"Люди сьогодні дуже хочуть відчувати приналежність до колективу, наголошують на ній у будь-який спосіб" — Інна Печериця, EVA

У мережі EVA працює приблизно 13 тисяч людей. Розкажіть, як у перші дні повномасштабної війни вам вдалося згуртувати, заспокоїти, чимось допомогти такій кількості персоналу? З якими проблемами до вас зверталися співробітники та як їх вдалося вирішити?

Нам до останнього не хотілося вірити у можливість повномасштабної війни в Україні. Мабуть, це такий захисний механізм, коли сподіваєшся, що найгірше у твоєму житті не станеться. Проте ми, наскільки можливо, готувалися до будь-яких варіантів подій.

Зокрема, заздалегідь створили так зване сценарне планування: що треба робити, коли не буде світла, зв’язку чи пального. Тому магазини, як ми вважали, були більш-менш готовими до різних ситуацій і мали запасні варіанти на випадок форс-мажору. Але, звичайно, ми не могли передбачити такий жах. Тому перші тижні повномасштабного вторгнення були особливо важким періодом. Ми бачили, наскільки людям складно визначитися, від’їжджати чи залишатися, як захиститися від небезпек. Розуміли, що для них дуже важливо зберегти роботу, можливість забезпечити себе і своїх близьких. Левова частка запитів стосувалася саме цього. 

Усі керівники — топменеджери, регіональні директори, супервайзери, керуючі — ухвалили рішення продовжувати працювати, де це можливо, щоб забезпечувати населення товарами першої потреби і щоб наші працівники не залишилися без підтримки. Ми швидко донесли до персоналу та клієнтів, що EVA працюватиме. Таким чином дали людям певне відчуття стабільності, знизили градус хвилювання. 

У перші тижні війни ми запустили службу психологічної підтримки для працівників. Багато наших бізнес-тренерів мають освіту психологів, завдяки чому можуть дати професійні поради, розповісти про практики, які дозволяють підтримати та заспокоїти себе та інших. Зі співробітниками, які потребували такої допомоги, провели серію групових та індивідуальних зустрічей. Також для них організували спеціальну гарячу лінію, щоб можна було поділитися своїми переживаннями, отримати пораду.

Крім того, ми підготували та поширили через внутрішні канали низку роликів про першу психологічну та медичну допомогу, якщо комусь стане зле, трапиться панічна атака чи людина, наприклад, буде поранена. Юридичний департамент забезпечив підтримку колег у межах своїх компетенцій, надаючи допомогу в оформленні документів. Наприклад, тим співробітникам, які втратили житло, аби вони змогли отримати компенсацію від держави.

У середині лютого, якраз перед наступом росії, ваша компанія застрахувала 5 тисяч співробітників. За час війни ви ще страхували персонал?

Страхування персоналу від нещасних випадків не пов’язане з передчуттям війни. Це був окремий проєкт, який ми готували заздалегідь. Те, що його реалізація розпочалася напередодні вторгнення, є збігом. Планувалося, що ми страхуватимемо працівників і надалі. Але ми розуміємо, що за нинішніх форс-мажорних умов, можуть складатись обставини, через які страхова компанія не здатна буде надати весь спектр послуг або виконати зобов’язання в повному обсязі. Тому поки що поставили співпрацю на паузу.

Кошти, виділені на цей проєкт, EVA спрямувала до фонду допомоги постраждалим співробітникам. За критичних ситуацій компанія надає допомогу працівникам. Зараз для нас це більш оперативний і надійний варіант, ніж співпраця зі страховою.

Магазини EVA розташовані у різних регіонах країни. Коли російські окупанти вторглися в Україну, вам доводилося евакуювати співробітників із небезпечних зон? Чи була релокація офісу? 

Ми не проводили системної релокації співробітників, але створили максимум можливостей, щоб люди самі могли вирішити, куди і коли виїжджати, якщо вони цього потребують. 

З офісом було простіше. По-перше, він розташований у Дніпрі, де зберігається відносно стабільна ситуація. По-друге, ще від часів пандемії COVID-19 члени команди, робота яких не потребує обов’язкового перебування в офісі, можуть виконувати свої обов’язки віддалено. Багато хто після 24 лютого користується такою можливістю, продовжуючи роботу з інших міст, регіонів або навіть країн.

Через складну ситуацію у Київській області довго не міг функціонувати склад компанії у Броварах. Співробітників, які забажали переїхати, ми перемістили для роботи на розподільчий центр у Львові. Там для них обладнали місця тимчасового проживання, щось на кшталт хостелу. 

Щодо магазинів, то було багато хвилювань та запитів саме від співробітників, які виїжджали з тимчасово окупованих територій. Усіх, хто залишився в Україні та забажав продовжити роботу в EVA, ми змогли влаштувати до торговельних точок у нових місцях перебування. Для цього створили у корпоративному чатботі EVAfamily спеціальну опцію, яка дозволяє працівнику повідомити про зміну локації та зробити запит на отримання роботи. З її допомогою ми влаштували на нових місцях приблизно 500 співробітників зі східного та південного регіонів.

Звісно, не всім компанія змогла забезпечити аналогічні посади, але зарплату у будь-якому разі ми залишали незмінною, такою, яку людина мала до свого вимушеного переміщення. Попри те що ситуація була складною і, власне, такою залишається сьогодні, ми не маємо жодних невиконаних зобов’язань щодо зарплатні перед своїми співробітниками.

Поділіться досвідом, як вам вдавалося організувати роботу торговельних точок, які не були в окупації, але могли б бути під обстрілом. Як діяв персонал, щоб гарантувати безпечне перебування у магазині? 

Насамперед треба пояснити, що ми, хоч і ухвалили рішення працювати за будь-якої можливості, не вимагали від співробітників відкривати магазин, якщо ситуація була критичною, загрожувала персоналу та клієнтам. 

Від самого початку повномасштабної війни ми розповсюдили інструкцію, де пояснили, що за сигналом тривоги магазин має припинити роботу, а всі, хто в ньому перебуває, повинні прямувати до найближчого укриття або місця, яке відповідає вимогам безпеки, зокрема правилу двох стін тощо. Попередньо з представниками технічної служби ми пропрацювали варіанти знаходження таких місць. Крім того, ми укріпили вітрини магазинів OSB-плитами для більшої безпеки клієнтів та персоналу.

Деякі ваші співробітники зараз захищають Україну. Скільки їх та як їх підтримує компанія?

Таких співробітників приблизно 300. Вони залишаються частиною великої родини EVA. Компанія як роботодавець виконує свої зобов’язання перед ними. Крім того, ми допомагали їм з обмундируванням, зокрема придбали майже 100 бронежилетів для тих, хто їх не мав. Їхні команди підтримують з ними зв’язок, спілкуються за можливості. Коли від наших колег надходять якісь запити, ми розглядаємо їх в першу чергу і намагаємося задовольнити у найкоротші терміни.

Розкажіть про ініціативи компанії для допомоги населенню та військовим.

Перше, що зробила компанія після повномасштабного вторгнення, перерахувала 2,5 млн грн на підтримку ЗСУ до фонду "Повернись живим". А за більш ніж пів року війни ми вже передали військовим бронежилети і декілька квадрокоптерів. Давали талони на пальне, коли з ним було складно. 

У департаментах одразу після 24 лютого почали збиратися ініціативні групи, які своїми силами закривали різні потреби військових. Хлопці та дівчата ставали у черги на донорство крові, збирали речі та продукти для переселенців, готували та возили їжу на блокпости, брали участь у побудові захисних споруд, давали прихисток тваринам, чиї господарі екстрено поїхали і не змогли взяти з собою улюбленців. У ресторані для співробітників центрального офісу готували комплексні обіди для військових, які відновлюються після поранень у лікарні. Про такі банальні речі, як донати на різні збори, я вже навіть не кажу.

Від 25 лютого до компанії почали надходити десятки запитів про допомогу. Зверталися військові, тероборона, волонтери, шелтери для переселенців, громадські та благодійні організації, лікарні, пологові будинки. Люди приходили до магазинів, телефонували на гарячу лінію, писали на всі електронні пошти, які могли знайти, зверталися через знайомих. 

Щоб опрацьовувати ці прохання, в офісі буквально за день організували оперативний штаб з понад 50 співробітників. Оскільки він надає допомогу з асортименту мережі, велика частина його роботи лежить на магазинах. Адже саме співробітники роздробу збирають та передають потрібні товари. Попри те що це значне навантаження на додаток до основної роботи, персонал магазинів не те що не скаржиться, а ще й іноді підганяє офіс, аби якнайшвидше обробляли запити, які надійшли через них. Є чимало історій, коли магазин закритий через обстріли чи тому що світла немає, а керуюча прийшла з власної ініціативи, попри всі ризики, бо треба ж зібрати та передати ті шампуні, зубні пасти і серветки. От настільки сильне у людині бажання допомогти.

У травні ми запустили у магазинах ще два проєкти. Встановили "Корзини допомоги", куди клієнти можуть складати необхідні товари для ЗСУ, ТрО та лікарень, і запровадили можливість перераховувати на касах кошти до фонду "Повернись живим" — цей проєкт назвали "Підтримай захисників". Основними благодійниками тут по суті є клієнти, але, знову ж таки, ініціатива торгового персоналу відіграє велику роль. Наприклад, ми видаємо інструкцію поставити в залі спеціальну корзину і роздрукувати плакат на чорно-білому принтері. Потім отримуємо фотозвіт, а там корзини оформлені прапорами, хтось роздрукував кольорові плакати, всередині — товари, які вже поклали самі співробітники, щоб подати приклад клієнтам. За такими деталями видно, що люди не просто виконали розпорядження, а справді перейнялися цими проєктами, зробили все, аби вони були помітнішими для відвідувачів та принесли кращий результат. 

Крім власних проєктів EVA активно підтримує ініціативу Руслана Шостака "Дитинство без війни", спрямовану на евакуацію дітей з інтернатів та дитячих будинків сімейного типу до Туреччини. Ми запровадили для клієнтів та співробітників, які користуються нашими картками лояльності "EVA МОЗАЇКА", можливість переказувати на користь підопічних програми накопичені бонуси. А щоб занурити працівників у перебіг проєкту, донести його важливість, ми визначили серед колег драйвера, який на внутрішньому порталі регулярно розповідає про те, як живуть та навчаються евакуйовані діти. Взагалі ділиться всім, що відбувається у межах "Дитинства без війни". До речі, нещодавно ми провели збір книжок для дітей серед клієнтів та співробітників. Люди з магазинів та офіс відгукнулися дуже активно. Тож тепер зібрані книги поїдуть до Туреччини, аби хлопчики та дівчатка могли проводити вільний час із користю. 

Звичайно, я радію, розуміючи, як багато корисного ми робимо. Але для мене як для HRD не менш важливо і те, що у підході співробітників до всіх названих проєктів проявляються саме ті риси, котрі ми в EVA цінуємо і плекаємо: людяність, чуйність, відповідальність, бажання покращувати все, до чого ти причетний.

Які HR-проєкти через війну довелося скасувати, а які досі діють? Напевно, повномасштабна війна призвела до того, що потрібні такі проєкти, які б враховували нинішні реалії. Розкажіть, які нові проєкти вдалося запустити за понад пів року війни? 

Від початку повномасштабної війни більшість проєктів, що не були критичними для бізнесу, стали на паузу. За чотири місяці, коли ситуація в компанії більш-менш стабілізувалася, ми провели своєрідну ревізію: проаналізували статус проєктів, їхнє спрямування, актуальність у поточній ситуації. Щось відновили, щось відтермінували. Зокрема, майже у повному обсязі відновили корпоративне навчання для персоналу, яке проводить наш внутрішній навчальний центр. 

Ще один HR-проєкт, який вже готовий до старту, але зараз перебуває на паузі, автоматизована програма "Розвиток управлінських компетенцій". Як можна зрозуміти з назви, вона спрямована на оцінку та розвиток необхідних якостей у співробітників, котрі обіймають керівні посади у компанії — від начальника відділу до топменеджера. Це комплексна система, розрахована на рік, яка передбачає зокрема серію навчальних курсів, саме тому ми вирішили відтермінувати її на початок 2023-го. 

Варто сказати, що у певний момент ми також відчули гостру потребу співробітників отримати трохи позитиву в складний час, бажання людей відволіктися від гнітючих новин, мати щось таке, що хоч ненадовго повертало б в атмосферу мирного життя. Тому реалізували кілька проєктів, спрямованих саме на це. Наприклад, відкрили зону рекреації для відпочинку співробітників офісу, запустили магазин корпоративного мерчу EVAShop, де наші працівники можуть придбати брендовані речі.

Для людей сьогодні особливо важливо відчувати приналежність до колективу, підкреслити її у будь-який спосіб, зокрема через речі з фірмовою айдентикою, недарма вони користуються великим попитом. Наприклад, до Дня Незалежності ми запустили конкурс дизайну значка, який мав поєднувати логотип EVA та українську символіку. За ескізом переможця було створено лімітований наклад, і він дуже швидко розійшовся. 

Наша мета сьогодні — додати у життя людей світлих емоцій, тому проєкти та активності такого спрямування дуже важливі, бо підтверджують, що життя продовжується і в ньому досі є місце для маленьких радощів.

Скільки знадобилося часу для реалізації проєкту EVAshop? У чому була складність та які його результати?

EVAshop планувався як частина великої гейміфікованої програми мотивації "EVA манія", котра вже багато років працює у роздрібній мережі. Згідно з її умовами, працівники за виконання KPIs, успіхи у навчанні, участь у численних корпоративних програмах та проєктах отримують віртуальну валюту "євочки", а за підсумками року — багато подарунків, зокрема поїздки на відпочинок за кордон. Співробітники офісу давно просили HR-департамент реалізувати щось подібне і для них.

Складність полягала у тому, що робота в усіх магазинах мережі однакова, тож порівнювати результати і складати рейтинги відносно легко. Офісна ж робота більш різноманітна, і напрацювати потрібний пул критеріїв оцінювання набагато складніше. Однак на початку цього року ми збирались масштабувати "EVA манію" і на офіс — винагороджувати "євочками" за участь у різноманітних корпоративних заходах, що спрямовані на просування цінностей компанії. Програма була розписана на цілий рік.

Кожен захід мав свою "вартість", а зібрану віртуальну валюту можна було б використати для придбання брендованих товарів у EVAshop. Поки що цей план ми не зовсім реалізували, оскільки з війною призупинили більшу частину активностей, де працівники могли заробляти віртуальну валюту. Але надалі ми збираємося втілити його у життя та повноцінно інтегрувати EVAshop у корпоративну мотиваційну програму. 

Поговорімо про ювілей компанії. 20 років — це чимало, за цей час компанія пережила кілька криз. Тепер керівництво та співробітники зіткнулися з новим випробуванням. Як ви підтримуєте команду з перших днів війни? Можливо, до ювілею ви для них підготували щось особливе?

20 років це — значна дата для усієї компанії. За цей час ми багато чого пройшли разом як команда. З усією країною подолали низку криз та викликів. Нам є що згадати і чим пишатися, є кому подякувати за успіхи, зокрема і нашим співробітникам, бо саме вони створюють компанію такою, якою вона є. Тому до ювілею ми готувалися дуже ретельно. Планували провести великий святковий захід з долученням зірок та відомих ведучих. Це мало стати справжньою подією в житті наших працівників. Але війна зруйнувала плани, адже святкування та нинішня ситуація абсолютно несумісні. Тому компанія вирішила піти іншим шляхом. 

Замість звичного святкування ми запустили соціальну кампанію #ДЯКУЮ, мета якої — висловити щиру подяку всім, хто створив наше сьогодні і робить можливим наше завтра. 

Вона спрямована як на зовнішню аудиторію, так і на працівників. Внутрішня комунікація побудована на подяках командам та окремим співробітникам. Ми зібрали від кожного регіону і кожного департаменту відео з їхніми історіями, пов’язаними не лише з певними етапами розвитку компанії, але й з конкретними людьми. Багато працівників охоче долучилися, поділилися своїми розповідями. Кожного співробітника, який працює в компанії тривалий час, відзначили. 

Також ми зробили капсулу часу, куди кожен зміг помістити своє бачення компанії через 5 років. Її ми передали виконавчому директору на зберігання, щоб на наступний ювілей відкрити й дізнатись, які очікування та побажання реалізувалися. 

Крім того, кожен магазин та співробітники офісу отримали від компанії великі торти, адже який день народження без цього обов’язкового атрибута. Тож, навіть попри відсутність грандіозної програми, яку ми планували до війни, все вийшло дуже емоційно. Це справжня хвиля позитиву та моральна підтримка, яка всім нам дуже потрібна, щоб триматись і рухатись вперед. 

Хотілося б дізнатися про історії успіху тих людей, які працюють у EVA понад 10 років.

Наша компанія завжди тримала у фокусі саме розвиток людей, їхніх компетенцій, професійних знань, їхньої кар’єри. Тому в нас дуже багато блискучих історій успіху, коли людина приходила у компанію на посаду продавця, а згодом ставала адміністратором, керуючим, супервайзером. Навіть є регіональні директори, які пройшли цей шлях. В офісі так само. Наприклад, нинішній заступник IT-директора на початку своєї кар’єри був інженером-програмістом. Дівчина, яка працювала технічним помічником комерційного департаменту, тепер бренд-менеджер одного з найбільших напрямів ВТМ (власна торговельна марка).

Насправді мені складно виділити окремі історії, бо майже 300 співробітників працюють у компанії понад 10 років. У кожного свій шлях, який заслуговує на увагу. Чиясь кар’єра розвивається горизонтально, хтось змінює посади. Але найголовніше те, що ці люди прагнуть залишатися частиною родини EVA і роблять свій внесок у побудову компанії протягом довгих років. За це ми їм неймовірно вдячні. 

Чи можете тезово описати, яка ваша команда була на стадії розвитку компанії і якою вона стала зараз? Якими ключовими компетенціями повинен володіти HRD для того, щоб створити таку велику та сильну команду?

Найголовніше, що я можу впевнено сказати про команду EVA, це те, що на всіх етапах розвитку вона відповідала вимогам часу, мала достатньо розвинені компетенції для вирішення актуальних питань та подолання викликів. Саме це дало можливість компанії посісти лідерські позиції і саме тому ми їх впевнено тримаємо.

Звичайно ж, як компанія розвивається та зростає, так розвивається та зростає в усіх сенсах і наша команда. Для мене як для HRD найбільшою радістю є те, що цінності EVA: клієнтоорієнтованість, ефективність, професійність, динаміка та відповідальність — ті поняття, які ми весь час декларуємо, за якими ми живемо і будуємо HR-політику, притаманні нашій команді органічно. Сьогодні, так само як і у мирний час, вони знаходять відгук у кожному співробітнику. Тобто це не просто формулювання, які десь там записані та існують окремо від всього, що відбувається у компанії. 

Ну а щодо ключових компетенцій HR, то я завжди повторюю одне й те саме: окрім професійних знань для нас важливо любити людей і прагнути кожного дня покращувати те, на що ми можемо впливати.