До Ради внесли ще два законопроєкти про "економічне бронювання": що вони передбачають

Про це йдеться на сайті Верховної Ради.

В документі №11388 йдеться про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливостей бронювання військовозобов'язаних, а №11332-2 вносить зміни до Податкового кодексу України щодо вимог до сплати єдиного соціального внеску для здійснення бронювання.

Згідно із документом № 11388, утворюється Міжвідомча комісія з питань встановлення статусу критично важливих для економіки України підприємств, установ та організацій.  Її головою є міністр економіки України.

Міжвідомча комісія зобов’язує підприємства установи та організації, які подають запит на встановлення статусу критично важливого для економіки мати у штаті не менше 10% учасників бойових дій та не менше 10% працівників віком до 25 років та не менше 10% осіб жіночої статі.

Як йдеться у пояснювальній записці до проєкту Закону № 11 332−2, в Україні існує реальна потреба вдосконалення процедури бронювання у період мобілізації та запровадженого воєнного часу.

Військовозобов’язані, які заброньовані на період мобілізації зобов’язані будуть уточнити свої облікові дані стосовно їх бронювання через електронний кабінет, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Які критерії бронювання:

У документі зазначається, що суб’єкти господарювання, які здійснюють бронювання військовозобов’язаних працівників, сплачують до державного бюджету збір за бронювання військовозобов’язаних у сумі, що дорівнює розміру 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — наразі це 20 400 грн.

Крім того, бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, в установах і організаціях, які сплачують Єдиний соціальний внесок більше ніж еквівалент 5 мінімальних заробітних плат (40 000 грн).

У документі прописано, що компанії повинні мати штат працівників від 10 осіб, тоді вони можуть забронювати до 50% військовозобов'язаних.

Що це дасть

Згідно з документом, прийняття законопроєкту сприятиме:

• зміцненню економічної стабільності та життєдіяльності населення в умовах особливого періоду;
• підвищенню рівня національної безпеки та обороноздатності держави, в тому числі, шляхом сталого розвитку суб’єктів господарювання та промислового виробництва, в умовах воєнного стану;
• збільшенню надходжень до державного бюджету України, які можуть бути спрямовані на потреби Збройних Сил України.

Нагадаємо, у Верховній Раді 11 червня зареєстрували новий законопроєкт, який регулюватиме питання бронювання військовозобов'язаних під час війни. 

Документ розроблений групою народних депутатів на чолі з головою Комітету з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою.

Поділ на бідних та багатих та відкуп від армії

Якщо Верховна Рада ухвалить законопроєкти про економічне бронювання, державний бюджет отримуватиме від 200 до 320 мільярдів гривень на рік, залежно від обраної моделі, заявив голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.

При цьому, Наталуха не вважає, економічне бронювання відкупом від армії.

"Проведімо чітку межу. Відкуп — це конверт для чиновника, це хабар за групу інвалідності чи фейкове місце в аспірантурі, це місце в бусіку через кордон чи у групі «туристів» через гори. Єдиний універсальний спосіб зрозуміти, чи є працівник критичним для бізнесу — це готовність бізнесу сплачувати податки за цього працівника", - наголосив Наталуха, додавши, що ці податки підуть напряму на фінансування Сил оборони України.

Також Наталуха переконаний,  що модель економічного бронювання - це не поділ на багатих і бідних.

"У цій моделі взагалі немає участі робітника (якщо це не самозайнятий ФОП). Збір сплачує бізнес. Умовно, на підприємстві є 50 людей, але саме Андрій, Михайло та Микола — критичні для того, щоб компанія працювала далі. Бо Андрій — головний інженер, Михайло конструктор, а Микола керує станком, на якому потрібно було вчитися за кордоном рік. Власник цього бізнесу сам заплатить за них збір, бо без цих людей у нього не буде жодної роботи. Або буде, але через півроку, під час якого він навчатиме нових робітників, а підприємство, тим часом, залізе в борги. І немає різниці яку Андрій, Михайло і Микола отримують зарплатню, бо важливою є лише їх значущість для підприємства, їх функціональна цінність, їх «критичність»", - пояснює Наталуха.