GET Business Festival 2024: ТОП-15 заяв учасників, які не мають залишитись непоміченими

Говорили про соціальні реформи, наявний досвід євроінтеграції, взаємодію бізнесу та Силами оборони України, працевлаштування ветеранів, макроекономічний стан, становлення та просування брендів з національним шармом у глобальній економіці та ще багато про що цікаве та корисне.

Ми відібрали 15 найцікавіших заяв та коментарів учасників фестивалю, які не можна залишити поза увагою.

Данило Гетманцев згоден, що підвищення податків, яке український бізнес отримав наприкінці року – болюче, і що краще б цього не було. Однак державі, що воює, потрібні гроші, а залучити їх можна лише в кредит чи з податків, тож крок був тяжким, але безальтернативним. Він пам’ятає, що обіцяв не підіймати податки під час війни та з гіркотою зізнався, що вийшло так, що він вже порушив слово.

Єдине, що радує, що за прорахунками, наступний рік Україна зможе пройти без чергового підвищення зборів

Розмінування земель, у тому числі сільгоспугідь – найболючіше питання, яке поставила перед бізнесом та суспільством велика війна, зауважила Олена Шуляк. Про нього на GET Business Festival 2024 згадували не раз і не два. А урядовці закликали бізнес відкрити на офіційних сайтах документи по 4-річній макроекономічній програмі Євросоюзу, та придивитись, може там є грантова допомога, що може їм стати у пригоді.

Євген Заіграєв, як і інші банкіри на івенті, дивиться у майбутнє з оптимізмом, хоч і зі стриманим. Це також було помітно у виступі заступника голови НБУ Катерини Рожкової, що була пізніше. Хоч як би не тяжко було кожному окремому, але з тієї сторони банківської стійки вони бачать пожвавлення в бізнес-середовищі. Ну й усілякі програми підтримки допомагають також.

Про програми підтримки, гранти, різні схеми субсидіювання також згадували неодноразово. Все ж під час війни без них стале фінансування бізнесу уявити складно. І добре, що захисні інструменти є.

Ігор Ліскі вирішив повернути фінансистів на землю. Він вказав, що грантів та субсидій вкрай мало. Але справедливо буде зауважити, що будівництво заводу по виробництву віконного скла, яким він зараз займається, буде кредитуватись державними банками. Все ж таки, країні потрібні такі виробничі потужності, бо імпортувати з Білорусі скло зараз – це ганьба.

А про необхідність розвитку виробництва говорили багато, в тому числі самі бізнесмени, що за своєю природою є лібертаріанцями. У довоєнні часи панувала більш поміркована думка з цього приводу. Вважалось, що можна імпортувати те, чого не вистачає. Сьогодення вказує, що не завжди.

До речі, у своєму спічі проти банкірів він отримав підтримку від депутатки Шуляк, яка визнала, що фінансовим установам вигідніше інвестувати в ОВДП. Банки заробляють, а економічний розвиток – кульгає.

Майже шокуюча заява від профільного міністра для тих, хто пам’ятає концепцію “України - аграрної супердержави”, проголошену послом США Джефрі Пайєттом у 2016 році.

Віталій Коваль наполягає на якнайглибшій переробці продукції, у своїй сфері в першу чергу.

Дані, що суспільство не помічає і які шокують. Особливо, якщо порахувати, скільки людей залишилось в країні. Звичайно, такий високий показник дала війна. Але попри те, що тепер людей з інвалідністю такий високий процент в країні, вони залишаються все ще стигматизованим прошарком. І це, на думку міністерки Оксани Жолнович, одна с причин малого залучення їх на ринку праці.

Марія Берлінська досить жорстко пройшлась по ситуації в українському defence tech. Згадала і хабарництво на державній прийомці та супротив новаціям з боку державних органів.

В гарячій панелі по ОПК говорили багато. І про відсутність кредитування, і про неможливість розвивати бізнес через заборону експорту продукції. Також відома волонтерка згадала, що Україна втратила багато кваліфікованих працівників оборонки, яких держава полишила напризволяще, а Росія переманила до себе. Бо пропонувала роботу за спеціальністю, житло, соцпакет та гідне життя. І тепер, плоди їхньої праці вбиває українських військових.

Завжди приємно говорити про хороші речі. Хоч війна триває, але є в економіці точки росту. І добре, що вони у найсучасніших секторах. Електронна торгівля розвивається, зазначає Олег Сироватко, і стає у пригоді навіть для консервативних галузей. Зараз можна купити в інтернеті не лише смартфон з доставкою, але й навіть звичайний хліб. Всім треба придивитись до цих каналів дистрибуції, навіть якщо здається, що вони точно не підійдуть.

Майбутнє ринку праці вражає серйозним протиріччям. З одного боку, в Україні не вистачає робітників майже в усіх сферах. Еміграція неминуча. При цьому, як зауважила Дарина Марчак, багато людей є жертвами ейджизму на ринку праці. Бізнес та і всьоме суспільство має переосмислити відношення до старшого покоління.

Війна вимушено підштовхнула мільйони українських батьків подивитись на закордонні школи та виші для своїх дітей. Виявилось, що можна поступити багато де в Європі, а з огляду на війну в Україні навіть отримати певну додаткову допомогу. Але не все так добре з європейською освітою, стверджує  Тимофій Брік. Питання про те, чи добре з українською освітою він обійшов стороною.

Катерина Рожкова отримала слово невдовзі після того, як у іншій частині Києва тільки но пройшов брифінг у Національному банку, де заявили про підняття облікової ставки до 13,5%. В інший час можна було б дуже їдко шуткувати, але зважаючи на війну, українська фінансова система відчуває себе дуже добре. І навіть недоброзичливці визнають, що у 2022 році НБУ спрацював дуже добре.

До того ж пані Рожкова за посадою має випромінювати впевненість та заражати нею оточуючих. З чим вона справилась.

Ольга Рибачук з Elementum Energy. що масштабно інвестує в українську відновлювальну енергетику дуже наполегливо доводила, що вітер, сонце та вода можуть бути основою генерації, а не іграшкою. З цим не погодяться багато енергетиків, але не можна не визнати, що завдяки ВДЕ Україна утримувала контрольованою ситуацію у складні часи в останні три роки.

Ігор Тинний знов звернув увагу суспільства на фундаментальний закон економіки – не буває безкоштовних ресурсів. За них доведеться платити тим чи іншим чином.

Колишній урядовець Макс Нефьодов, що зараз є частиною академічної спільноти, пояснив, що їх колектив був долучений до розробки державної стратегії підтримки малого та середнього бізнесу. Він радий, що частина розроблених програм все запрацювала, а частина розробляється. Проте, як він зауважив на початку, підтримка для МСБ – це гроші, а не обійми чи добрі слова. А грошей завжди не вистачає.

Євроінтеграція може ускладнитись не тому, що Україна десь не доросла до Євросоюзу. Справжні проблеми ми побачимо там, де створимо конкуренцію європейському бізнесу. І нам є чим їх налякати, стверджує Олег Заплетнюк.