Болгарія почала переговори з Україною щодо передачі двох ядерних реакторів: що відбувається

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це свідчить його відповідь на питання на спільному пресбрифінгу з президентом України Володимиром Зеленським під час візиту останнього до Болгарії 6 липня. Воно, зокрема, стосувалося й оцінки деяких експертів щодо ці енергоблоки можуть не бути корисними для України.

"Я теж читав думки різних "експертів" про те, що, можливо, вже почалися розмови про те, чи могли би ці реактори бути використані на одній з атомних станцій в Україні. Звичайно, це лише початок переговорів. Є дуже багато технічних параметрів, є дуже багато фінансових, економічних параметрів, які треба обговорити", - сказав Денков.

За його словами, розмова 6 липня по суті йшла лише про "велике обладнання, яке могло б бути використане в Україні", якщо ці переговори дійдуть до згоди щодо того, як цю угоду можна реалізувати.

"Тому прохання слухати те, що говорить міністр енергетики, що говорить уряд. Тому що дуже часто так звані "експертні" думки або не відображають [реальності], або недостатньо інформовані, або можливо, ангажовані якимись іншими інтересами і зловживають інформацією", - додав Денков.

Тим часом парламент Болгарії, як передають місцеві ЗМІ, в четвер дозволив міністру енергетики та тезці президента Румену Радеву ведення переговорів зі своїм українським колегою Германом Галущенком чи іншим представником Міненерго України щодо можливості продажу обладнання, призначеного для АЕС "Белене".

За це проголосували 155 депутатів, хоча 57 висловилися проти. До останніх належать фракції Болгарської соціалістичної партії та партії "Відродження", яка вважається ультраправою та проросійською. Обидві, нагадаємо, виступають і проти надання Україні зброї.

Згідно з ухваленим рішенням, ціна продажу не може бути нижчою за ту, яку заплатила Болгарія за обладнання - майже 1,2 мільярда левів (нині біля 24,7 мільярда гривень чи біля 610 мільйонів євро). Планується, що переговори будуть проведені протягом 60 днів.

Що Україна каже офіційно

В свою чергу, в офіційному повідомленні пресслужби президента щодо зустрічі у Болгарії Галущенка з колегою Радевим жодної конкретики щодо АЕС не наводиться. Втім, повідомлено, що в присутності Зеленського та Денкова вони підписали меморандум про взаєморозуміння між міністерствами.

"Документ має на меті створення рамкових умов для поглиблення співпраці в енергетичному секторі України та Болгарії на основі принципу взаємної вигоди та з урахуванням спільних інтересів і цілей обох країн", - йдеться в повідомленні.

Сторони зобов'язалися забезпечувати доступну енергію, підтримувати промисловий і регіональний розвиток, безпеку й добробут своїх народів, розширення співпраці та загальну прихильність до захисту довкілля й пом'якшення наслідків зміни клімату, скорочення викидів вуглецю.

З урахуванням статусу України як кандидата на вступ до Європейського союзу та зобов'язань Болгарії як держави-члена ЄС сторони також домовилися активізувати подальшу взаємовигідну співпрацю у сфері ядерної енергетики, "зеленої" енергетики, водню, систем накопичення енергії та "розумних" мереж.

Також вказано, що пріоритетами у співпраці двох країн визначені також обмін знаннями та досвідом щодо захисту енергетичної інфраструктури від фізичних, електромагнітних і кіберзагроз.

В свою чергу, в Міненерго описали домовленість дещо більш предметно. Так, згідно з меморандумом, сторони активізують надання експертних та інженерних послуг і рішень у сфері ядерної енергетики шляхом проведення незалежної експертизи з оцінки безпеки ядерних об'єктів та обміну експертами, доступу до інфраструктури та участі у спільних проєктах та ініціативах, що передбачають спільну діяльність у сфері ядерної енергетики. 

Крім того, документ передбачає сприяння співпраці на всіх етапах ядерного паливного циклу, здійснення діяльності та надання послуг, пов'язаних з продовженням терміну експлуатації ядерних об'єктів, з метою підвищення безпеки та/або покращення їх експлуатаційних характеристик. Обмін знаннями та досвідом щодо захисту енергетичної інфраструктури від фізичних, електромагнітних та кіберзагроз також визначені як пріоритетні у співпраці.

Що пишуть на Заході

Зазначимо, що раніше у четвер американське видання The Wall Street Journal заявило з посиланням на посадовців, знайомих із ситуацією, що Болгарія вже наближається до угоди про продаж двох ядерних реакторів російського виробництва та іншого критичного обладнання українській НАЕК "Енергоатом".

За даними WSJ, оскільки Україні буде важко заплатити вищезазначену суму понад 600 мільйонів євро, одним із варіантів, який обговорюється між болгарськими та американськими чиновниками, полягає в тому, що США зроблять свій внесок у вигляді допомоги Україні. Іншим варіантом розрахунку називається варіант, при якому Болгарія отримає міноритарну частку в Хмельницькій АЕС в Україні.

Передісторія АЕС "Белене"

Будівництво АЕС "Белене" на березі Дунаю на півночі Болгарії було розпочато в 1987 році, але у 1990-му припинено й законсервовано. В 2008 році Болгарія домовилася про добудову об'єкту з "Атомбудекспортом" - підрозділом російської корпорації "Росатом", однак через фінансові розбіжності проект протягом наступних кількох років так і не було реалізовано.

В лютому 2013 року парламент Болгарії вирішив заморозити проект попри рішення національного референдуму, який пройшов у січні: на ньому за "будівництво нової АЕС" висловилися 61,5% виборців, однак явка була вкрай малою - 20,2% (при встановленій 60%, аби референдум вважався юридично зобов'язуючим). При цьому в самому місті Белене явка склала 70,5%, а за добудову АЕС висловилися 94% виборців.

У червні 2016 року Міжнародний арбітражний суд присудив "Атомбудекспорту" компенсацію в розмірі 620 мільйонів євро за вже виготовлене для заводу обладнання, яке після оплати мало бути доставлене до Болгарії.

В червні 2018 року парламент знову висловився за відновлення пошуку можливостей для добудови АЕС "Белене" разом зі стратегічним інвестором на ринкових засадах. В 2019 році Міненерго Болгарії оголосило, що заявки на участь у відборі інвестора подали 13 компаній, з яких п'ять було попередньо відібрано як перспективні. Зрештою через пандемію коронавірусу процедуру обрання так і не було завершено.

У січні ж 2021 року болгарський уряд, який тоді очолював Бойко Борисов, оголосив, що відмовляється від добудови нової АЕС "Белене" і має намір використати поставлене "Росатомом" обладнання для зведення нового реактора на єдиній діючій в країні АЕС "Козлодуй", яка з кінця 2006 року має лише два реактори ВВЕР-1000 (а раніше використовувала також чотири менш потужні реактори ВВЕР-440).

У лютому 2022 року новий прем'єр Болгарії Кирил Петков підтвердив що країна вирішила відмовитися від ідеї добудови АЕС "Белене", але буде розглядати можливість розширення АЕС "Козлодуй".