"IT-індустрія в Україні, як і в усьому світі, зараз знаходиться у стані плато", - Роман Павлюк, Intellias

Наразі спостерігаємо складні економічні процеси у світі: зростання інфляції, скорочення в техносекторі, крах банків у США. На вашу думку, чи варто чекати на нову глобальну кризу?

— Я вже називаю це кризою. Чому? Криза - це коли настають неочікувані події. І якщо нічого не робити, ці події погіршують ситуацію. Тому те, що зараз відбувається у світовій економіці, можна вважати кризою.

Як ми до цього дійшли? Серйозні проблеми почалися ще у ковідний період. Тоді світ потрапив у неочікувану ситуацію: люди буди нажахані, вони виливали свої емоції у соцмережі. Це була глобальна паніка. Градус напруги в суспільстві можна було поміряти за кілька хвилин, оскільки швидкість передачі інформації сьогодні має шалені темпи.

Навесні 2020 року політики зрозуміли, що люди не готові переживати цю епідемію як кризу. Світ дуже боявся економічних наслідків вірусу та хотів жити без стресу. Тому політики вирішили зняти градус соціальної напруги та зробили те, що вміють найкраще, - запустили друкарський верстат. В результаті була надрукована нереально велика кількість грошової маси. Наприклад, американці надрукували більше 15 трлн доларів.

Куди потрапили ці гроші?

— Ці кошти потрібно було витрачати. Спочатку люди традиційно купували електроніку. Потім гроші перетекли у бізнес.

Далі підприємці почали думати, куди ж вкласти гроші, щоб отримувати прибутки швидко. Класичні сегменти економіки не підходили, оскільки інвестиції повертаються довго. Наприклад, будівництво сталеливарного заводу займає приблизно 8 років, а розробка нового типу літака потребує 10-12 років. Тому підприємці згадали про software бізнес, де цикл виробництва може бути дуже коротким – 6-12 місяців. Як результат, великі кошти перетекли у IT-галузь.

До речі, все це відбувалось в період локдауну, коли айтівці могли працювати вдома і це ніяк не впливало на робочій процес. Тому цей фактор замовники також вважали позитивним для інвестицій.

Тобто, інвестиції йшли у різні сектори економіки нерівномірно. Які ризики викликав цей тренд?

— У ковідний період відбувся не тільки перекіс у друкуванні великої кількості грошової маси, а й перекіс у інвестиціях в IT. Індустрія перенаситилася. На той момент на ринку відбувався скажений ріст зарплат, з’явилася велика кількість вакансій та ін. Спочатку ці тренди були у США, потім вони перейшли в аутсорс та поширилися по всьому світу. За кілька місяців процес набув гігантських масштабів.

Але гроші були направлені не тільки у IT. Інвестори, підприємці, банки та фінансові інституції почали вкладати кошти у проєкти, що обіцяли швидкий та великий прибуток. Тому на той час зростали Binance, FTX та інші криптобіржі. Були популярні й NFT. Тобто, багато хто вкладався у віртуальні проєкти, які насправді являли собою повітря. Коли віра в такі активи похитнулися, розпочалися проблеми. Зокрема, луснув FTX.

Далі почалися проблеми в банківської системи США…

— Фінансова система попала в турбулентність через ризиковану поведінку топ-менеджерів. Цей тренд можна прослідкувати на прикладі банкрутства Silicon Valley Bank.

Установа почала інвестувати надлишок коштів у довготермінові облігації. Але для цього вони використовували короткотермінові гроші. Про що мова? Уявимо, підприємець має кілька рахунків у SVB, на яких тримає інвестиційні кошти, зарплатний фонд, корпоративні заощадження тощо. Але ці гроші можуть знадобитися у будь-який момент на різні потреби бізнесу, тому вони й мають знаходитися у вільному доступі. Саме ці обігові кошти підприємств Silicon Valley Bank інвестував у довгострокові облігації.

На той час у світі почалася рецесія. Банки підняли облікові ставки. Кредити здорожчали. Економіка почала охолоджуватися. Зрозуміло, що дохідність від інвестицій стала знижуватися. Тоді стартапи згадали про обігові кошти, що лежали на рахунках у Silicon Valley Bank. Ці гроші були потрібні для підтримки бізнесу та розвитку проєктів. Підприємці звернулися по кошти у SVB, а банкіри відмовили: "Готівки немає, всі гроші вкладені у облігації". В результаті збанкрутував Silicon Valley Bank. Після почалися серйозні проблеми й в інших банках.  

Ось чому зараз світ переживає кризу, яка викликана популістськими рішеннями урядів багатьох країн. Оскільки гроші друкували майже всі. Наприклад, у ковідний період українці могли отримати певну суму від держави. Тому зараз світові політики ведуть себе обережно, називають світові процеси рецесією. Тобто, ніхто нікого не звинувачує.

Чому ж світова криза сильно вдарила по IT-галузі?

— По суті, IT-галузь високомобільна. Індустрія швидко "надувається", коли туди вливаєш великі інвестиції. Також вона швидко «здувається», якщо фінансування закінчується. Тобто, галузь працює в основному на інвестиційних коштах. Тож коли немає інвестицій, проєкт можна поставити на «стоп». Для цього треба звільнити фахівців, заблокувати доступ до акаунтів, зібрати корпоративні ноутбуки, заплатити зарплати, – і все, процес закрито.

На практиці IT-ринок показав такі тренди. З початку 2019 року галузь зростала, а з осені 2022 року великі технологічні гіганти почали проводити масові скорочення. У квітні 2023 року IT-індустрія вийшла на умовне плато, гірше вже не стає, краще - теж.

Що чекає на світ далі, криза буде набирати обертів?

— Складне питання. З одного боку, світ знаходиться на стадії плато, з іншого боку, - незрозуміло, чи вдалося приборкати інфляцію.

Тут варто розказати, що думають про інфляцію пересічні американці. Вони міряють стан економіки через ринок нерухомості в США. Тобто, населення уважно слідкує за тим, як росте або падає вартість оренди житла.

Тож як останні роки змінювались ціни на квартири та будинки в Америці? Я спілкувався із колегами із США. Вони говорили, що до ковідного періоду оренда квартири в Нью-Йорку коштувала 3 тис. доларів на місяць. Насправді, це вже дорого для пересічного американця.

Напередодні епідемії оренда впала до 1,5 тис. доларів, бо всі виїхали з Нью-Йорку. Натомість зросли ціни на оренду будинків у передмісті.

Зараз оренда житла в Нью-Йорку виросла до 5-6 тис. доларів щонайменше! Уявіть собі, яка це інфляція, фактично вартість нерухомості зросла у 2 рази.

Але останнім часом ціни перестали рости так швидко. Тобто, вартість оренди може зростати десь плюс 500 доларів приблизно на квартал.

Тож американці вважають, що вони приборкали інфляцію, але не зупинили. І вони не знають, що ж буде далі.

А, на вашу думку, що буде із інфляцією далі?

— На даний момент інфляцію, скоріше за все, вдалося приборкати. Чому? Останні події в США трошки налякали людей, тому бізнес почав вести себе обережніше. Зокрема, компанії масово скорочують видатки. В деяких розмовах іноземні підприємці відверто кажуть: "У нас є гроші, але зараз актуальна політика економії".

Це важливо, оскільки наразі на фондовому ринку більш привабливо виглядає та компанія, яка показує у звітах, що бізнес почав заощаджувати, а не вкладати гроші в якійсь активи. Акції таких компаній зростають. Інвестори позитивно сприймають цю бізнес-стратегію.  

Я схиляюся до думки, що зараз світ зайшов у фазу плато. У такому стані ми маємо навчитися жити хоча б два квартали. При цьому важливо дотримуватися режиму жорсткої економії.

В цей період компанії продовжать оптимізацію бізнес-процесів та звільнення персоналу. Але проєкти будуть закривати через економічні події, що вже відбулися у світі, а не через нові виклики. Ми маємо пройти це випробування. Далі ситуація повинна стабілізуватися.  

Ситуація в українській IT-галузі також складна: відбуваються скорочення, іноземні замовники бояться працювати із українськими офісами через повномасштабну війну. Як ви оцінюєте цю ситуацію?

 — З одного боку, українська IT-галузь зіткнулася із наслідками глобальної кризи, а, з іншого, - на індустрію впливають додаткові чинники: повномасштабна війна, блекаути тощо. Зрозуміло, що в цих умовах інколи іноземні клієнти бояться співпрацювати із українськими офісами IT-компаній. Замовники не можуть нормально планувати ведення проєктів через постійні форс-мажори. Але варто розібрати кожну проблему окремо.   

Перша проблема - це ризики блекауту. Пам’ятаю, як в листопаді-грудні 2022 року клієнти писати повідомлення: "Бачу, як люди пропадають із зв’язку. Замість того, щоб вирішувати мої задачі, вони вирішують свої проблеми. Розумію це, але не можу так працювати". Це була дійсно проблема, тож деякі IT-компанії оптимізували команди під потреби замовників та зробили все можливе аби забезпечити безперебійність ведення бізнесу.

Друга проблема – це ризики витоку інформації. На початку повномасштабної війни клієнти сильно боялися реалізації такого сценарію. Уявіть собі, компанія має Development Center, наприклад, у Харкові. Що робити, якщо б такий центр та усе обладнання – комп’ютери, сервери, комерційні зразки, - захопив ворог? Це була б катастрофа. Дякуючи Богу та ЗСУ, у Харкові майорить український прапор, та катастрофа не сталася.

Як бачимо, в умовах війни певні іноземні компанії вважають співпрацю з Україною дійсно ризикованою. Наприклад, втратити інформацію бояться фінансові компанії. Тому деякі з них мають обмеження для такої співпраці. Але, в цілому, іноземці готові, щоб українці брали участь в їх проєктах, якщо таке співробітництво не є ризикованим для тієї чи іншої галузі. Співпраця із іноземними замовниками в Україні продовжується доволі активно.

Що ж очікує на українську IT-галузь у 2023-2024 роках? Треба готуватися до довгої кризи?

— Зараз IT-індустрія в Україні, як і в світі, знаходиться у стані плато. Думаю, що світова економіка почне відновлюватися десь у 3-4 кварталах 2023 року. Тобто, ці тренди відчують загалом бізнес та інвестиції у світі.

Українська IT-галузь також буде поступово відновлюватися. Але у 3-му кварталі розпочнеться невелике зростання, хоча цей тренд не перекриє ті можливості, шо може надати український IT-ринок. Тож можна говорити, що галузь все ще буде знаходитися у кризі до кінця року.

Якщо економіка зможе стабільно відновлюватися у другій половині 2023 року, тоді на початку 2024 року можна очікувати, що IT-галузь буде виходити з цієї кризи та мати затребуваність, яку можуть запропонувати українські компанії. Тому 4-й квартал 2023 року та 1-й квартал 2024 року ще будуть умовно кризовими.

Відновлення українського IT-ринку відбудеться вже по результатах 2024 року. Там є шанс вийти на рівень розвитку 2022 року. Тоді IT-галузь показала майже 30% росту. Крім того, IT-компанії вийшли на друге місто після агросектору по валютній виручці.

Під час повномасштабної війни Україна стала лабораторією для впровадження нових технологій. На ваш погляд, після перемоги які military tech рішення наша IT-індустрія зможе запропонувати світу? На чому варто зосередити зусилля?

— Вважаю, що ми маємо стати максимально хитрими та почати створювати технології подвійного призначення. На цьому шляху Ізраїль був першим, але чому б не використовувати гарний приклад для розвитку українського IT? Ось декілька напрямків, які варто розвивати в нашій країні.

Перше. Масові дрони. Вони можуть вести розвідку на полі бою або доставити посилку з одного міста в інше.

Друге. Мікропристрої. Наприклад, можна зробити розумну ручку. В одному випадку вона спрацює як детонатор: забив її в пластид, приклав до стіни та підірвав групу ворогів. А в іншому випадку ручку можна використовувати за призначенням: людина пише щось в нотатнику, пристрій запам'ятовує текст та пересилає на електронну пошту. Звісно ж, мова не йде про один і той же пристрій, але лише про концепт.

Третє. Безпека. Можна розробляти системи управління, що будуть захищати дані від кібератак. Такі технології потрібні в банках та медичних центрах, на військових об’єктах та ін.

Четверте. Зв’язок 5G. Його в Україні офіційно немає. Але після 24 лютого ми побачили, наскільки зв'язок змінює оперативну обстановку на полі бою. Тож Україна може створювати надрішення в military tech на базі 5G та реалізовувати ці продукти в різних арміях світу.

Одночасно є можливість використовувати зв’язок 5G для комерційних цілей, зокрема, для логістичних компаній, агросектору тощо. Наприклад, ці технології можуть допомагати аграріям знаходити міни або будь-які металеві предмети в полях.  

А якщо говорити про IT-рішення для будівництва? Які технології можуть допомогти у відбудові нашої країни? Можливо, якісь рішення можна створити в Україні?

— У світі є технології, які обов’язково треба використовувати в нашій країні. Для прикладу розповім про одну розмову.

Минулого літа в мене була зустріч із одним бізнесменом у Лондоні. Вже на той момент його компанія чекала на завершення бойових дій та планувала розвивати бізнес в Україні. Вони займаються облаштуванням фізичної безпеки в будинках. Зокрема, компанія створює розумні системи, що включають в себе цифрові евакуаційні плани, інтерактивні табло тощо. Тож цей підприємець одразу зрозумів, що такі технології будуть актуальні в Україні, оскільки після перемоги почнеться величезний бум по відновленню інфраструктури.

Таких прикладів, коли іноземні компанії будуть використовувати свої розробки у відновленні нашої країни після війни, з’явиться дуже багато.

Що українська IT-галузь може запропонувати світу? Думаю, наші компанії також мають розвивати розумні системи управління для будинків, що керуватимуть, зокрема, пожежної безпекою.

Або є можливість створювати аналітичні продукти, де штучний інтелект допоможе розрахувати, наприклад, міцність конструкції майбутнього будинку, який має витримати ракетні удари або землетруси. Такі розробки будуть актуальні не тільки в Україні, їх можна продавати у Ізраїль, Туреччину та інші країни.

Україна зможе створювати та покращувати технології тільки за умови, якщо в IT-галузі буде достатньо кваліфікованих фахівців. Тож як краще діяти світчерам, які тільки мріють про кар’єру в IT? Які навички їм треба розвивати, що стати конкурентними на ринку?

— Якщо люди хочуть побудувати успішну кар’єру в IT, можу дати три основні поради. 

Перше. Треба зрозуміти, що IT-ринок більше не буде так швидко зростати, як це відбувалося у 2020-2021 роках. Тоді була аномалія в плані попиту на IT. Все це залишається в минулому.

Друге. Необхідно отримати базові знання з IT у виші. Чому? Зараз IT-галузь розвивається таким чином, що світчерам може бути недостатньо пройти курси та навчитися програмувати, наприклад, на Python.

Уявимо, що людина планує займатися дослідженнями в IT, тоді вона має отримати ступінь магістра в галузі. При цьому вчитися треба не заради диплому, а заради фундаментальних знань. Оскільки дослідження неможливо проводити без математичної бази. Процеси треба описувати інженерно-науковими фразами. Тому без вищої освіти не обійтись, але такі знання можна отримати в українських університетах.

Зрозуміло, що це складний шлях для світчера, але все реально. Якщо людина хоче побудувати успішну кар’єру в IT, вона має отримати необхідні знання, не боятися труднощів та бути готова постійно розвиватися.

Третє. Для роботи в IT-галузі потрібне знання англійської мови на хорошому рівні. Цього, в принципі, достатньо. Але є стара добра приказка: "Скільки я знаю мов, стільки разів я людина". Тому варто вивчати нові мови.

Наприклад, свого часу я за допомогою YouTube навчився читати та писати арабською. Це було зовсім нескладно. Вважаю, що вивчення нових мов розширює світогляд, надає розуміння інших культур та посилює конкурентні можливості.