Рада прийняла за основу законопроект про електронну акцизну марку: чим саме невдоволений бізнес

Електронна акцизна марка визначена як унікальний графічний елемент - двовимірний штрих-код швидкого реагування (QR-код), який наноситься на пачку (одиничну упаковку) тютюнового виробу або пляшку (одиничну упаковку) з алкогольними напоями або ємності (одиничні упаковки) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах.

Марка має містити інформацію про виробника або імпортера товару, місце виробництва, зберігання, відвантаження або торгівлі товаром, обладнання для виробництва (для тютюнових виробів), вид продукції, код товару згідно з УКТ ЗЕД, власну назву і характеристики товару, суму сплаченого акцизного податку, режим оподаткування тощо.

Законопроектом також встановлюється генерації і застосування групового ідентифікатора електронних марок, який містить інформацію про усі одиничні електронні марки, нанесені на групові транспортні упаковки підакцизних товарів; а також порядок активації та деактивації електронних марок. Емітентом електронних марок буде Державна податкова служба.

Документ передбачає запровадження електрої систему обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет, що має складатися з електронного кабінету користувача та реєстру акцизних електронних документів.

Для компаній, що виробляють, імпортують або торгують зазначеними товарами, передбачено обов'язковість реєстрації в цій електронній системі. Після реєстрації виробник та/або імпортер отримають статус економічного оператора, а суб’єкт, що здійснює транспортування – перевізника. При перевезенні підакцизних товарів треба буде формувати в реєстрі акцизний електронний документ, що складатиметься з транспортної, податкової та акцизної частин.

При цьому скасування маркування звичайними марками акцизного податку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет та, відповідно, запровадження електронної системи у повному обсязі передбачено з 1 січня 2025 року.

Крім цього, 231 голосом парламент прийняв за основу і пов'язаний законопроект №8287, що передбачає внесення змін до Податкового кодексу та інших законів у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкоголю, тютюну та рідин для електронних сигарет.

Зазначимо також, що на такі рішення Ради негативно відреагували в Європейській Бізнес Асоціації. Як ідеться в її повідомленні, експерти ЄБА послідовно не підтримують запровадження будь-яких інструментів, спрямованих на облік кожної окремої пляшки алкогольного напою на всіх етапах руху товару.

"Така позиція бізнесу ґрунтується на особливостях ринку імпортних алкогольних напоїв, адже компанії працюють з партіями товару, а не кожною окремою пляшкою. А отже і відслідковування в ланцюгу поставок кожної пляшки потребуватиме значного додаткового ресурсу – як людського, так і фінансового", - констатують в асоціації.

Такий підхід до обліку називають і не в повній мірі обґрунтованим, враховуючи чинну систему авансової сплати акцизного податку з підакцизних товарів в Україні.

"До того ж, бізнес переконаний, що українська електронна система контролю за обігом підакцизних товарів має орієнтуватися на практики, реалізовані в європейській Excise Movement and Control System, а не запозичувати елементи і підходи російської Єдиної державної автоматизованої інформаційної системи, що за своєю природою є надзвичайно обтяжливою у фінансовому, операційному та технічному плані", - вказують в ЄБА.

Там кажуть, що попляшковий облік вимагатиме переоснащення технічних потужностей на підприємствах: за попередніми розрахунками учасників галузевого комітету асоціації, додаткові мінімальні витрати імпортерів алкогольних напоїв від впровадження попляшкового обліку складуть від 3 до 4 гривень на кожну пляшку, що у перерахунку на рік тільки для компаній-членів ЄБА складе близько 260 мільйонів гривень.

Крім того, потенційно зростуть у 8 разів складські витрати, а час приймання товару – в 60 разів. За оцінками бізнесу, витрати на доопрацювання програмного забезпечення, необхідного для переходу складу на роботу з пляшками, становитимуть сотні тисяч доларів для однієї компанії. Крім того, значне фінансове навантаження також прогнозується і для суб’єктів роздрібної торгівлі.

"Отже, запропоновані зміни створять суттєве фінансове, операційне та логістичне навантаження на легальних операторів ринку у той час, як компанії і так потерпають від наслідків війни в Україні та намагаються забезпечити безперебійну роботу в умовах відсутності електропостачання, зниження споживчого попиту, нестачі персоналу", - підкреслюють в асоціації.

Вимоги попляшкового обліку можуть призвести до підвищення вартості продукції і, як наслідок, до зменшення товарообігу таких компаній і їхніх податкових відрахувань до бюджету, резюмують в ЄБА.

Окрім того, там прогнозують, що зростання цін на продукцію легальних операторів ринку фактично лише збільшить розрив між ціною легальної та нелегальної продукції, що сприятиме обігу нелегального алкоголю в Україні.

Натомість у ЄБА кажуть, що загалом підтримують ідею скасування у перспективі акцизних марок для алкогольних напоїв та спрощення чи переведення звітності щодо них в електронний вигляд.

"Однак поточна ініціатива, викладена у законопроєктах №8286 та №8287 потребує ґрунтовного доопрацювання в напрямку гармонізації з політикою ЄС щодо протидії та боротьби із шахрайством підакцизних товарів", - зазначається у заяві.

В асоціації кажуть, що в поточній редакції ці законопроєкти не враховують інтереси бізнесу в питанні боротьби з нелегальною алкопродукцією, а лише створюють необґрунтоване суттєве фінансове та операційне навантаження на легальних операторів ринку алкогольних напоїв, а також надмірне регулювання контролюючими органами обігу підакцизних товарів, що породжує додаткові ризики для зловживання такими органами своїми повноваженнями.

Джерело фото: ua.depositphotos.com