Коли в Україні запрацює законодавство для ринку криптоактивів. Розповідає Юрій Бойко, член НКЦПФР

Навіщо потрібно регулювання ринку криптовалют в Україні? 

- В першу чергу, це ясність правового регулювання, яке дозволяє гравцям зрозуміти правила гри на ринку віртуальних активів та обсяг зобов’язань, яких необхідно дотримуватись. Юридична визначеність надасть можливості створювати нові бізнес-моделі та вирішувати спірні питання. Наприклад, юридичні особи матимуть змогу поставити віртуальні активи на баланс після їх придбання.  

По-друге, це питання захисту прав інвесторів від шахрайства та інших неправомірних дій учасників ринку. З огляду на високу волатильність віртуальних активів, наші інвестори мають бути "озброєні" необхідними знаннями та вміти безпечно продавати, купувати та зберігати активи із залученням посередників, які проходитимуть процедуру авторизації в Комісії.

Реалізація зазначених завдань регуляторної політики, на нашу думку, дозволить підвищити довіру до ринку віртуальних активів та значно знизити ризики втрати активів інвесторами.

 Розкажіть, чому ринок криптовалют досі не врегульовано?

- Декілька років тому був підготовлений законопроєкт №3637 "Про віртуальні активи". Верховна Рада проголосувала за проєкт. Але президент наклав вето та надав свої правки, в яких, зокрема, були питання по регулюванню галузі. Парламент погодився з цими правками, після чого голова держави підписав документ. Але закон не вступив дію.

Чому закон не запрацював?

- Тому що в перехідних положеннях було чітко зазначено: перший крок – прийняття загального законопроєкту "Про віртуальні активи", другий – внесення змін до Податкового кодексу. Чому це важливо? Якщо з’явилося розуміння, що таке віртуальні активи, потрібно впроваджувати норми, які дозволять ці активи оподатковувати. 

Все це відбувалося перед початком повномасштабного вторгнення. Вже під час війни була створена робоча група, яка мала напрацювати зміни до Податкового кодексу. Але ми не змогли виписати норми для оподаткування, оскільки в Законі "Про віртуальні активи" існували певні правові невизначеності, зумовлені наявністю значної кількості загальних формулювань. 

Тобто, навіть Закон "Про віртуальні активи" виявився неробочим?

- Скажу інакше, документ виявився застарілим. Справа в тому, що крипторинок постійно еволюціонує, тож документ трошки застарів за той час, що йшла його підготовка. Це могло створити ризик для галузі. 

А держава прагне, щоб регулювання крипторинку працювало правильно та без помилок. Це важливо особливо на старті: коли нове законодавство тільки налагоджує нові механізми. Якщо всі процеси будуть запущені правильно, бізнес та інвестори приймуть правила гри та зможуть довіряти регуляторам. Інакше на регулюванні ринку криптовалют можна ставити крапку. 

Який вихід було знайдено в цій ситуації?

- Поки в Україні йшла дискусія, як краще врегулювати крипторинок, у Євросоюзі почали готувати регламент MiCa. Крім того, Україна стала асоційованим членом ЄС. Тобто, наша країна ще раз підтвердила євроінтеграційний шлях розвитку. 

Тож навесні 2022 року ми вирішили, що Закон "Про віртуальні активи" потрібно допрацювати та імплементувати в цей документ норми MiCa. 

Це правильний крок, оскільки регламент MiCa буде діяти на території всього ЄС. Європейські експерти працювали над документом біля 4-х років. Законопроєкт включає в себе найсучасніший світовий досвід та найкращі практики з регулювання ринку криптовалют. Тож українцям не потрібно створювати власний велосипед, оскільки вже розроблено якісний транспортний засіб європейського виробництва.   

Як була побудована робота над імплементацією норм MiCa до українського законодавства? 

- У другій половині 2022 року НКЦПФР почала паралельно працювати над двома напрямками:

• доопрацювання Закону "Про віртуальні активи". Тобто, мова йде про імплементацію MiCa в основний закон.  
• розробка змін до Податкового кодексу.

Це дало структуроване розуміння, як вибудовувати регулювання крипторинку в Україні.

Першочергово наша команда почала адаптовувати регламент MiCa до Закону "Про віртуальні активи". Над цією задачею нам допомагали працювати консультанти із аудиторсько-консалтингової компанії Ernst & Young. Цих фахівців найняли в рамках проєкту USAID.  

Як була побудована робота? Ми працювали двічі на тиждень по 2-3 години. Читали регламент MiCa, адаптували його текст до вимог вітчизняної правової бази, проводили консультації із фаховими європейськими експертами. 

За півроку наша команда розробила концепцію оновленого законопроєкту "Про віртуальні активи". Зараз є порівняльна таблиця з англійським текстом та українським еквівалентом, яка займає більше 500 сторінок. Остаточний проєкт буде вдвічі менший. 

Таким чином, Закон України "Про віртуальні активи" буде оновлено та викладено у новій редакції.

А зміни до Податкового кодексу будуть викладені в окремому документі?

- Так, бо всі податки включені в Податковий кодекс України. Тож в нашому випадку всі податки, що стосуватимуться віртуальних активів, будуть викладені в законопроєкті, що вносить зміни до Податкового кодексу. Якщо в майбутньому людина захоче прочитати, які саме податки мають відношення до криптовалют, вона має відкрити Податковий кодекс.

Розкажіть, які зміни треба очікувати в оновленому законопроєкті про "Про віртуальні активи"?

- Я би не хотів порівнювати старий та новий закон. Це інший концепт. Тож давайте спочатку розберемося, що регулює та не регулює MiCa? Це важливо, оскільки наша команда синхронізує європейський та український підхід, тому все це буде викладено в новому Законі "Про віртуальні активи". 

Є три основні інструменти, які регулюватиме регламент MiCa та, відповідно, й наш законопроєкт: 

- Asset referenced tokens (ARTs) - токени з прив'язкою до активів.

- Electronic money tokens (EMTs) - токени електронних грошей. 

- Всі інші криптовактиви, включаючи сервісні токени.

Тобто, майбутній закон регулюватиме саме зазначених емітентів віртуальних активів. А інші об’єкти: зокрема, фінансові інструменти, страхові послуги, пенсійні фонди, фіатні гроші, – все це вже регулюється існуючими законами в Україні. Тому в проєкті буде чітко вказано: що регулює та не регулює Закон "Про віртуальні активи".

Для чого потрібна така деталізація?

- Щоб не було плутанини. Наведу приклад. Компанія вирішила випустити токени. Тож треба перевірити, що це за об’єкт з юридичної точки зору. Варіанти можуть бути різні, наведу пару з них. 

Варіант перший. Юридична особа може розробити програмно-технічне обладнання та продавати його. Тобто, фірма фактично не створює токен. 

Варіант другий. Компанія може випустити акції та назвати їх токенами. Але акції по своїй природі залишаються акціями.  

Тож треба розуміти, що в різних випадках цей об’єкт, який компанія назвала "токен", регулюється різними законами. У випадку, коли токени по суті є акціями, цей інструмент підпадає під регулювання Закону «Про ринки капіталу», оскільки в ньому чітко прописані всі механізми для фондового та товарного ринків, а всі норми адаптовані до стандартів ЄС.

Тому, коли учасники ринку будуть працювати із віртуальними активами, зокрема, створювати їх, продавати або купувати, вони мають розбиратися, який об’єкт підпадає під регулювання того чи іншого закону. Якщо ж виникає плутанина, краще звернутися за консультаціями до юристів. 

А що чекає на NFT? Чи підпадуть ці токени під регулювання найближчим часом?

- Знаю, що майбутнє NFT викликає багато запитань в українців. Поки що у Європі обережно відносяться до цієї теми. Наразі європейці не регулюють такий віртуальний актив як NFT. Цей принцип також шляхом імплементації переноситься у наше законодавство.

Але важливо відзначити: якщо учасники ринку будуть маскувати віртуальні активи під виглядом NFT, але насправді це будуть, наприклад, фінансові інструменти, все одно такі об’єкти потраплять під регулювання Закону "Про ринки капіталу". Тому не варто намагатися обійти законодавство, краще працювати у правовому полі. 

Давайте повернемося до новацій законопроєкту "Про віртуальні активи". Які вимоги очікують гравців ринку криптовалют?

- У документі прописані вимоги до емітентів та до оферентів. Давайте розберемо, які функції виконують ці учасники крипторинку: 

• Емітент – це юридична або фізична особа, яка випускає криптоактиви.  
• Оферент – це відносно нове поняття. Це юридична або фізична особа, яка пропонує криптоактиви громадськості.

Важливо запам’ятати, що емітент може бути оферентом, але у віртуальних активів може й не бути емітенту. Тому часто оференти допомагають запустити в обіг віртуальні активи. Звучить складно?

Давайте подивимося, як це працює на практиці. Наприклад, є така валюта як біткоїн. Хто є емітентом біткоїну? Немає емітенту. Але я хочу торгувати біткоїном. Для цього мені потрібно такий віртуальний актив допустити до обігу, щоб його можна було продавати або купувати на криптобіржі в Україні. Тоді я повинен стати оферентом.

Тож як будуть працювати емітенти та оференти в Україні? 

- Для них прописані базові вимоги, вони є зрозумілими та прозорими. Однією з основних вимог є наявність Білої книги. В цьому документі кожен гравець крипторинку викладає суть, цілі та принципи роботи. Біла книга фактично дозволяє криптоактивам легально працювати на ринку. Мова йде про обіг на біржі або про здійснення публічної пропозиції.

До речі, законопроєкт вимагає, щоб кожен оферент, піднаглядний Комісії,  вказав в Білій книзі, що віртуальні активи можуть втратити свою вартість повністю чи частково або ж перестати бути ліквідними. Про це варто пам’ятати як інвесторам, так і бізнесу.  

Щоб працювати офіційно, бізнес ще має отримати відповідні ліцензії?

- Гравці ринку мають стати постачальниками послуг криптоактивів, або crypto-asset service providers (CASP). Для цього вони мають обрати одну або декілька з десяти ліцензійних послуг, що з’являться в Україні:

• Зберігання та адміністрування віртуальних активів від імені третіх осіб. 
• Функціонування торговельного майданчика для віртуальних активів. 
• Обмін віртуальних активів на грошові кошти. 
• Розміщення віртуальних активів. 
• Надання послуг з переказу віртуальних активів від імені третіх осіб. 
• Отримання і передача замовлень на віртуальні активи від імені третіх осіб. 
• Надання консультацій щодо віртуальних активів. 
• Діяльність з управління портфелем віртуальних активів.
• Обмін віртуальних активів на інші віртуальні активи.
  
• Виконання замовлень на віртуальні активи від імені третіх осіб.
  

Як можна буде отримати ліцензію? 

- НКЦПФР буде надавати авторизацію, а не ліцензії. Авторизація – це отримання дозволу на здійснення певної діяльності.

Наша команда планує автоматизувати цей процес: юридична особа зможе відправити нам пакет документів, комісія його погодить та надасть авторизацію. Якщо гравець ринку порушить правила, регулятор має право відкликати авторизацію.

До речі, важливий момент: авторизацію мають право отримати тільки юридичні особи. 

Коли ви плануєте подавати законопроєкт на обговорення?

- В грудні 2022 року ми на базі НКЦПФР створили Консультаційну раду з питань регулювання віртуальних активів в Україні. Туди запросили представників НБУ, Держфінмоніторингу, силових органів та представників ринку. Вже навіть проводили засідання. 

Зараз проєкт Закону "Про віртуальні активи" знаходиться на фінальній стадії погоджень, зокрема, із представниками Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Тож нам потрібно буде обговорити документ в колі фахівців перед його публікацією. 

Після того, як текст документу буде узгоджено, ми передамо проєкт народним обранцям. 

Щоб продовжити законотворчий процес, депутати мають проголосувати за законопроєкт під час засідання комітету, потім його зареєструють. Вже тоді документ з’явиться на сайті Верховної Ради. 

А далі буде йти робота в сесійній залі: перше читання, зміни, друге читання.

На вашу думку, коли можуть прийняти Закон "Про віртуальні активи"?

- В травні розпочинається обговорення проєкту в експертному середовищі. Сподіваюсь, що діалог відбудеться фаховий та конструктивний. Ніхто не хоче затягувати цей процес. Далі вже вирішувати будуть парламентарі. 

Сподіваюся, що в червні документ з'явиться у ВР. В цілому, я дуже хочу, щоб з 1-го січня 2024 року закон набув чинності.

Варто зазначити, що "запуск закону" відбудеться не одразу. Спочатку Комісія та Національний банк мають розробити якісну підзаконну нормативну базу, яка надасть змогу бізнесу ефективно працювати на ринку, а інвестору - отримати необхідний захист.

Ці дедлайни ви синхронізуєте із ЄС?

- В нас є час, щоб українське та європейське законодавство запрацювало на старті паралельно. Справа в тому, що регламент MiCa частково вступає в силу з липня 2024 року, а частково – з січня 2025 року. Тож Україна точно буде першою державою, яка імплементує норми MiCa.

Хочу уточнити, в оновлений законопроєкт "Про віртуальні активи" будуть включені всі базові положення MiCA? 

- Так, оскільки Україна хоче стати частиною ЄС, ми маємо адаптувати все вітчизняне законодавство до європейських стандартів. Те саме стосується й Закону "Про віртуальні активи". Це важливо, оскільки європейські колеги будуть перевіряти, чи відповідає українське законодавство їх регламентам. 

І якщо якісь норми будуть, наприклад, відсутні або по-іншому прописані, ЄС зобов'яже Україну виправити всі помилки. Зрозуміло, що це подвійна робота. Навіщо витрачати час? Краще одразу адаптувати наше законодавство про віртуальні активи до вимог ЄС. 

Давайте повернемося до законопроєкту "Про зміни до Податкового кодексу". На якому етапі знаходиться розробка цього документу? 

- Ми вже зробили концепцію, яку проговорили в експертному колі. Погодили принцип і підходи до оподаткування. Тепер напрацьований текст змін до Податкового кодексу треба дивитися разом із оновленим законопроєктом "Про віртуальні активи".

Розкажіть, які принципи можуть бути задіяні для оподаткування криптоінвесторів? Можливо, попередньо є розуміння, як будуть працювати певні податкові механізми? 

- В документі враховано досвід багатьох країн світу. Керуючись провідним світовим досвідом, найбільш ефективним механізмом оподаткування віртуальних активів вбачається застосування підходу оподаткування інвестиційного прибутку.

Наприклад, особа придбала криптовалюту за 1000 грн і продала за 1200 грн. Потім вона йде до податкової та декларує дохід у 200 грн, а також сплачує податки, у розмірі, який буде визначений народними депутатами. 

Вважаю, що це правильний підхід для оподаткування інвестиційного прибутку з віртуальних активів. В Україні такий принцип працює у випадку з цінними паперами. 

Як бачимо, в даному випадку нічого нового не придумано, можна використовувати діючі механізми. Але якими будуть податкові норми для криптоактивів у фінальному варіанті законопроєкту – покаже час. 

До речі, ми вже говорили про те, що легалізація крипторинку посилить захист прав споживачів. Тож якщо криптоінвестор зрозуміє, що його права порушені, як він зможе захистити свої права?

- Інвестор має діяти в залежності від порушення та самостійно визначати механізми захисту своїх прав. Першочергово він може звернутися до особи, яка порушила його права, - оферента або надавача послуг, а в разі неможливості вирішити дане питання - зі скаргою до профільного регулятора, тобто в НБУ або НКЦПФР. Інвестор також може звернутися до суду на будь-якому етапі захисту власних прав, а також до правоохоронних органів, якщо виникнуть проблеми кримінального характеру.