320 млрд до бюджету на рік. Нардеп пояснив, чому економічне бронювання - це не поділ на бідних та багатих

Побудуйте ефективну HR-стратегію вашого бізнесу HR Wisdom Summit від Delo.ua та Ekonomika+

17 липня HR-лідери OLX Робота, Shell, ArcelorMittal та ще понад 30 великих компаній поділяться найкращими практиками адаптації ветеранів у робоче середовище, підтримання ментального здоров’я команди, наймання в умовах кадрового голоду та використання інновацій в HR

Забронювати участь

Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, пише "Економічна правда".

320 мільярдів до бюджету на рік

"За нашими розрахунками, якщо ухвалять модель бронювання без ФОПів, то бюджет може отримувати десь 200 мільярдів гривень на рік. Якщо з фізичними особами підприємців - це десь 320 мільярдів гривень", - підкреслив нардеп.

Він уточнив, що залежно від того, чи буде популярним цей інструмент, чи ні, то цифри надходжень можуть зростати або падати.

Наталуха звернув увагу, що якщо бізнес укладатиме ставки бронювання у вартість своєї продукції, то всіх чекатимуть негативні наслідки подорожчання.

Поділ на бідних та багатих та відкуп від армії

При цьому нардеп вважає, що економічне бронювання - це не відкуп від армії.

"Проведімо чітку межу. Відкуп — це конверт для чиновника, це хабар за групу інвалідності чи фейкове місце в аспірантурі, це місце в бусіку через кордон чи у групі «туристів» через гори. Єдиний універсальний спосіб зрозуміти, чи є працівник критичним для бізнесу — це готовність бізнесу сплачувати податки за цього працівника", - наголосив Наталуха, додавши, що ці податки підуть напряму на фінансування Сил оборони України.

Також Наталуха переконаний,  що модель економічного бронювання - це не поділ на багатих і бідних.

"У цій моделі взагалі немає участі робітника (якщо це не самозайнятий ФОП). Збір сплачує бізнес. Умовно, на підприємстві є 50 людей, але саме Андрій, Михайло та Микола — критичні для того, щоб компанія працювала далі. Бо Андрій — головний інженер, Михайло конструктор, а Микола керує станком, на якому потрібно було вчитися за кордоном рік. Власник цього бізнесу сам заплатить за них збір, бо без цих людей у нього не буде жодної роботи. Або буде, але через півроку, під час якого він навчатиме нових робітників, а підприємство, тим часом, залізе в борги. І немає різниці яку Андрій, Михайло і Микола отримують зарплатню, бо важливою є лише їх значущість для підприємства, їх функціональна цінність, їх «критичність»", - пояснює Наталуха.

Нагадаємо, у Верховній Раді 11 червня зареєстрували новий законопроєкт, який регулюватиме питання бронювання військовозобов'язаних під час війни. 

Документ розроблений групою народних депутатів на чолі з головою Комітету з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою.

Хоча текст законопроєкту поки не оприлюднений, з його назви випливає, що він визначатиме особливості сплати воєнного збору підприємствами, які бронюють своїх працівників від мобілізації. Ініціатива має врегулювати процедуру бронювання в умовах воєнного стану.

Бізнесу потрібне бронювання

Зауважимо, що у Верховній Раді розглядають модель економічного бронювання, за якою роботодавець зможе сам визначати, за кого із співробітників сплачувати 20 000 грн військового збору, аби забронювати його. Також розглядається варіант економічної мобілізації.

"Українському бізнесу все одно потрібно бронювання, бо він має працювати", - наголосив  Наталуха.

Він додав, що якщо не буде бізнесу з його податками – не буде за що утримувати захисників, бо бізнес є головним джерелом податків та економічного розвитку в Україні.

"Хоче цього хтось, чи ні. Шлях через постанови Уряду – морально та технічно застарів. Стратегічними мають бути не стільки галузі, які визначають чиновники, скільки конкретні працівники, яких визначає роботодавець", - переконаний Наталуха.