НБУ курс:

USD

41,37

--0,05

EUR

44,61

--0,22

Готівковий курс:

USD

41,32

41,20

EUR

45,00

44,80

Файли Cookie

Я дозволяю DELO.UA використовувати файли cookie.

Політика конфіденційності

Експорт газу під забороною. Чого чекати — стабільного опалювального сезону чи знищення приватного видобутку

Експорт газу під забороною. Чого чекати  —  стабільного опалювального сезону чи знищення приватного видобутку
"Нафтогаз", який очолює Олексій Чернишов може стати газовим монополістом ілюстрація: Delo.ua

З початку повномасштабної війни експорт газу з України заборонений. Це є значною проблемою для приватних газовидобувних компаній котрі на фоні зниження промислового споживання газу відчули проблеми з реалізацією цього ресурсу. Скрутне становище в якому опинився приватний газовидобуток в перспективі може призвести до монополізації галузі та її концентрації в руках "Нафтогазу". Збирали аргументи “за” і “проти” такого розвитку подій

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.
11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.
Забронювати участь

Міністерство енергетики заборонило експорт природного газу ще на початку повномасштабної війни у 2022 році. Це рішення було цілком логічним, оскільки Україні потрібно було сформувати достатні запаси природного газу для проходження зими 2022/2023 років, в умовах коли в Європі бушувала енергетична криза, а ціни на газ на спотовому ринку в ЄС подеколи перевищували 2,5 тисячі доларів за тисячу кубічних метрів. 

Загалом Україні вдалося пережити опалювальний сезон, однак для приватних газовидобувних компаній минула зима судячи з усього виявилася провальною. Приватні газовидобувні компанії втратили ринок побутових споживачів ще у 2021 році, коли Уряд ввів пільгові ціни на газ для населення та бюджетних установ. Тож єдиними споживачами, що могли купувати газ за ринковими цінами були промислові підприємства. Але з початком війни та падінням промислового виробництва впав як і рівень споживання газу промисловістю. Тож приватному газовидобутку судячи з усього не залишилося нічого іншого окрім як закачувати газ у сховища або продавати газ такому великому покупцеві як "Нафтогаз". Проблем газовидобувним компаніям додає і висока рента на видобуток газу, котра була встановлена незадовго до повномасштабного вторгнення, тобто в той час, коли в Європі вирувала енергетична криза.

Заборону на експорт газу може бути продовжено і на 2023 рік. В цих умовах ліквідність на ринку природного газу залишатиметься невисокою. Експерти вважають, що такий розвиток подій може закріпити монополію "Нафтогазу" на газовому ринку. З іншого боку повернути ринку ліквідність, а приватним газовидобувникам прибуток могло б зниження рентних платежів.

Газовий гегемон

На думку директора спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева зараз ринок природного газу в Україні успішно монополізується, а будь-які приватні інтереси у цій сфері ігноруються.

"Зараз у нас повністю ігноруються принципи ринку, котрі були закладені в законі про ринок природного газу, ще у 2015 році. Зараз мотивуючи це воєнним часом з “Нафтогазу" зроблено той самий фінансовий концентратор яким він був наприкінці 90-х, коли цю компанію створювали. Але тоді це було більш-менш доцільно, бо держава взагалі не мала жодних можливостей в енергетичному секторі. А зараз такі дії викликають подив, бо це суперечить усім попереднім заявам про необхідність лібералізації ринку. І взагалі це просто насмішка над тим, що свого часу визнавалася як одна з найуспішніших реформ з-поміж тих, які були проведені українськими урядами”, - каже Рябцев.

Він зазначає, що в перспективі така монополізація газовидобутку не принесе країні нічого хорошого. Особливо якщо враховувати усі попередні скандали в яких фігурувала дана компанія. 

Загалом, на думку експерта, "Нафтогаз" у тому вигляді у якому він є зараз потрібно розформувати, а надбудова над такими компаніями як “Укргазвидобування”, “Укртрансгаз”, Оператор газотранспортної системи України, а також трейдингові компанії не потрібна взагалі.

Також експерт сумнівається в тому, що між інтересами "Нафтогазу" та приватних газовидобувних компаній вдасться знайти який-небудь компроміс.

"Компроміси ідуть лише тоді коли в конфлікті є дві сильні сторони. Зараз є лише одна сильна сторона,  а усі приватні компанії в ролі прохачів. І тому навіщо тим хто керує процесами на газовому ринку йти комусь назустріч? Тим більше зараз, коли в країні війна, а це хороший привід закрутити гайки та сконцентрувати усі ресурси в руках однієї державної компанії", - говорить Рябцев.

Попереду складний опалювальний сезон

А провідний експерт Центру Разумкова, а також колишній голова комунікацій групи "Нафтогаз" Максим Білявський каже, що урядове рішення щодо продовження заборони експорту може мати свою логіку оскільки війна в країні продовжується, а попереду опалювальний сезон.

"Зараз, поки йде війна ми не знаємо і не можемо знати який у нас баланс видобутку і споживання природного газу. А поки ми цього не знаємо, ми не можемо робити висновків стосовно того чи може Україна експортувати газ, чи ні. В цих умовах ми можемо лише довіритися рішенню Уряду. Тобто якщо у нас продовжує діяти заборона на експорт газу, то це означає, що газ потрібен для успішного проходження опалювального сезону, але ажніяк не означає, що хтось комусь передумав надавати дозвіл на експорт", - каже Білявський.

Експерт зауважує, що наступний опалювальний сезон для України може бути не менш складним ніж попередній. З огляду на те, як українська економіка починає поступово відновлюватися, може відновлюватися і попит на природний газ. Зокрема мова йде і про підприємства, котрі виробляють електричну та теплову енергію.

"Тому я особисто вважаю що рішення Уряду про продовження заборони експорту потрібно сприймати з точки зору, з розумінням. Давати оцінку правильно чи не правильно це не на часі. Тим більше, що ми не можемо зараз сказати якою буде структура споживання у другому півріччі 2023 року", - каже Білявський.

Проте, на його думку, не варто забувати й про те, що в умовах надвисокої ренти, газовидобувні компанії потребують доволі високих доходів від реалізації газу, котрі може забезпечити їм експорт в країни ЄС. Для забезпечення ліквідності на газовому ринку Білявський пропонує піти іншим шляхом, а саме знизити рентну плату, котра була введена в часи розпалу енергетичної кризи в Європі коли газ коштував вище тисячі доларів за тисячу кубометрів.

"Аномально висока рента сама по собі не є гарантією аномально високих доходів державного бюджету. Якщо тримати її далі такою високою, то це штовхатиме догори й ціни на газ та позначатиметься і на обсягах державних видатків. Для таких державних компаній як “Укргазвидобування" висока рента також створює проблеми, з одного боку це штовхатиме ціни для їх контрагентів, якими є усі категорії споживачів. З іншого боку це вимиватиме гроші у самої компанії. У “Нафтогаза” будуть збитки які так чи інакше потрібно буде покривати з державного бюджету чи спецфондів”, - говорить Білявський.

Експерт зауважує, що зниження ренти буде хорошим кроком з боку влади особливо на фоні новин про те, що великі західні газовидобувні компанії Halliburton, ExxonMobil та Chevron можуть зайти в Україну для спільних проектів з "Нафтогазом". А це може не лише збільшити ліквідність ринку, але і принести в Україну інвестиції та реанімувати хоча б частину тих робочих місць що були втрачені через війну.