Кабмін пропонує реформувати систему держрезерву: які причини та що пропонується

"Запропонований законопроект має стати основою для створення, фактично, нової системи державного резерву. Сучасної, яка відповідає найкращим західним стандартам та враховує виклики, що стоять перед Україною. Ключові маркери - актуальність, гнучкість, контроль", - зазначила перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

За її словами, уряд пропонує встановити нові принципи формування номенклатури держрезерву на основі сучасних підходів, зробивши систему більш гнучкою, розмежувавши державний матеріальний резерв та мобілізаційний резерв і водночас зробивши більш контрольованою завдяки впровадженню захищеної автоматизованої бази даних.

Законопроєкт також закріплює чітке визначення балансоутримувачів державного матеріального та мобілізаційного резервів, повноважень Державного агентства резерву, поняття резервування, порядку та критеріїв відбору резервантів, а також можливість зберігання палива на території країн Європи.

В документі удосконалений та чітко виписаний порядок проведення освіження матеріальних цінностей, запропоновані шляхи посилення відповідальності в сфері формування, зберігання, відпуску, освіження резервів.

Як пояснив на засіданні уряду прем'єр-міністр Денис Шмигаль, мобілізаційний резерв – це запаси, які дозволять швидко розгортати додаткові військові виробництва, ремонт військової техніки, відновлення критичної транспортної інфраструктури, відновлення енергосистеми й таке інше.

Формування резервів, за його словами, буде проходити за такими сферами: продовольча, медична, енергетична та технічна. Головною метою влада ставить зробити так, аби Україна була в будь-який момент часу забезпечена всіма першочерговими речами.

В Мінекономіки зазначають, що законопроєкт було розроблено на виконання Стратегії реформування системи державного матеріального резерву до 2025 року. Цим докуменом було визнано глибоку системну кризу системи держрезерву.

Зокрема, серед проблем, поступово сформованих протягом останніх 30 років, вказано відсутність запасів матеріальних цінностей резерву в необхідних обсягах та невідповідність номенклатури стратегічним потребам держави; недостатність фінансування для накопичення запасів та неспроможність своєчасного їх освіження.

Також було констатовано неефективне управління запасами; наявність у держрезерві запасів із простроченим строком придатності; складну та довготривалу процедуру розбронювання матеріальних цінностей держрезерву та, власне, невідповідність нормативно-правової бази, що регулює засади функціонування держрезерву, сучасним реаліям.