Більше жодних латань дірок в бюджеті коштом НБУ. Які зобов’язання дала Україна в меморандумі з МВФ на $15,6 млрд

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Як зазначає українська сторона, основним політичним пріоритетом програми є забезпечення монетарної політики, що зберігала б цінову та зовнішню стабільність у складних умовах і підтримувала б адекватні валютні резерви на обох етапах програми.

"На перших часах війни прив'язка курсу виявилася ефективним якорем; однак, щойно дозволять умови, влада має намір перейти до більш гнучкого обмінного курсу та повернутися до інфляційного таргетування. Для підтримки цих цілей найближчими пріоритетами є управління ліквідностю та посилення трансмісії облікової ставки НБУ для зменшення тиску на курсову стабільність", – йдеться в документі.

Наразі ж і в найближчій перспективі зв’язування обмінного курсу для зняття валютного (FX, foreign exchange – курсу іноземних валют) дисбалансу лишається необхідним.

Українська сторона в меморандумі також нагадала про відому проблему – профіциту гривневої ліквідності у банківській системі у 220 млрд грн на 1 березня ($6,3 млрд), що створює додаткові ризики при встановленні плаваючого курсу: висока ліквідність може стати ресурсом, за який громадяни і компанії почнуть масово скуповувати інвалюту, послаблюючи гривню.

Накопичення ліквідності так само, як згадують представники України, послабило і трансмісію по ключовій ставці: банки, зосередивши високу ліквідність (передовсім – великі державні банки), вкрай неохоче піднімали ставки по депозитах, що вдарило по ефективності підняття Нацбанком облікової ставки. Саме тому, як нагадує українська сторона в документі, НБУ з грудня посилив вимоги до банків щодо резервів.

"НБУ з грудня 2022 року посилив резервні вимоги, аби поглинути надлишок ліквідності в банківській системі, а також спонукати банки до переходу від поточних депозитів до строкових: резервні вимоги на поточних рахунках кумулятивно зросли на 10 в.п у грудні 2022 року та додатково на 10 в.п. за гривневими депозитами до запитання та поточними рахунками", – кажуть представники регулятора.

Другий важливий момент меморандуму – зобов’язання відмовитись від емісійного фінансування дефіциту держбюджету шляхом купівлі Нацбанком державних облігацій. "Монетарне фінансування дефіциту бюджету досягло цільового показника на кінець 2022 року. Валові закупівлі державних цінних паперів Нацбанком склали 400 млрд грн ($12,5 млрд), як і очікувалось", – констатують у зверненні чиновники.

Якщо ж у Кабміні виникне критична потреба у фінансуванні бюджету через затримки кредитів і грантів від міжнародних партнерів, то він розгляне такі заходи, як зняття надлишкових державних депозитів і запозичення додаткових коштів на ринку державного боргу. Але останнє – тільки в крайньому випадку, оскільки такі кроки занадто ризикові з огляду на зростання інфляції в майбутньому.

Однак, як визнають українські чиновники загалом, екстремальні заходи, прийняті з початком повномасштабної вторгнення РФ заради збереження економіки, цю ж економіку опісля року війни починають, образно кажучи, душити, "перешкоджаючи оздоровленню банківського сектору та перешкоджаючи ефективній діяльності фінансової системи".

Для прикладу в тексті наводиться низка заходів НБУ, які, навпаки, послаблюють встановлені відразу опісля війни вимоги. Приміром, НБУ вже пішов на ліквідацію неплатоспроможних системних банків у жовтні 2022 року (банк "Січ"); у березні ж цього року у ВР було подано законопроєкт, покликаний вдосконалити процедуру виведення несистемних банків з ринку в умовах воєнного стану.

"НБУ також планує відновити роботу планових виїзних наглядових перевірок як банківських, так і небанківських фінансових установ і скасувати всі надзвичайні пруденційні (наглядові, –ред.) заходи до кінця березня 2024 року, якщо це дозволять умови", – говориться про плани регулятора в меморандумі.

Більш того, "готуючись до повернення до нормального життя, влада оновить свою стратегію 2021 року щодо розвитку фінансового сектору до кінця червня 2023 року, щоб підготуватися до безпечного та стрімкого розгортання надзвичайних заходів у фінансовому секторі з відновленням бухгалтерського обліку та пруденційних норм".

Не останнє слово у такій кооперації з регулятором матиме і Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), який також вимушений буде оновити свої плани на випадок непередбачуваних обставин, під якими маються на увазі, серед іншого, різке погіршання банківських активів (які фонд матиме розпродати задля виплати компенсацій клієнтам збанкрутілого банку) або судові рішення не на користь ФГВФО.