Перехід під час війни. Чи зможе Україна наздогнати європейський “зелений” курс

14 грудня Рада Європи ухвалила рішення розпочати переговори з Україною щодо вступу в ЄС. Це звісно є значним здобутком, проте варто розуміти що на шляху до повноцінного членства в блоці Україні доведеться пройти довгий шлях щодо гармонізації законодавства до європейських норм, а також інтеграції української економіки в Європейську.

“Зелений” курс та рух до кліматичної нейтральності економіки до 2050 року яким рухається ЄС є одним з найскладніших викликів для України з огляду на затратність модернізації промисловості та енергетики. “Зелений” перехід України ускладнюється ще й через повномасштабну війну, яку Україна веде вже майже два роки. Проте на шляху до повноцінного членства в ЄС в частині прийняття екологічного законодавства нам не варто розраховувати на якість поступки з боку Єврокомісії. Більше того він імплементації екологічного законодавства може залежати доступ українських товарів до європейського ринку.

Аналітичний центр DiXi за фінансування ЄС та фонду відродження розробив річний моніторинговий звіт “Україна та Європейський зелений курс” в якому була надана оцінка реформам, котрі відбулися в країні у 2023 році на шляху до гармонізації українського законодавства з Європейським. Загалом і сам звіт і оцінка представників ЄС, які були присутні на його презентації позитивно відзначили реформи котрі відбулися у році що минає, проте висловили побоювання щодо відкочування від реформ в окремих сферах через обставини що продиктовані війною.

У наступному році найбільшим викликом як для українського Уряду, так і для бізнесу може стати реформування політики щодо викидів парникових газів в частині їх моніторингу, а також запуску системи торгівлі квотами на викиди. Український екологічний податок на викиди парникових газів складає 30 гривень за тонну, тоді як податок в країнах ЄС сягає 70-75 євро/тонна. Така різниця є доволі істотною, проте представники ЄС заявили що різке підвищення вуглецевого податку до європейського рівня стане шоком для української економіки тож Україна може розраховувати на певні вийнятки при імплементації євродиректив що стосуються вуглецевого податку CBAM. 

Що показав звіт

За висновками Річного моніторингового звіту 2023 рік відзначився продовженням реформ, спрямованих на імплементацію принципів Європейського зеленого курсу (ЄЗК) в Україні - попри надзвичайно складні обставини російського повномасштабного вторгнення, що мало вплив на всі сфери “зеленого” курсу в Україні. В той же час, помітними стали й окремі негативні тенденції, які створюють перешкоду для ефективного впровадження в Україні та забезпечення умов для зеленого відновлення.

Зокрема, суттєвою перепоною для ефективності реформ фахівці вважають недостатній рівень прозорості в енергетичному секторі стосовно інформації про функціонування ринків, динаміки відновлення, а також процесу розробки рішень та національних стратегічних документів. 

“Неоприлюднення прийнятої у 2023 році Енергетичної стратегії України до 2050 року вже зумовило значну негативну реакцію з боку стейкхолдерів, які системно надають підтримку Україні. Подібні обмеження також присутні та в реалізації інших політиках Європейського зеленого курсу в Україні, зокрема втому, що стосується довкілля та кліматичну. Розуміючи об’єктивні перепони у наданні доступу до інформації та залучення до прийняття рішень в умовах воєнного стану, ми закликаємо посилити можливості доступу до інформації та інклюзивність процесу прийняття рішень з урахуванням стейкхолдерів з боку громадськості та експертних кіл. Таке підвищення прозорості ключових сфер ЄЗК є необхідним для забезпечення високої якості рішень, уможливлення ефективної підтримки реформ, а також визначення пріоритетів у зеленому відновленні”, - зазначається у звіті.

Водночас, фахівці відзначили досягнутий прогрес України у впровадженні пріоритетів “зеленого” курсу протягом року в низці сфер економіки. Зокрема, помітним є посилення реформування сектору ВДЕ та прийняття оновленого законодавства, що сприятиме переходу до ринкової моделі надалі. Продовження заходів із підвищення енергетичної ефективності та створення нових механізмів для фінансування заходів декарбонізації є іншим важливим аспектом. 

Ці заходи також відбувались на фоні часткової стабілізації енергетичних ринків в Україні, що також відповідає загальним тенденціям поступового виходу енергетичного сектору Європи із кризи, зумовленої повномасштабним російським вторгненням у 2022 році.

Водночас Україна демонструвала прогрес у розвитку кліматичного, а також активній кліматичній дипломатії та просуванні питання справедливого відшкодування екологічних збитків від російської агресії на низці міжнародних заходів (конференція “Об’єднані заради справедливості”, Кліматична конференція ОБСЄ, COP28 тощо).

Що кажуть представники ЄС

Керівник відділу “зеленого курсу” Європейського енергетичного співтовариства Адам Цветч під час свого виступу зазначив, що Україна на шляху до гармонізації з європейським законодавством та інтеграції до ЄС ще до війни провела доволі значні реформи в енергетиці. При цьому він зауважив, що дуже важливим є продовжувати реформи та не відкочуватися від них, зокрема що стосується реформ на ринку газу.

“Ми можемо сказати, що не зважаючи на обставини Україні вдалося успішно здійснити поступ країна належить до трьох провідних країн які виконують реформи у нашому співтоваристві дозвольте також наголосити на основних здобутках. Перш за все йдеться про закон про REMIT, який забезпечить прозорість ринку, цей закон було прийнято і його впровадження є важливим... Також якщо говорити про декарбонізацію та відновлювані джерела енергії, то ми дуже вітаємо закон, який підтримає ВДЕ на ринковому рівні”, - сказав Цветч.

За його словами, важливим пріоритетом на наступний рік буде подальший прискорений перехід українського законодавства до норм Третього енергопакета ЄС, що забезпечить посилення співпраці на ринках електроенергії України та ЄС. Проте він зауважив, що для того, щоб поєднання ринків відбулося за рівних умов Україна мала б отримати певні винятки щодо норм вуглецевого податку CBAM  при імплементації відповідних європейських директив.

Радник з питань енергетики представництва ЄС в Україні Торстен Веллерт зазначив, що в рамках Енергетичного співтовариства Україна та ЄС провели велику роботу над гармонізацією законодавства України та ЄС, котра використовуватиметься при подальшій співпраці з Європейською комісією. 

Веллерт зауважив, що в той самий день, коли Рада Європи вирішила, що Україна стане членом ЄС після успішних переговорів щодо вступу оператор системи передачі України компанія Укренерго був прийнятий в ролі повноцінного члена асоціації ENTSO-E, що свідчить про справжній інтеграційний процес, а не лише про політику.

“Почалися переговори й ніхто насправді не знає скільки вони триватимуть. Звичайно що очікування дуже варіюються. Я скажу, що Мая Санду президент Молдови сказала, що її мета, щоб Україна разом з Молдовою вступили в ЄС до 2030 року. Я думаю, що можна відштовхуватися від цього твердження”, - сказав Веллерт.

Він також зазначив, що Українські експортери отримають певні вийнятки при імплементації механізму вуглецевого податку CBAM, та зауважив, що зараз в Україні екологічний податок на викиди вуглецю складає 30 гривень за тонну, тоді як в ЄС вартість становить 70-75 євро за тонну. Проте звісно Україна не зможе підвищити екологічні податки до європейського рівня одразу оскільки це було б шоком для будь-якої економіки.

Виклик на наступний рік - реформа промислових викидів

В свою чергу заступниця міністра екології та природних ресурсів Вікторія Киреєва у своєму виступі зазначила, що міністерство наразі впроваджує реформу з управління відходами та готове до впровадження реформи промислового забруднення. Наразі у Верховній раді знаходиться відповідний законопроект №6004-д, прийняття якого дозволить розпочати реформу.

“Ми розуміємо, що перед нами стоїть такий виклик як CBAM. Що нам потрібно впроваджувати систему торгівлі викидами. Зараз у нас вже працює система моніторингу звітності й верифікації. При підготовці Ukraine Facility(програма ЄС щодо відновлення української економіки протягом 2024-2027 років на загальну суму 50 млрд євро, - Delo.ua) та при перемовинах саме з Європейським союзом ми почули, що від нас вимагають впровадження обов’язковості моніторинга звітності та верифікації викидів, оскільки на період військового стану у нас були певні вийнятки, певні були зняття саме обов’язковості подання звіту. Тому у 2024 році ми переглядаємо і беремо на себе забов’язання щодо впровадження, щодо розширення, саме подання звітів реєстрації установок для того, щоб ми розуміли які в нас насправді цифри по викидах парникових газів і яка базова лінія буде при впровадженні системи торгівлі викидами”, - сказала Киреєва. 

За її словами, впровадження системи торгівлі викидами буде у 2024 для Мінприроди викликом, який міністерство планує відпрацьовувати разом з ЄС, міжнародними експертами та бізнесом. Для початку буде запущена тестова система торгівлі викидами, щоб бізнес навчився працювати в цій системі, щоб в кінці року прийти зрозуміти як ця система працюватиме на практиці.

Протягом наступного року Мінприроди напрацьовуватиме відповідну нормативну базу спільно з іншими міністерствами, такими як Міністерство фінансів, Міністерство енергетики, а також Міністерство економіки. При цьому Киреєва зазначила, що низька фінансова спроможність економіки України не дає змоги впровадити деякі реформи повною мірою, тому уряд співпрацює з міжнародними партнерами.