергії. Модернізація, впровадження власних систем автономного електроживлення, а також заходи для підвищення енергоефективності дозволили скоротити загальне споживання електроенергії майже на 20% порівняно з минулим роком і водночас підвищити надійність нашого сервісу для користувачів.

Кожна інвестиція у стійкість — це інвестиція у фінансову стабільність у майбутньому.

Як у таких умовах залучати фінансування? Чи є підтримка з боку держави?

— Для приватних компаній під час війни залучення зовнішнього фінансування залишається надзвичайно складним. Інвестори й кредитори очікують стабільності, гарантій, зрозумілої регуляторної політики. Але державні гарантії, як правило, доступні лише державним підприємствам, тому для приватного сектора можливості залучення зовнішніх запозичень та інвестицій суттєво обмежені.

Ми працюємо в межах власних ресурсів, спрямовуючи кошти насамперед на те, що забезпечує стійкість — сталу та надійну роботу мережі, безперервність і якість сервісів для клієнтів, операційну ефективність, безпеку та розвиток співробітників.

Водночас проблема не лише у воєнних ризиках. Навіть у розвинених країнах ЄС однією з головних перешкод для залучення приватних та публічних інвестицій у розвиток сучасних оптичних мереж є фрагментарність ринків.

В Україні ця ситуація ще складніша: на ринку фіксованого інтернету діє понад 3,5 тисячі операторів і провайдерів, кожен із яких у середньому обслуговує лише 2,5 тисячі абонентів. Такий рівень “розпорошеності” ринку суттєво знижує його інвестиційну привабливість. Я переконаний, що консолідація ринку фіксованого інтернету за участі та сприяння галузевого центрального органу виконавчої влади (Мінцифри) та неупередженого й професійного регулятора (НКЕК) має стати вирішальним кроком. Консолідація ринку відкриє шлях до зовнішнього фінансування й дозволить забезпечити по всій Україні стійкий фіксований інтернет-зв’язок: доступний, сучасний та інноваційний. І це стане запорукою створення в країні уніфікованої, сучасної та за всіма міжнародними стандартами єдиної цифрової екосистеми, що здатна функціонувати навіть у найважчі часи.

Кібербезпека сьогодні є критичною темою. Як Укртелеком забезпечує захист даних і сервісів?

— Ми підходимо до безпеки комплексно — від технологій до культури відповідальності.

Компанія підтвердила відповідність міжнародному стандарту ISO 27001, який визначає найвищі вимоги до управління інформаційною безпекою.

Крім того, у партнерстві з провідними компаніями ми також пропонуємо нашим клієнтам відповідні продукти та сервіси: із Cisco — для захисту інформаційних ресурсів громад послугу Cisco Umbrella; із ESKA Security — для запобігання, виявлення та реагування на кіберзагрози послугу SOC-as-a-Service (Операційний центр кібербезпеки).

Україна ухвалила Національну стратегію доходів до 2030 року, яка передбачає збільшення податкового навантаження. Як ви оцінюєте цей підхід?

— Бізнес і держава мають бути партнерами. І це партнерство має базуватися на фундаментальній основі: відповідальний бізнес створює робочі місця, забезпечує свій внесок у розвиток певної галузі економіки країни та чесно сплачує податки, а держава гарантує стабільне, прогнозоване та рівне податкове навантаження для всіх бізнесів певної галузі.

Наразі ж у нашій галузі ми маємо не лише вкрай високу фрагментарність ринку фіксованого доступу до інтернету, як я вже зазначав раніше, а й абсолютно різні системи оподаткування (загальна система оподаткування та спрощена система оподаткування). На жаль, це супроводжується суттєвою різницею у сплаті податків, коли гравці ринку — ФОПи, що загалом отримують близько або навіть понад 50% доходів усього ринку фіксованого інтернету, сплачують усі разом значно менші податки порівняно навіть з окремим національним або великим регіональним оператором чи провайдером, що діє на цьому ж ринку. Тому важливо, щоб і довгострокова стратегія доходів держави, і стратегія розвитку електронних комунікацій базувалися на рівноправному партнерстві з бізнесом.