У Польщі занепокоєні потенційним відтоком українських працівників: в чому причина

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це пише польське видання Business Insider.

Хоча HR-експерти прогнозують, що масового відтоку працівників не передбачається, але вважають цей закон тривожним сигналом, який може змусити Польщу створювати кращі умови для українців та працівників з інших регіонів, таких як Азія та Америка, щоб компенсувати можливі втрати.

Українці, які не виконають вимоги закону, можуть зіткнутися з обмеженнями в доступі до консульських послуг, що ускладнить їм продовження терміну дії паспортів і можливість легалізації свого перебування та роботи за кордоном.

Це може призвести до того, що деякі з них будуть змушені повернутися до України або переїхати до інших країн ЄС з менш суворими вимогами.

Експерт BCC з ринку праці Гжегож Куліш зазначає, що війна в Україні, ймовірно, триватиме довго і обмеження консульських послуг може змусити українських працівників залишати Польщу на користь інших країн ЄС.

За даними Управління соціального страхування Польщі (ZUS), на страховому обліку перебували 760 200 працівників з України, приблизно 52% – чоловіки.

Більшість із них працюють на робітничих посадах в будівельній галузі, промисловості, логістиці, сільському господарстві, торгівлі.

В той же час, експерт з ринку праці Войцех Ратайчик вказує, що українські працівники вже кілька місяців виїжджають з Польщі до інших країн ЄС, де пропонуються вищі зарплати. Новий закон про мобілізацію може лише посилити цей тренд, хоча Ратайчик не очікує різкого відтоку працівників.

Польські аналітики не знають точних цифр, але передбачається, що відтік може торкнутися тисячі людей. Проте, кількість чоловіків, які покинуть польський ринок праці, залежатиме від різних факторів, таких як політичні та адміністративні рішення в Україні та масштаби мобілізації.

Всі військовозобов'язані повинні оновити дані

Нагадаємо, 11 квітня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби, президент Володимир Зеленський підписав документ 16 квітня. Закон набрав чинності 18 травня.

Він передбачає, що всі чоловіки віком 18-60 років зобов'язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані (дедлайн - 16 липня). Зараз це можна зробити через особистий візит до ТЦК або Центру адмінінуслуг, а також через додаток "Резерв+".

"Резерв+" наразі є найпростішим способом актуалізації даних військовозобов'язаних. З 18 травня через застосунок "Резерв+" свої дані оновили військовозобов’язані за кордоном у 124 країнах. Лідерами стали Польща, Німеччина, Канада, Чехія, США, Велика Британія, Іспанія, Литва, Нідерланди та Словаччина.