Наймасштабніші арешти рухомого майна БЕБ під час війни і чому вони виявилися недієвими

russian Roots, реєстр компаній України, пов’язаних з росією і білоруссю, для професійної перевірки контрагентів та виявлення російського коріння, налічує 23 859 компаній, пов’язаних з рф та рб, а також 29 943 бенефіціарів і засновників-громадян та резидентів рф та рб. Понад 2088 компаній мають непряме, тобто приховане у складній структурі власності російське коріння. 

Як вдалось попрацювати з російським корінням українського бізнесу, зокрема, БЕБ, у 2022 році в межах кримінальних проваджень і чи мали зміст арешти рухомого майна?

Згідно з даними платформи VKURSI, за 6 місяців 2022 року БЕБ наклало 22 публічних обтяження рухомого майна на суму 3 180 207 826 гривень.Втім, згідно з реєстром – всі ці обтяження припинені. 

Загалом, за усіма кримінальними провадженнями накладено арешт на майно орієнтовною вартістю 46,7 млрд грн. Найбільшу частину – 41 млрд грн – становлять активи та об’єкти права власності росії та білорусі.  Всього у 2022 році у провадженні детективів БЕБ перебувало 961 кримінальне провадження. 

Аналітики платформи великих даних VKURSI розповідають, на кого та чому були накладені обтяження та які зобов’язання по обтяженням виявилися найбільшими. 

"Якщо обговорювати діяльність БЕБ в частині накладення обтяжень на майно юридичних осіб, більш доцільно застосовувати термін – арешт майна, оскільки описуючи топ-10 обтяжень майна у виконанні БЕБ варто звернути увагу, що вони були здійсненні в межах кримінальних проваджень, а КПК України використовує саме арешт, як обтяження", – пояснив Марко Головач, юрист ЮФ Василь Кісіль і Партнери.

Цікаво, що нещодавно комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. Комітет також рекомендував Кабінету Міністрів України та витребувати звіт директора БЕБ за 2021 рік вжити відповідні кадрові заходи з метою перезавантаження роботи БЕБ. Окрім цього, потрібно провести повну переатестацію всіх співробітників.

ТОВ «Карпатнафтохім»

Найбільше обтяження БЕБ застосувало до ТОВ «Карпатнафтохім» – 2,3 млрд гривень. У серпні 2022 року Бюро економічної безпеки наклали обтяження на корпоративні права компанії «KARPATY CHEMIKAL B.V.» (Нідерланди) статутного капіталу ТОВ «Карпатнафтохім», який знаходиться у місті Калуш Івано-Франківської області. 

У 2021 році дохід компанії склав 25 млрд грн. Що стосується країн експорту, то росія опинилася у цьому списку на четвертій сходинці. Саме туди експортували товарів на суму 836 млн грн у 2021 році. 

Арешт був накладений тому, що за даними слідства, службові особи підприємства – одного з найбільших виробників органічних хімічних речовин на території України, впродовж 2017-2022 років ухилилися від сплати податків на суму понад 3 млрд грн. Окрім того, в Офісі генпрокурора України повідомили, що вони протиправно перерахували на користь юридичної особи-нерезидента, підконтрольної російській нафтовій компанії, понад 5 млрд грн з метою їх легалізації.

Також було заарештовано і 35 об’єктів нерухомості цього підприємства: адміністративні, виробничі будівлі й споруди, цехи, бази тощо, включаючи 8 земельних ділянок. Все це майно передали до Агентства з розшуку та менеджменту активів у кінці жовтня 2022 року.

ТОВ «Карпатнафтохім» продовжує активно судитися й вимагати скасування арешту майна.  На початку грудня минулого року Суд Печерського району Києва скасував арешт 17 рахунків підприємства, але корпоративні права та майно досі залишаються арештованими. 

ТОВ «Карпатнафтохім» потім звернулося до Господарського суду Києва із позовною заявою до Національної поліції України та Бюро економічної безпеки України про спростування недостовірної інформації. На підприємстві кажуть, що їхня діяльність не пов'язана з росією, а така дезінформація завдала істотної шкоди їхній репутації.  Засідання по цій справі поки що тривають і остаточного рішення немає. 

ТОВ «ВСМПО Титан Україна»

У листопаді 2022 року БЕБ наклало арешт у розмірі 397 млн грн на корпоративні права ТОВ «ВСМПО Титан Україна», що у Дніпропетровській області. 

Дохід компанії у 2021 році склав 462 млн грн. А рф була на п'ятому  місці за обсягом експорту – туди експортували товарів на суму у 43 млн грн. 

Компанія має російських власників та є дочірнім підприємством російської «ВСМПО-Авісма», що виробляє титан для військово-промислового комплексу країни-агресора. Кінцевий бенефіціар російський бізнесмен Міхаіл Шеліков очолює «материнську компанію», яка входить до складу російської державної корпорації «Ростех». Відомо, що її дочірні підприємства виробляють і постачають для потреб армії росії військову техніку, зброю та боєприпаси.

Сам Міхаіл Шеліков знаходить в Україні під санкціями ще з жовтня 2022 року, а російська корпорація «ВСМПО-Авісма» – з 2021 року.

ТОВ «Ромєрм» та ТОВ «Єрмак Голд»

12 серпня 2022 року БЕБ наклало арешт на корпоративні права ТОВ «Ромєрм» у розмірі 252 млн грн. Арештовані права належать громадянину росії Алєксандрову Іллі Олександровичу та Ebr Finanzholding Ag. 

Це ті ж самі засновники, що у компанії ТОВ «Єрмак Голд», яка виробляє м’ясні продукти та напівфабрикати. 

«Ромєрм» у 2020 році мали 126 млн грн доходу, а ТОВ «Єрмак Голд» – 1, 87 млрд грн у 2021 році. Єдина країна, куди компанія експортувала свою продукцію – це росія (сума експорту склала 410 тис. грн).

До речі, 12 серпня 2022 року Бюро економічної безпеки також арештувало корпоративні права цієї компанії у вигляді відповідно 70% і 30% статутного капіталу засновників. Загалом розмір основного обтяження становить 63,36 млн грн.

Виробництво харчової продукції під ТМ «Єрмоліно» відбувалося на заводі у Дніпропетровській області, яким керує юрособа ТОВ «Ромєрм».

ПІІ «АМІК Україна»

У липні 2022 року БЕБ арештувало корпоративні права компанії Амік Енерджі Менеджмент Гмбх (Австрія) у розмірі 100% статутного капіталу ПІІ «АМІК Україні». Загальна сума обтяження складає 51 млн грн. 

У 2021 році дохід компанії склав 12 млрд грн. А найбільше імпортувала компанія саме з білорусі – на суму 3,7 млрд грн. 

Бюро економічної безпеки обвинувачувало компанію у тому, що вона ухилялася від сплати податків упродовж 2015-2022 років та мала зв’язки з країною-агресором (раніше ці АЗС належали російській нафтовій компанії «Лукойл»). Натомість австрійська компанія вважає обидва звинувачення безпідставними та необґрунтованими, й продовжує оскаржувати рішення БЕБ у судах. 

ТОВ «АКС-Одеса» 

У вересні 2022 року БЕБ наклало арешт на корпоративні права ТОВ «АКС-Одеса» у розмірі 37,5 млн грн, які належали Альошиній Світлані. А на 22,5 млн грн арештували ті корпоративні права, які належали Альошину Олексію. 

Виручка компанії у 2021 році склала 458,8 млн грн. 

Компанія займається роздрібною торгівлею фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах. Окрім того, у грудні 2022 року детективи ТУ БЕБ в Одеській області арештували 35 об’єктів нерухомості, серед яких 11 житлових приміщень, 23 – нежитлових та 1 земельна ділянка. За даними ЗМІ, йдеться саме про мережу аптек АКС, яка має зв’язки з росією. 

Компанію пов’язують з громадянкою росії Оленою Лавріновою, яка, однак, не числиться у списку керівників чи бенефіціарів. Втім, Олена Лаврінова засновниця багатьох інших підприємств, наприклад, ТОВ «Ліки Одещини». Цікаво, що у підприємства «Ліки Одещини» й у «АКС-Одеса» одна й та ж сама уповноважена особа – Ганна Башли. 

ПРаТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» 

Влітку БЕБ арештувало корпоративні права ПРаТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» на суму у 16 млн грн. 

Дохід компанії у 2021 році склав 1,69 млрд грн. У росію та білорусь компанія нічого не експортує.

Вже у листопаді суд ухвалив рішення, про передання АРМА корпоративних прав акціонерів IDS Ukraine, що перебувають під санкціями, тобто, громадян рф. 

У БЕБ пояснили, що арештували права, аби щоб уникнути виведення  росіянами з України активів семи підприємств з виробництва та реалізації питної води. Група компаній Група компаній володіє торговими марками «Моршинська», «Миргородська», «Аляска» та «Аква Лайф», а також є ексклюзивним імпортером до України грузинської мінеральної води «Боржомі».

ПРаТ «Київський картонно-паперовий комбінат»

У вересні 2022 року БЕБ наклало арешт на корпоративні права «Pulp Mill Holding GmbH» у вигляді 100% частки статутного капіталу ПРаТ «Київський картонно-паперовий комбінат» (відомий як Обухівський паперовий комбінат). Загальна сума обтяження складає 10 млн грн. 

За 2021 рік дохід товариства склав 7,83 млрд гривень. Також найбільше товарів у 2021 році експортували в росію – на загальну суму 734 млн грн, та білорусь – 138 млн грн. На першому місці за імпортом також росія – 528 млн грн. 

У Офісі генпрокурору говорили, що бенефіціарним власником підприємства є громадянин РФ – ексдепутат Держдуми рф Володимир Крупчак, здійснюючи свою діяльність у 2019-2021 роках на території України ухилилися від сплати податків на загальну понад 132 млн грн та легалізували майно в особливо великих розмірах. 

Водночас на підприємстві всі звинувачення відкидають та наголошують, що Київський КПК багато років в повному обсязі сплачує податки до бюджетів усіх рівнів і є одним з найбільших платників податків в Київській області. До того ж комбінат отримав від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) черговий інвестиційний транш в розмірі 25 млн євро. Тому ЄБРР висловили неабияке занепокоєння з приводу арешту активів компанії. 

На підприємстві запевняють, що Володимир Крупчак не є громадянином російської федерації, а австрійський «Pulp Mill Holding GmbH», який він раніше контролював змінив власника. За даними ЗМІ в Офісі генпрокурору також підтвердили, що Крупчак більше не являється громадянином росії. Тому з’ясування обставин триватиме й надалі. 

ТОВ «Лукойл Лубрікантс Україна»

БЕБ також арештувало корпоративні права ТОВ «Лукойл Лубрікантс Україна» на загальну суму у 2,4 млн грн. 

У 2021 році дохід компанії склав 313,7 млн грн. У 2021 році компанія також імпортувала з росії продукції на суму 217 млн грн. 

Відомо, що компанія російська компанія «Лукойл» являється приватним постачальником палива для армії рф та має тісні зв’язки з російською політичною елітою. 

А вже 29 квітня 2015 року дочку російської компанії «Лукойл», що діяла на території України як «Лукойл-Україна» і мала у власності близько 240 автозаправних станцій та 6 нафтобаз, придбала австрійська компанія AMIC Energy Management GmbH.

ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи"

Влітку 2022 року БЕБ арештувало корпоративні права ПрАТ "ІДС" у вигляді 99% частки статутного капіталу ПрАТ "ІДС Аква сервіс". Сума арешту склала 990 тисяч гривень. Окрім цього, були арештовані корпоративні права у вигляді 100% частки статутного капіталу ДП "Нова.ком".

Все це українські активи IDS Borjomi International, адже акціонери компанії перебувають під санкціями.  За рішенням суду АРМА набуло корпоративних прав на ці заводи, промислові зразки та торгові марки підприємств групи у листопаді 2022 року. 

Своєю чергою в IDS Ukraine додали, що Михайло Фрідман (громадянин рф проти якого й застосовані санкції) не є кінцевим власником бенефіціарної групи компаній, він не має у прямій або опосередкованій власності частки у розмірі 25%, його частка складає лише 18,6%.

На кого БЕБ може накладати арешти

Втім, на практиці, арешти БЕБ доволі часто просто скасовуються і не несуть жодних наслідків для компаній. Розібратися у тому, чому ж так відбувається, нам допоміг Марко Головач, юрист ЮФ Василь Кісіль і Партнери.

Він пояснив, що для накладення арешту на майно слідчий (службові особи БЕБ також є слідчими в розумінні КПК України) за попереднього погодження з прокурором повинен звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, за ухвалою якого дане обтяження накладається. Директор БЕБ або його заступник погодивши з прокурором може накласти попередній арешт (строком до 48 годин) на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. 

КПК України дозволяє накладати арешт на майно доволі широкого кола осіб, зокрема:

• будь-якої фізичної або юридичної особи з метою збереження речових доказів якщо БЕБ доведе перед слідчим суддею, що це майно відповідає критеріям встановленим до речового доказу;
• підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи для забезпечення спеціальної конфіскації;
• підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо санкція статті за якою здійснюється досудове розслідування передбачає конфіскацію майна або застосування до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна;
• підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо наявний цивільний позов у кримінальному провадженні або юридична особа отримала неправомірну вигоду.

Є і певні винятки. КПК України встановлює заборону на арешт:

1. коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України;
2. коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; 
3. коштів, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику"; 
4. коштів на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання"; 
5. коштів на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами; 
6. коштів на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання" і статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"; 
7. коштів на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

"Корпоративні права можуть бути обʼєктом арешту в кримінальному провадженні та надалі можуть передаватися в управління АРМА. Законом не передбачено жодних обмежень в продовженні нормальної роботи підприємств, корпоративні права яких арештовані. Однак в управлінні корпоративними правами є свої особливості. Закон про АРМА передбачає, що управитель корпоративних прав при вчиненні дій, які потребують схвалення на загальних зборах юридичної особи додатково повинен отримувати згоду власника активу. В реальності, можуть виникнути певні складнощі з отриманням такої згоди, оскільки, більшість найрезонансніших арештів БЕБ за 2022 рік здійснено в провадженнях щодо компаній  бенефіціарами яких є росіяни та така згода/незгода може суперечити інтересам держави. Така ситуація може унеможливити здійснення будь-яких значних правочинів", – пояснює юрист Марко Головач.

На думку експерта, також наявним ризиком для контрагентів таких компаній може бути те, що КПК України визначає пріоритетність ухвали слідчого судді про арешт майна, що унеможливлює стягнення виконавцем заборгованості на користь контрагента. На практиці, це означає, що виконавець не зможе здійснити стягнення в межах виконавчого провадження з активів на які накладено арешт в кримінальному провадженні.

Що не так з обтяженнями БЕБ

Марко Головач говорить, що найкращим прикладом недієвості арештів БЕБ, є подальше зволікання службових осіб БЕБ зі зверненням до слідчого судді з клопотанням про передачу арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). 

"Таке зволікання може мати наслідком повне припинення діяльності підприємств, припинення виконання існуючих зобовʼязань та інші негативні наслідки повʼязані з втратою інтересу власників активів. Постає питання в чому логіка дій власників, коли вони самі ж готові зруйнувати свою компанію, а відповідь на нього буде доволі проста, зараз діяльність БЕБ, як і інших правоохоронних органів в цій сфері сфокусована на пошуку та подальшому вилученні активів компаній повʼязаних з державою агресором. Розуміючи такий стан справ, власник усвідомлює, що актив йому ніколи вже не повернути, а вкладати в нього час та інші ресурси не має змісту", – коментує ситуацію Марко Головач. 

Він додає, що ще одним прикладом недієвості арештів БЕБ може бути недостатнє обґрунтування в клопотанні чи ухвалі слідчого судді про необхідність накладення арешту на певні активи, що може мати наслідком скасування арешту в суді апеляційної інстанції чи скасування арешту майна на підставі клопотання представника володільця активами в подальшому. Відомим прикладом наведеної думки є ситуація з ТРЦ «Ocean Plaza». У кримінальному провадженні № 12022000000000291 від 12.04.2022 року, досудове розслідування якого здійснюють слідчі ГСУ НП України за процесуального керівництва ОГП, в серпні 2022 року було накладено арешт фактично на все майно товариств, грошові кошти та корпоративні права, а надалі відбулась передача корпоративних прав товариств в управління АРМА. Проте, представники товариств за вересень 2022 року добились скасування майже всіх арештів мотивуючи непідтвердженістю раніше висловленої слідством позиції.

Тож попри те, що БЕБ робить великий внесок у те, аби позбутися російських та білоруських компаній в Україні, у деяких випадках арешти майна чи корпоративних прав виявляються просто не ефективними, та дуже швидко оскаржуються у судах.