Як змінюються попит, ціни та тиражі книжок

Дані про те, скільки саме українці витрачають на книжки, закриті. Як пояснив начальник відділу стратегічної роботи та аналітики Українського інституту книги (УІК) Юрій Марченко, книготорговці такою статистикою не діляться. Тому галузь спирається на опитування.

Найсвіжіше з них провели в серпні на замовлення Міністерства культури. Половина українців, які читають, не купували книжок у жодному форматі впродовж останніх трьох місяців. Протягом року 37% респондентів почали купувати менше, 39% витрачають стільки ж, а збільшили витрати лише 13%.

Стриманий попит збігається зі зростанням цін. Фінансове зростання останніх років спричинило насамперед здорожчання книжок, підкреслив Марченко. Аналізувати цінову динаміку складно через "війну знижок", яка триває вже півтора року. За даними програми "єКнига", середня ціна книжки зросла з 305 грн у січні до 365 грн у грудні. У січні 2026 року вона повернулася до 324 грн і до серпня знову піднялася до 353 грн.

Показники видавців підтверджують, що зростання виручки не означає зростання продажів. За оцінками УІК, у 2025 році на ринку працювали близько 400 активних видавців, на 40 більше, ніж роком раніше. Їхній сукупний дохід зріс на 8,5%. Інфляція за цей час становила 9,2%, тож у реальному вимірі виручка не збільшилась. Зростання показали переважно великі гравці: 208 видавців (54%) забезпечили 76% усіх доходів галузі.

Тиражі також не відображають зростання цін. За даними Книжкової палати, у 2023–2025 роках в Україні щороку друкували в середньому близько 15 тисяч назв. Сукупний наклад становив 25 млн примірників у 2023 році, 34 млн у 2024-му і 33 млн у 2025-му. Понад половину цього обсягу, зазначив Марченко, складають шкільні підручники. Оперативна статистика цього року фіксує падіння середнього тиражу до 819 примірників.

РФ знищила третину річного випуску

Найбільший удар по ринку завдали російські атаки на склади й друкарні. Знищені 10–13 млн примірників становлять 30–40% річного випуску. За підрахунками "Читомо", збитки галузі з травня до початку вересня становили щонайменше 1,4 млрд грн.

"Найголовніша загроза зараз — російські атаки на склади та на друкарні", — наголосив Марченко. За його словами, потреба розосереджувати склади здорожчує операційні процеси. Поліграфісти також стикаються з відключеннями електрики та браком кадрів. Прогнози щодо купівельної спроможності населення в УІК не називають оптимістичними.

Держава замінює частину попиту

На книжки за державними програмами з 2021 року, від "ковідної тисячі" до сьогодні, витрачено понад 3,8 млрд грн. Найвідоміша з нинішніх програм — "єКнига": 18-річні отримують 908 грн на книжки через "Дію". За перше півріччя 2026 року молоді українці купили за програмою 114 361 книжку, у середньому по 2,83 примірника на людину. Торік у межах "єКниги" придбали 434 808 книжок.

Державні програми залишаються одним з інструментів підтримки книжкового ринку. Однак вони не можуть повністю компенсувати втрати від російських атак і стриманий споживчий попит. Для видавців найближчими викликами залишаються відновлення знищених запасів, зростання виробничих витрат і необхідність утримувати ціни на рівні, доступному для читачів.