НБУ курс:

USD

44,81

+0,02

EUR

51,93

--0,01

Готівковий курс:

USD

44,95

44,85

EUR

52,37

52,19

Файли Cookie

Я дозволяю DELO.UA використовувати файли cookie.

Політика конфіденційності

Як змінилася купівельна спроможність українців за роки великої війни: пояснення експертів

Купівельна спроможність, зарплати, доходи
Українці не стали суттєво багатшими, але й не збідніли масово. Фото: Freepik

Зарплати зростають, але грошей більше не стає. Українці отримують у гривнях більше, ніж до повномасштабної війни, однак інфляція, подорожчання товарів і зміна структури доходів не дають підстав говорити про реальне зростання добробуту.

Про те, як змінилися реальні доходи українців за час великої війни та з якими фінансовими викликами вони стикаються, Delo.ua поговорило з експертами.

Війна змінила не лише доходи, а й фінансові орієнтири українців

Зарплати в реальному або доларовому вимірі, справді зросли порівняно з довоєнним періодом зазначає Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital. Він додає, що це не обов’язково означає, що купівельна спроможність українців покращилася.

"Зарплати — лише частина загальних доходів населення. Ми маємо значну частку пенсіонерів і підприємців, які не живуть на зарплату. Крім того, статистика може бути дещо викривлена через те, що багато людей зараз залучені до сектору оборони. Ці виплати часто перевищують середні показники по країні", — пояснює Паращій.

Олександр Паращій підкреслює, що, за даними соцопитувань, громадяни не відчувають істотних змін матеріального становища. За його словами, частка тих, хто ледве зводить кінці з кінцями, і тих, хто може дозволити собі більше, залишилася приблизно на довоєнному рівні.

"Українці не стали суттєво багатшими, але й не збідніли масово. Якщо враховувати інфляцію, реальні зарплати все одно зростають, але це не дає повної картини. Пенсії, наприклад, не індексуються на рівень інфляції, і це створює проблему для значної частини населення, яка залежить від соціальних виплат", — каже він.

Експерт стверджує, що доходи тих, хто працює й отримує зарплату, загалом не погіршилася. Водночас у громадян, які мали проблеми з грошима до війни, зараз навряд перебувають в кращому фінансовому становищі. Тож, додає він, купівельна спроможність у середньому залишилася приблизно на довоєнному рівні — з поправкою на воєнний контекст.

"До війни люди могли бути незадоволені своїми доходами, бо не могли дозволити собі відпочинок чи дорогі покупки. Зараз пріоритети змінилися, і багато речей, які раніше здавалися необхідними, втратили актуальність. Це теж впливає на сприйняття власного добробуту", — наголошує керівник аналітичного відділу Concorde Capital.

Крім цього, фактор міграції та мобілізації змушує бізнес підвищувати зарплати, щоб утримати працівників. Але це, на думку Паращія, може ще погіршити становище малого та середнього бізнесу, адже скорочує їх прибуток.

Зарплати зростають, але купівельна спроможність — ні

Менш оптимістичну картину рівня життя пересічного українця змальовує фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. За його оцінками, з грудня 2021-го до вересня 2025 року ціни на продукти в Україні зросли на 87%, а на послуги, пальне й комуналку — на 53%.Водночас середня зарплата збільшилася на 74%, до 26 623 грн, тож зростання доходів не покриває темпи інфляції, особливо в сегменті продовольства.

"У доларовому еквіваленті середня зарплата знизилася з $641 у 2021 році до $585 у 2025-му. Тобто маємо зниження приблизно на 8,7%. Це сталося попри зусилля Нацбанку втримати стабільність курсу гривні в умовах війни та підтримати привабливість гривневих активів", — пояснює Шевчишин.

Андрій Шевчишин каже, що значну частину середньої офіційної зарплати формують виплати військовим і держслужбовцям. За його словами, підвищення їхніх доходів суттєво вплинуло на середній показник по країні, що є логічним в умовах війни, адже ризики та навантаження на військових — величезні.

"На початку війни ми мали кризу пропозиції: багато підприємств закрилися, переїхали або були зруйновані, зникли виробничі ланцюги. Потім прийшла енергетична криза, яка підвищила витрати бізнесу, що змусило підіймати ціни. Додалися неврожаї, підвищення акцизів і тарифів — усе це створило додатковий інфляційний тиск", — нагадує фінансовий аналітик.

Шевчишин також звертає увагу, що в бюджеті на 2026 рік планують  підвищення зарплат освітянам. За його словами, це може частково покращити ситуацію, адже нині вони мають одні з найнижчих зарплат у країні.

Також Delo.ua писало, кому зараз в Україні платять найбільше, а хто ледве зводить кінці з кінцями.