НБУ курс:

USD

43,18

--0,08

EUR

50,67

--0,06

Готівковий курс:

USD

43,45

43,31

EUR

50,85

50,70

Файли Cookie

Я дозволяю DELO.UA використовувати файли cookie.

Політика конфіденційності

Від стресостійкості до розвитку: як Sense Bank задає темп оновленню банківського сектора

Сергій Максюта, Sense Bank
Сергій Максюта, Sense Bank

Війна докорінно змінила потреби клієнтів та умови роботи банків. Член правління Sense Bank Сергій Максюта розповів delo.ua, як фінансова установа забезпечує безперервність послуг у кризових умовах, чому інвестує у цифровізацію та персонал і які виклики бачить після перемоги України.

Як би ви описали нинішній стан банківського сектору у порівнянні з початком повномасштабної війни?

– На початку війни всі працювали у надзвичайних умовах: бойові дії, обмежена логістика, жорсткі регуляції Національного банку для стримування паніки на валютному ринку. Діяльність частини відділень довелось призупинити, клієнти масово знімали кошти. Це була безпрецедентна критична ситуація хоча ми і мали розроблені плани забезпечення безперервної діяльності за різних зовнішніх обставин, проте реальність виявилась значно жорсткішою.

Сьогодні ситуація принципово інша. Банківський сектор демонструє стійке відновлення, високу ліквідність і прибутковість. Для прикладу, Sense Bank після збитку у 7,1 млрд грн у 2022 році вже у 2023-му отримав понад 2,7 млрд грн прибутку, у 2024 році – 1,8 млрд грн, а лише за вісім місяців 2025 року заробив 2,3 млрд грн. Така динаміка свідчить про те, що довіра до фінустанов відновилася – люди довіряють їм свої заощадження, адже динаміка зростання депозитів є прямим індикатором рівня цієї довіри.

Банки також набули унікального досвіду роботи в умовах обстрілів та блекаутів. Вони навчились забезпечувати безперервність сервісів навіть за найскладніших та непрогнозованих сценаріїв. У результаті банківська система підтвердила свою стійкість і фактично стала одним із ключових стабілізаційних елементів суспільства під час війни.

Якщо говорити конкретно про Sense Bank, які рішення стали визначальними?

– Тут варто відзначити кілька напрямів. По-перше, від початку повномасштабної війни ми створили резервні дата-центри та перенесли ключові сервіси в безпечні зони. Це дозволило гарантувати безперебійну роботу навіть у випадку форс-мажорів. По-друге, ми інвестували у резервні канали зв’язку. Йдеться про інтернет-з’єднання з відділеннями та головним офісом: встановлення Starlink у тих відділеннях, де відсутні наземні канали, а також підключення додаткових провайдерів. У банківській системі саме зв’язок став «кровоносною системою», і його безперервність – критично важлива.

Третій крок – розвиток цифрових сервісів. Ми значно розширили функціональність мобільного застосунку для фізичних осіб, а також створили аналогічний додаток для ФОПів. Сьогодні більшість операцій клієнти можуть виконати онлайн, без відвідування відділення. У воєнний час це особливо важливо, адже люди перебувають у різних регіонах України й навіть за її межами, але доступ до фінансових сервісів має бути простим, зрозумілим і швидким. Ми вклали значні ресурси в розвиток Sense SuperApp і зробили його максимально зручним та функціональним для клієнтів.

Як Sense Bank адаптувався до викликів війни? 

– Першим і, мабуть, ключовим рішенням стала можливість релокації персоналу. Ми швидко перебудували процеси, щоб співробітники могли отримати доступ до своїх робочих місць і серверів з будь-якої безпечної точки. Це був максимально безшовний перехід – із дотриманням усіх вимог безпеки, але з можливістю працювати дистанційно без втрат ефективності.

Другий важливий напрям – комунікація з клієнтами. Ми впровадили додаткові канали: гарячі лінії, текстові й відеочати. Це дозволяло оперативно дізнаватися, чи працює відділення, чи є в ньому готівка, отримати консультацію. Ми намагалися зробити взаємодію з банком максимально доступною за будь-яких умов.

Третє – це цифровізація. Ми перевели в онлайн майже всі операції для фізичних осіб, а згодом і для ФОПів та мікробізнесу. Зараз більшість сервісів можна отримати через мобільний застосунок: від переказів і оплати до відкриття рахунків. Це було необхідно, адже в умовах постійних загроз клієнтам не завжди безпечно відвідувати відділення.

Водночас ми розуміли, що як державний банк повинні забезпечувати присутність навіть у прифронтових регіонах. Ми не закривали там відділення, а адаптували їх діяльність: укріпили каси й стіни, встановили генератори та резервні канали зв’язку, розробили протоколи швидкої евакуації у разі небезпеки. Це також частина нашої соціальної місії – залишатися поруч із клієнтами навіть у критичних умовах. Стійкість банківської системи у воєнний час - це не лише про фінансові показники, а й про здатність бути поруч із людьми та бізнесом, елемент державності та стабільності.

Ще один напрям – підтримка бізнесу. Ми долучилися до державної програми «5-7-9%», надаючи підприємцям доступ до кредитів на розвиток. Крім того, спростили процедури: тепер відкриття рахунку чи проведення валютних операцій можна здійснити онлайн. Це значно полегшило роботу бізнесу, який навіть у воєнних умовах потребує швидких і прозорих банківських послуг.

Поєднання фізичної стійкості та цифрової мобільності стало формулою нашої ефективності.

Які нові потреби клієнтів ви помітили під час війни? Як банк адаптував свої продукти?

– Перше, що стало очевидним: клієнти хочуть отримувати послуги онлайн. Від переказів і депозитів до кредитування – все має бути доступним у кілька кліків незалежно від місця перебування клієнта.

Наступне – підвищена увага до інформаційної безпеки. Клієнти стали значно чутливішими до ризиків шахрайства, тому для них важливо, щоб транзакції були захищеними й прозорими. Зросла фінансова грамотність. Люди уважніше рахують свої кошти, порівнюють умови, дивляться на тарифи й пакети послуг. Це стимулює банки робити пропозиції максимально зрозумілими.

Ми відреагували на ці запити: спростили тарифну лінійку, значно інвестували у кібербезпеку, щоб гарантувати захист транзакцій, зробили застосунок максимально інтуїтивним і зручним – клієнт швидко знаходить потрібну функцію, може здійснити операцію без складних кроків. Наш принцип сьогодні: швидко, зручно, безпечно і прозоро за ціною.

Які програми з’явилися у Sense Bank для підтримки громадян і бізнесу під час повномасштабної війни?

– Це справді важливе питання. Ми багато працювали всередині команди, щоб дати відповідь на ці виклики. Передусім хочу відзначити дві ключові державні програми – «єОселя» та «5-7-9». Ми активно долучилися до їх реалізації, адже вони стали «рятувальним кругом» для громадян і бізнесу у цей непростий період.

Окремо створили спеціальний пакет для ветеранів – представників малого та середнього бізнесу. Він передбачає онлайн-відкриття рахунків, пільгові тарифи на валютні операції та інші спрощені умови. Ми вважаємо це нашим внеском у підтримку тих, хто захищає країну.

Також важливим напрямом стала допомога Збройним силам України. Банк системно перераховує десятки мільйонів гривень як безпосередньо підрозділам Сил Оборони, так і через партнерські фонди, а також організовує збори та спеціальні заходи. Ми усвідомлюємо: сьогодні можливість працювати й розвиватися у бізнесу та суспільства є лише завдяки нашим військовим.

Ще одна ініціатива – пільгове кредитування військових. Банк підтримує своїх клієнтів, які проходять військову службу: у разі підтвердження такого статусу нарахування відсотків за кредитом припиняється на весь період служби. Для банку це певні втрати, але для нас це принципова позиція підтримки армії та наших захисників.

Для нас такі заходи – не тимчасові акції, а складова частина довгострокової стратегії. Ми вбачаємо свою роль не лише як фінансової установи, але й як соціально відповідального інституту, який інвестує у стабільність суспільства та розвиток економіки України. Наша мета – поєднувати ефективну бізнес-модель із реальною підтримкою тих, хто найбільше потребує нагальної допомоги сьогодні.

Чи розглядаєте ви участь у державно-приватних партнерствах для відбудови країни?

– Я переконаний, що після нашої перемоги банківський сектор стане одним із драйверів відновлення України. Йдеться про відбудову енергетичної інфраструктури, доріг, житла, підтримку бізнесу. Очевидно, банки стануть інструментом фінансового забезпечення відновлення, інтеграції до європейського простору та модернізації національної економіки, нас очікує справжній бум кредитування, і ми в Sense Bank вже готуємося до цього.

Ми ведемо перемовини з державними структурами, шукаємо партнерів серед міжнародних фінансових організацій – таких як Світовий банк чи ЄБРР. Ідея проста: міжнародні донори надають кошти, а банки розподіляють їх серед бізнесів, які потребують підтримки чи є стратегічно важливими для країни. Це може бути дешеве кредитування або грантові програми.

Важливо також, що масштаб відбудови буде настільки великий, що один банк точно не зможе впоратися самотужки. Ймовірно, виникатимуть синдиковані кредити – коли кілька банків об’єднуються для фінансування великих проєктів, зокрема в інфраструктурі чи енергетиці.

Так, існують обмеження, пов’язані з нормативами Нацбанку щодо кредитних портфелів, але завдяки партнерству з міжнародними інституціями ми зможемо їх подолати. Я впевнений, що Sense Bank буде серед лідерів цього процесу та зробить свій внесок у відбудову України. Місія Sense Bank - формувати інвестиційну привабливість країни й бути рушієм її економічного відродження.

З огляду на війну та відтік кадрів, як Sense Bank працює з персоналом і які програми підтримки впроваджує?

– Ми усвідомлюємо, що працівники – це фундамент успіху банку. Тому з перших місяців повномасштабної війни було запроваджено низку програм підтримки. Передусім йдеться про психологічну допомогу: у штаті працює психолог, доступні онлайн-платформи, консультації, індивідуальні та групові сесії. Це важливо, адже багато людей щодня живуть у стані стресу.

Окремий фокус – розвиток soft skills, зокрема тренінги з управління стресом і кризовими ситуаціями. Також ми впровадили гібридний формат роботи: працівники можуть поєднувати офіс і дистанційну роботу. Це підвищує гнучкість і дозволяє зберігати баланс.

Для демобілізованих колег банк організовує санаторне лікування та програми реабілітації. Крім того, ми проводимо регулярну індексацію заробітних плат, аби підтримати колег в умовах зростання витрат і інфляції. Загалом стратегія проста: інвестувати в емоційний та професійний стан людей, бо саме вони визначають майбутнє не лише Sense Bank, а й країни загалом. Такий підхід формує стійку корпоративну культуру, яка приваблює таланти. А для інвестора сильна команда - один із ключових індикаторів довіри.

Чого, на вашу думку, очікувати банківському сектору після перемоги та повернення українців додому?

– Після перемоги Україна отримає потужний економіко-соціальний імпульс, і банківський сектор стане одним із ключових рушіїв відновлення. Повернення наших громадян додому означатиме не лише зростання споживчого попиту, а й відновлення довіри до національної фінансової системи. Люди повертатимуться з новими компетенціями, з іншим баченням фінансової культури — і це стане фундаментом для забезпечення якісного зростання.

Банки відіграватимуть центральну роль у трансформації та інтеграції  економіки: від кредитування населення, малого та середнього бізнесу до участі у великих транскордонних інфраструктурних і енергетичних проєктах. Ми очікуємо стрімкого розвитку фінтеху, розширення партнерств із міжнародними фінансовими інституціями, а також посилення ESG-орієнтованого підходу в управлінні капіталом.

Отже, після перемоги ми отримаємо не просто економічне відновлення, а якісне оновлення фінансової системи країни — більш сучасної, відповідальної й відкритої до світу.

Сьогодні банківський сектор, як і вся економіка, відчуває брак кваліфікованих кадрів. Це глобальна проблема, але в Україні вона особливо відчутна через війну. Я впевнений, що після повернення наших співвітчизників ситуація значно покращиться. Це дозволить закрити численні вакансії, які наразі залишаються вільними.

Ми вже сьогодні готові пропонувати конкурентні ринкові зарплати й умови. Наш меседж зрозумілий: ми чекаємо на фахівців, які готові працювати в Україні та розвивати банківський сектор тут, а не за кордоном. Це наше спільне завдання для відбудови держави.