Рада прив'язала розмір експортного мита на соняшник та металобрухт до біржових цін: що це дасть

Документ встановлює, що до 31 грудня 2025 року включно митною вартістю товарів, які експортуються з України та на які законом встановлено вивізне мито, що нараховується за адвалорними ставками (крім товарів, щодо яких Кабінетом міністрів запроваджено режим експортного забезпечення), є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі, але не нижче середньоарифметичного значення котирувань цін на відповідні товари на міжнародних товарних біржах.

Якщо такі товари не торгуються на біржах, митною вартістю буде ціна, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі, але не нижча за ціну, визначену з урахуванням середньоарифметичного значення котирувань цін на біржах на компоненти таких товарів або (в разі відсутності цін на компоненти товарів на біржах) цін на внутрішньому ринку України.

Середньоарифметичне значення котирувань цін на біржах на товари та/або їх компоненти, що склалися за попередній календарний місяць, має обчислюватися Міністерством економіки у доларах та до 10 числа кожного календарного місяця розміщуватися на його сайті, а також надаватися Державній митній службі.

При цьому прописано, що до розміщення на сайті Мінекономіки оновленого середньоарифметичного значення котирувань застосовується попередньо розміщене середньоарифметичне значення. Перелік міжнародних товарних бірж для цілей цього закону має затвердити Кабмін.

Також зазначено, що в разі невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених новою нормою, митники мають в оформленні відповідних товарів відмовити.

Законопроект було подано головою комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим та ще трьома нардепами - Віктором Бондарем, Дмитром Кисилевським та Валерієм Колюхом.

Як зазначив на своїй сторінці у Facebook Кисилевський, завдяки новому закону вивозити з України сировину, штучно занижуючи розмір мита, тепер стане значно складніше.

"Зараз нечесні ділки вказують у митних документах занижену вартість сировини, іноді - в 10 разів. Наприклад, тона брухту міді коштує біля 10 тисяч доларів, а ціну вказують 1 тисячу доларів, і мито сплачують з 1 тисячі, а не з 10 тисяч. Цим вони крадуть кошти у бюджету (у армії), а також лишають українські переробні підприємства затребуваної сировини. Тільки на прикладі міді втрати бюджету складають до 2 мільярдів гривень на рік", - написав він.

Нардеп пояснив, що адвалорні (відсоткові) ставки вивізного мита в Україні встановлені на насіння олійних культур, брухт кольорових металів і шкіряну сировину. Згідно з даними Держмитслужби, понад 70% таких товарів вивозяться за заниженими цінами.

"Тепер, якщо у документах вказана вартість, нижча від котирувань на міжнародних біржах, для розрахунку мита буде братись ціна біржі, а не те, що "намалювали" в митних документах. Така норма діятиме до кінця 2025 року. І якщо вона покаже свою ефективність, я пропонуватиму зробити її безстроковою", - додав Кисилевський.

Він підкреслив, що рішення Ради також є важливим кроком для того, щоб українські переробні підприємства мали змогу купити достатню кількість сировини для роботи.

"Підприємства, які дають роботу українцям, сплачують податки в український бюджет, не мають стикалися із дефіцитом чи здорожчанням сировини лише тому, що спритні ділки за фіктивними цінами і, ймовірно, з мовчазної згоди митниці вивозять цю сировину в обманний спосіб", - зазначив депутат.

Він висловив впевненість, що політика розвитку переробної промисловості і обмеження сировинного експорту на користь виробництва і експорту товарів з більшою доданою вартістю і високотехнологічних товарів має стати частиною нової економічної стратегії, якої потребує Україна.

Джерело фото: ua.depositphotos.com