- Категорія
- Освіта
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Кузні кадрів XXI століття: як змінюється корпоративна освіта в Україні
Корпоративна освіта в Україні переживає серйозні зміни. В умовах війни, економічної нестабільності та демографічної кризи трудові ресурси поступово скорочуються, і це неминуче впливає на інвестиції компаній у розвиток власного персоналу.
Значення корпоративного навчання поступово, але невпинно зростає. Компанії змушені брати на себе функції, які раніше виконувала система державної освіти, адаптуватися до нових викликів і шукати інноваційні підходи до підготовки кадрів.
Замість диплома — знання
Скорочення, яке останнім часом спостерігається на ринку класичної освіти, не означає зниження потреби у знаннях, каже директор Deloitte Academy Іван Компан. Навпаки, компанії сьогодні змушені самостійно вирішувати завдання, які раніше були відповідальністю державної системи освіти, адже рівень підготовки молодих фахівців часто не відповідає очікуванням. В результаті компанії отримують людей із дипломом, але без знань. Це створює додаткове навантаження на роботодавців та змушує їх запускати власні освітні структури: корпоративні університети, внутрішні школи, системи менторства.
Ми допомагали створювати корпоративні університети, які не лише навчають управлінців, а й дають базові спеціальності — те, чого раніше вчили у ПТУ чи технікумах.
Водночас ринок масово захопився розвитком м’яких навичок, які стали центральною темою для багатьох тренінгів. Але експерти застерігають від надмірного бажання опиратися лише на soft skills.
"М’які навички важливі. Але на м’якому фундаменті нічого великого не збудуєш. Якщо ви не розумієтеся на фінансах, не знаєте, як працюють бізнес-процеси, усмішка і комунікабельність не врятують ситуацію", — наголошує директор Deloitte Academy.
На думку експерта, така тенденція пов’язана із запитом суспільства на швидкі, прості рішення. Але курси чи тренінги не можуть замінити повноцінну академічну базу та закрити прогалини у знаннях, які мали формуватися роками.
"Це загальний тренд, який непокоїть. Ми хочемо швидких рішень та думаємо, що після одноденного тренінгу з лідерства або переговорів станемо експертами. Але це так не працює", — додає він.
З іншого боку, малий і середній бізнес не завжди має ресурси для масштабних освітніх ініціатив. Особливу роль у таких компаніях відіграє менторство — передавання досвіду від старших до молодших. Проблема лише в тому, що через поширений формат дистанційної роботи, цей механізм став менш ефективним. Втім, навіть без значних бюджетів можна організувати ефективне навчання, адже є багато якісних викладачів та доступних курсів.
Запит на корпоративну освіту зростатиме
Заступник голови Асоціації цифрової та дистанційної освіти Дмитро Бондаренко також спостерігає суттєві зміни на ринку освіти, зокрема це персоналізація навчання, активне впровадження мікронавчання та розвиток м’яких навичок. Компанії дедалі частіше відмовляються від уніфікованих програм на користь індивідуальних освітніх траєкторій. Зростає популярність коротких, сфокусованих модулів, що інтегруються у робочі процеси. Особлива увага приділяється навичкам емоційного інтелекту, комунікації, лідерства та адаптивності — ключовим компетенціям XXI століття за версією Всесвітнього економічного форуму.
Запит на корпоративне навчання, без сумніву, зростатиме. Причини — як технологічні зміни, що потребують постійного оновлення знань, так і трансформація ринку праці, де з’являються нові професії та змінюються вимоги до наявних.
Компанії потребують адаптивних, кваліфікованих працівників, а корпоративна освіта — ефективний спосіб заповнити кадрові прогалини. Важливо й те, що сучасні співробітники, особливо молодь, очікують від роботодавців можливостей для розвитку. Тому навчання також стає інструментом утримання персоналу, підвищення лояльності, мотивації та впливає на продуктивність.
"Чи може корпоративна освіта замінити академічну? Відповідь — ні. Це два різні формати з різними цілями. Академічна освіта формує фундаментальні знання, розвиває критичне мислення та світогляд. Корпоративна ж — практична, гнучка, орієнтована на реальні потреби бізнесу. Їхнє поєднання — ідеальна формула: академічна база плюс прикладні навички. Майбутнє освіти — у синергії двох систем", — каже Дмитро Бондаренко.
На ринку праці це означатиме підвищення кваліфікації робочої сили, зменшення дефіциту кадрів, зростання продуктивності, адаптивності та інноваційності компаній.
Корпоративна освіта як елемент стійкості
Корпоративна освіта стане критично важливою умовою конкурентоспроможності українського бізнесу та всієї економіки, вважає HR Manager JYSK в Україні Олена Марінко. Вона підтвердила тези колег, що в останні роки інтерес до корпоративного навчання в Україні стабільно зростає. Компанії дедалі активніше впроваджують онлайн-формати, мікронавчання, персоналізовані освітні траєкторії та гейміфікацію. Це відповідає потребі бізнесу в швидкій адаптації до змін і постійному розвитку навичок співробітників на тлі високої конкуренції на ринку праці.
Запит на корпоративне навчання й надалі зростатиме, зокрема, через вплив нових технологій, зміну вимог ринку та потребу в розвитку лідерських і комунікаційних навичок. Бізнеси розуміють, що навчання — це не лише інструмент розвитку, а й чинник стійкості та конкурентоспроможності.
За даними eLearning Learning, 80% працівників у США вважають навчання через ігри більш захопливими. Компанії також виявили, що використання ігор як частини їхньої стратегії навчання збільшує продуктивність на 50% і залучення співробітників на 60%.
У компанії JYSK навчальні програми функціонують від початку роботи в Україні. Сотні працівників уже пройшли через ці курси, що дало змогу підвищити ефективність та мотивацію команди. Освіта охоплює як початок кар’єри, так і подальше професійне зростання, з можливостями горизонтального розвитку, наприклад, участь у ролі внутрішнього інфлюенсера чи амбасадора бренду. За словами Олени, 92% керівних посад у "JYSK Україна" закриваються внутрішніми кандидатами. Останній показник eNPS становив +67%, що підтверджує високий рівень лояльності та задоволеності працівників.
"Корпоративна освіта не замінює академічну, але вдало її доповнює. Якщо академічна освіта дає фундаментальні знання, то корпоративна дозволяє швидко реагувати на зміни, надаючи практичні навички під конкретні бізнес-завдання", — додала Марінко.
Більше колаборацій бізнесу та університетів
Бізнес уже давно прагне налагодити тісну співпрацю з університетами не лише для підготовки майбутніх фахівців, а й для їхнього подальшого працевлаштування. Сучасний ринок праці потребує спеціалістів, які володіють не лише теоретичними знаннями, а й практичними навичками, зокрема в роботі з інноваційними технологіями.
Для прикладу, у 2024 році компанія Ajax Systems відкрила на базі Київського авіаційного інституту (колишній НАУ) лабораторію електроніки. Цей проєкт реалізовано у межах нової стратегії університету, яка передбачає тісну співпрацю студентів з бізнесом уже на ранніх етапах навчання. Мета — дати можливість студентам якомога раніше долучатися до роботи над реальними проєктами та знайомитися з майбутніми професійними середовищами. Лабораторія працюватиме за кількома напрямами, зокрема передбачає можливість реалізації студентських розробок і власних ініціатив.
Ще одним, і далеко не останнім, яскравим прикладом співпраці бізнесу із закладом освіти стало відкриття сучасної навчальної лабораторії з вивчення систем відеоаналітики — "Проєктна лабораторія Kobi Software: полігон сучасних систем відеоаналітики" у Державному університеті інтелектуальних технологій і зв’язку (ДУІТЗ), що відбулося наприкінці травня 2025 року.
Керівник лабораторії, доцент кафедри кібербезпеки та технічного захисту інформації, помічник декана з питань співпраці з партнерами та стейкхолдерами Сергій Стайкуца наголосив на важливості практичного компоненту у підготовці студентів.
"Використання навчально-тренувального полігона, побудованого на базі рішень Kobi Software, допоможе впровадити сучасні безпекові технології у навчальний процес з фокусом на практичну складову. Це виклики сучасного світу, і дуже добре, що здобувачі освіти матимуть можливість працювати з реальними інформаційно-аналітичними технологіями, розумітися на відеоаналітиці та формувати свою експертизу", — наголосив він.
Ректор Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" Анатолій Мельниченко зауважив, що сьогодні проблема забезпечення висококваліфікованими фахівцями актуальна для підприємств усіх форм власності.
Особливо це стосується компаній, які потребують фахівців інженерних спеціальностей. Причин кілька: активно розвивається оборонна галузь, що потребує сотні розробників, інженерів-проєктувальників, науковців. Багато спеціалістів інженерних спеціальностей затребувані в ІТ-сфері та навіть агросекторі. Деякі компанії за період війни зросли у кілька разів.
За його словами, підготовка інженера в університеті триває щонайменше чотири роки, тоді як бізнесу фахівці потрібні вже тепер. Тому компанії розвивають корпоративну освіту. Ще до повномасштабного вторгнення великі гравці відкривали власні навчальні заклади, зокрема, "Метінвест Політехніка", що готує інженерів для металургійної та гірничодобувної галузей. Деякі компанії створюють навчальні центри для короткотермінової підготовки й підвищення кваліфікації. Водночас формується новий тренд — тісна співпраця бізнесу й університетів у підготовці саме тих фахівців, яких потребує ринок.
Анатолій Мельниченко вважає, що у найближчому майбутньому ми побачимо більше колаборацій бізнесу та університетів, мета яких — підготувати спеціалістів для роботи у конкретній компанії. За його словами, уже тепер працюють нові спільні навчальні лабораторії з такими компаніями, як "Прогрестех-Україна", Ajax, Huawei, Skyfall, Melexos. У них студенти знайомляться з обладнанням компанії, вчаться на ньому працювати, в окремих випадках проходять навчальні програми під керівництвом спеціалістів з високотехнологічного бізнесу.
Перспективним напрямом є дуальна освіта, коли студенти старших курсів частину навчання проходять безпосередньо на підприємствах. КПІ має 80 таких договорів. Серед партнерів — Samsung, ДТЕК, "Прогрестех", Ajax System, "Melexis-Україна", "Енергоатом" та інші. Компанії регулярно приймають студентів, а згодом відбирають серед них майбутніх співробітників. Цей формат вигідний усім: компанії — бо отримує підготовлених фахівців без потреби у довгій адаптації; університет — бо забезпечує практично орієнтоване навчання; студент — бо здобуває досвід і перше оплачуване працевлаштування.
Директор Deloitte Academy Іван Компан вважає, що у найближчому майбутньому великі компанії продовжать створювати власні системи навчання, аби компенсувати недоліки державної освіти, а малий бізнес має шукати інші формати.
"Корпоративна освіта — критично важлива. Компанії, які не інвестують у розвиток співробітників, просто зупиняються. Якщо держава дає недостатньо знань, бізнесу доводиться брати це на себе", — вважає Іван Компан.
На думку Дмитра Бондаренка, найближчими роками корпоративна освіта в Україні зазнає трансформації. Нормою стануть цифрові технології, персоналізоване мікронавчання, гібридні формати, менторство та коучинг. Навчання дедалі більше інтегруватиметься у робочі процеси з акцентом на розвиток м’яких і цифрових навичок. Компанії приділятимуть більше уваги оцінюванню впливу навчання на бізнес-результати та активніше співпрацюватимуть з освітніми інституціями.
Своєю чергою Олена Марінко наголосила на тому, що у найближчі роки корпоративне навчання стане більш інтерактивним, адаптивним та персоналізованим. Це дасть змогу не лише підвищити кваліфікацію працівників, а й посилити конкурентоспроможність компаній у динамічному бізнес-середовищі.