Кінець свавіллю силовиків? Що зміниться для бізнесу в разі ухвалення закону "Маски-шоу стоп"

За півроку після схвалення парламентом у першому читанні змін до Кримінального процесуального кодексу щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження народні обранці спільно з учасниками ринку, експертами і представниками тих таки силових структур зібрали побажання всіх зацікавлених сторін в редакції законопроєкту №12439 до другого читання. Найближчим часом документ може бути винесений на розгляд до сесійної зали парламенту.

Delo.ua зібрало оцінки депутатських напрацювань з боку стейкхолдерів.

Що зміниться для бізнесу

Законопроєкт №12439 виник як відповідь на реальні проблеми бізнесу, які переросли у системну загрозу для економіки країни та стали підставою для зустрічей бізнесу з Президентом України Володимиром Зеленським у 2024 та 2025 роках. Результатом цих зустрічей стало створення Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. Зростання кількості звернень підприємців щодо надмірного тиску, зловживання процесуальними інструментами та несвоєчасного реагування правоохоронних органів на скарги суб’єктів господарювання продемонстрували: без системних змін у кримінальному процесі неможливо забезпечити справедливі та рівні правила для всіх учасників процесу.

"Ухвалення законопроєкту №12439 у другому читанні стане якісним кроком у напрямку створення більш передбачуваного та справедливого кримінального процесу", — упевнена заступниця голови Комітету захисту бізнесу та прав власності Федерації роботодавців України Олеся Снєгірьова.

Для бізнесу це означає:

● Зміну практики безстрокових арештів коштів (ч.3 ст. 170 КПК)

Біль бізнесу: рахунки могли бути заблоковані безстроково, навіть через справи контрагентів. Це паралізувало роботу підприємств.

Що змінює закон: запроваджується чіткий строк арешту — до 4 місяців. Продовження строку арешту можливе лише за новим, мотивованим рішенням суду. Бізнес отримує передбачуваність і кінець практиці "вічних арештів".

● Зменшення можливості зловживати "невідкладними" обшуками поза визначеними підставами для таких обшуків (ст. 233, 234, 172, 309 КПК)

Біль бізнесу: обшуки часто проводились під приводом "невідкладності", навіть коли таких підстав не було.

Що змінюється: вводяться запобіжники — власника майна зобов’язані повідомити про засідання суду після обшуку для процесу легалізації такого невідкладного обшуку, він має право бути присутнім, залучати свідків, подавати докази та оскаржити рішення про таку легалізацію в апеляції. Раніше такої можливості не було. Це робить процедуру прозорою і зменшує можливості для зловживань.

● Обмежені права бізнесу під час допиту (ст. 96 КПК)

Біль бізнесу: тільки слідчий або прокурор могли ставити питання потерпілому, бізнес залишався "мовчазним".

Що змінює закон: тепер бізнес може ставити питання. Це робить процес прозорішим та справедливішим.

● "Підвішене" майно та документи (ст. 98 КПК)

Біль бізнесу: вилучені речі чи документи роками не мали статусу доказів, були відсутні визначені строки щодо надання статусу доказів, що блокувало їх повернення, використання та часто означало зупинку господарської діяльності.

Що змінює закон: слідчий зобов’язаний вчасно ухвалювати постанову про визнання речі доказом. Це унеможливлює затягування і правову невизначеність щодо вилученого майна.

● "Зниклі" чи "підкинуті" речі під час обшуку (ч. 2 ст. 104, ч. 2 ст. 105 КПК)

Біль бізнесу: не все вилучене фіксувалося в протоколі, що створювало простір для маніпуляцій.

Що змінює закон: усе, що вилучається, обов’язково вноситься у протокол. Якщо ні — доказ автоматично стає недопустимим у суді.

● Формальні рішення суду без вивчення обставин (ч. 6 ст. 132 КПК)

Біль бізнесу: суди часто ухвалювали рішення «на автоматі», без глибокого аналізу, часто через відсутність повноважень.

Що змінює закон: суд може викликати свідків, експертів і досліджувати матеріали під час вирішення питання арешту чи обшуку. Рішення стають обґрунтованішими.

● Повторні клопотання від правоохоронців (ч. 8 ст. 132 КПК)

Біль бізнесу: навіть після відмови суду правоохоронці знову подавали ті самі клопотання, виснажуючи бізнес процесуальними діями.

Що змінює закон: повторні клопотання можливі тільки за наявності нових обставин.

● Необмежене часом очікування доступу до документів (ч. 4 і ч. 8 ст. 163 КПК)

Біль бізнесу: клопотання про тимчасовий доступ до речей могли розглядати тривалий час, без обмеження у строках.

Що змінює закон: максимальний строк розгляду — 15 днів. Якщо сторона, яка подала клопотання, не прийшла на засідання, — воно залишається без розгляду.

● Затягування повернення майна після скасування арешту (ч.5 ст. 174, ст. 175 КПК)

Біль бізнесу: підприємства чекали місяцями, аби повернути своє майно, навіть після зняття арешту.

Що змінює закон: якщо арешт майна скасовано, повернути його власнику треба не пізніше, ніж за 30 днів. Це ставить край затягуванням.

● Відкриття кримінальних справ "для статистики" (ст. 214 КПК)

Біль бізнесу: кримінальні провадження за 191 ККУ відкривалися без достатніх підстав, що могло використовуватись як інструмент тиску.

Що змінює закон: дані до ЄРДР про відкриття кримінального провадження за 191 ККУ тепер може вносити лише керівник органу прокуратури і тільки за наявності достатніх доказів. Це обмежує практику відкриття справ для кількісних показників або з надуманих підстав.

● Можливість оскаржувати "неправильну" підслідність (ст. 216 КПК)

Біль бізнесу: справи могли розслідуватися "не тим" органом, що створювало простір для маніпуляцій та зловживань.

Що змінює закон: бізнес має право клопотати про зміну підслідності, а прокурор зобов’язаний швидко розглянути такий запит.

Все вище зазначене, упевнена Олеся Снєгірьова, матиме наслідком те, що правоохоронці стануть обережнішими у поводженні з бізнесом.

"По-перше, процедури і строки тепер чітко окреслені: їхнє порушення матиме процесуальні наслідки (скасування ухвал, недопустимість доказів), посилюється контроль за процесуальними рішеннями правоохоронців та прокурорів загалом, збільшується ризик апеляційної перевірки для "невідкладних" обшуків. Разом це створює стримувальний ефект і відсікає практики, що використовувалися для тиску", — пояснює співрозмовниця Delo.ua.

Разом з тим, зауважує радник юридичної фірми Asters Орест Стасюк, ситуація зі вказаними змінами до Кримінального процесуального кодексу виглядає доволі хаотичною — забагато правок від різних стейкхолдерів.

"Зараз, насправді, важко точно сказати, який варіант буде винесений на обговорення та голосування, та що в результаті залишиться від первинного проєкту", — попереджає юрист.

Складність завдання полягає, зокрема, в тому, щоб знайти баланс між інтересами всіх сторін кримінального процесу — і бізнесу, і силовиків. З одного боку, бізнесу потрібна ясність і гарантії, що справи не будуть "вічними". З іншого — щоб зміни фундаментально не нашкодили високоризиковим провадженням, зокрема щодо національної безпеки та топ-корупції.

Про те, що святкувати "перемогу" бізнесу над силовиками зарано, говорить фахівець Економічної експертної платформи з правових питань Єфрем Лащук. В редакції законопроєкту до другого читання з’явились правки, які викликають занепокоєння. Зокрема, мова йде про розширення повноважень прокурорів у частині відкриття кримінальних проваджень. Це створює корупційні ризики, тому що в одних руках зосереджуються повноваження щодо внесення відомостей в ЄРДР.

"Значна увага народними обранцями і представниками правоохоронних органів була приділена питанню стосовно доповнення ч. 4 ст. 214 КПК України, яка міститиме положення про те, що внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початок розслідування здійснюватиметься лише у разі, якщо заяви, повідомлення містять достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. На думку окремих депутатів і представників бізнесу, таке положення може призвести до зловживань і необґрунтованих відмов у внесенні таких відомостей до Реєстру, адже термінологія "достатні дані" має оціночний (суб’єктивний) характер", — пояснює співрозмовник Delo.ua.

Попри озвучені (і неозвучені) потенційні ризики, "зашиті" в законопроєкті, документ в цілому спрямований на те, щоб збалансувати можливості силових органів і можливості захисту для запобігання свавіллю силовиків. Пропоновані нововведення не дають перевагу жодній зі сторін, але дають можливість зробити кримінальний процес змагальним.

"Це не означає, що тепер бізнес зможе ігнорувати прокурорів і слідчих. Якщо скоєно злочин, то справа має бути доведена до суду. Ми ж не за те, щоб не карали винуватих. Ми за те, щоб не було зловживань", — пояснює Єфрем Лащук.

Спрогнозувати чітко вимірюваний результат можливого ухвалення законопроєкту наразі дуже важко, говорить експерт. Зріз перших результатів можна буде робити приблизно через рік після того, як почне діяти закон. В цілому ж, упевнений співрозмовник Delo.ua, законопроєкт потрібно ухвалювати. Бізнес — "За".