Експорт газу під забороною. Чого чекати — стабільного опалювального сезону чи знищення приватного видобутку

Міністерство енергетики заборонило експорт природного газу ще на початку повномасштабної війни у 2022 році. Це рішення було цілком логічним, оскільки Україні потрібно було сформувати достатні запаси природного газу для проходження зими 2022/2023 років, в умовах коли в Європі бушувала енергетична криза, а ціни на газ на спотовому ринку в ЄС подеколи перевищували 2,5 тисячі доларів за тисячу кубічних метрів. 

Загалом Україні вдалося пережити опалювальний сезон, однак для приватних газовидобувних компаній минула зима судячи з усього виявилася провальною. Приватні газовидобувні компанії втратили ринок побутових споживачів ще у 2021 році, коли Уряд ввів пільгові ціни на газ для населення та бюджетних установ. Тож єдиними споживачами, що могли купувати газ за ринковими цінами були промислові підприємства. Але з початком війни та падінням промислового виробництва впав як і рівень споживання газу промисловістю. Тож приватному газовидобутку судячи з усього не залишилося нічого іншого окрім як закачувати газ у сховища або продавати газ такому великому покупцеві як "Нафтогаз". Проблем газовидобувним компаніям додає і висока рента на видобуток газу, котра була встановлена незадовго до повномасштабного вторгнення, тобто в той час, коли в Європі вирувала енергетична криза.

Заборону на експорт газу може бути продовжено і на 2023 рік. В цих умовах ліквідність на ринку природного газу залишатиметься невисокою. Експерти вважають, що такий розвиток подій може закріпити монополію "Нафтогазу" на газовому ринку. З іншого боку повернути ринку ліквідність, а приватним газовидобувникам прибуток могло б зниження рентних платежів.

Газовий гегемон

На думку директора спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева зараз ринок природного газу в Україні успішно монополізується, а будь-які приватні інтереси у цій сфері ігноруються.

"Зараз у нас повністю ігноруються принципи ринку, котрі були закладені в законі про ринок природного газу, ще у 2015 році. Зараз мотивуючи це воєнним часом з “Нафтогазу" зроблено той самий фінансовий концентратор яким він був наприкінці 90-х, коли цю компанію створювали. Але тоді це було більш-менш доцільно, бо держава взагалі не мала жодних можливостей в енергетичному секторі. А зараз такі дії викликають подив, бо це суперечить усім попереднім заявам про необхідність лібералізації ринку. І взагалі це просто насмішка над тим, що свого часу визнавалася як одна з найуспішніших реформ з-поміж тих, які були проведені українськими урядами”, - каже Рябцев.

Він зазначає, що в перспективі така монополізація газовидобутку не принесе країні нічого хорошого. Особливо якщо враховувати усі попередні скандали в яких фігурувала дана компанія. 

Загалом, на думку експерта, "Нафтогаз" у тому вигляді у якому він є зараз потрібно розформувати, а надбудова над такими компаніями як “Укргазвидобування”, “Укртрансгаз”, Оператор газотранспортної системи України, а також трейдингові компанії не потрібна взагалі.

Також експерт сумнівається в тому, що між інтересами "Нафтогазу" та приватних газовидобувних компаній вдасться знайти який-небудь компроміс.

"Компроміси ідуть лише тоді коли в конфлікті є дві сильні сторони. Зараз є лише одна сильна сторона,  а усі приватні компанії в ролі прохачів. І тому навіщо тим хто керує процесами на газовому ринку йти комусь назустріч? Тим більше зараз, коли в країні війна, а це хороший привід закрутити гайки та сконцентрувати усі ресурси в руках однієї державної компанії", - говорить Рябцев.

Попереду складний опалювальний сезон

А провідний експерт Центру Разумкова, а також колишній голова комунікацій групи "Нафтогаз" Максим Білявський каже, що урядове рішення щодо продовження заборони експорту може мати свою логіку оскільки війна в країні продовжується, а попереду опалювальний сезон.

"Зараз, поки йде війна ми не знаємо і не можемо знати який у нас баланс видобутку і споживання природного газу. А поки ми цього не знаємо, ми не можемо робити висновків стосовно того чи може Україна експортувати газ, чи ні. В цих умовах ми можемо лише довіритися рішенню Уряду. Тобто якщо у нас продовжує діяти заборона на експорт газу, то це означає, що газ потрібен для успішного проходження опалювального сезону, але ажніяк не означає, що хтось комусь передумав надавати дозвіл на експорт", - каже Білявський.

Експерт зауважує, що наступний опалювальний сезон для України може бути не менш складним ніж попередній. З огляду на те, як українська економіка починає поступово відновлюватися, може відновлюватися і попит на природний газ. Зокрема мова йде і про підприємства, котрі виробляють електричну та теплову енергію.

"Тому я особисто вважаю що рішення Уряду про продовження заборони експорту потрібно сприймати з точки зору, з розумінням. Давати оцінку правильно чи не правильно це не на часі. Тим більше, що ми не можемо зараз сказати якою буде структура споживання у другому півріччі 2023 року", - каже Білявський.

Проте, на його думку, не варто забувати й про те, що в умовах надвисокої ренти, газовидобувні компанії потребують доволі високих доходів від реалізації газу, котрі може забезпечити їм експорт в країни ЄС. Для забезпечення ліквідності на газовому ринку Білявський пропонує піти іншим шляхом, а саме знизити рентну плату, котра була введена в часи розпалу енергетичної кризи в Європі коли газ коштував вище тисячі доларів за тисячу кубометрів.

"Аномально висока рента сама по собі не є гарантією аномально високих доходів державного бюджету. Якщо тримати її далі такою високою, то це штовхатиме догори й ціни на газ та позначатиметься і на обсягах державних видатків. Для таких державних компаній як “Укргазвидобування" висока рента також створює проблеми, з одного боку це штовхатиме ціни для їх контрагентів, якими є усі категорії споживачів. З іншого боку це вимиватиме гроші у самої компанії. У “Нафтогаза” будуть збитки які так чи інакше потрібно буде покривати з державного бюджету чи спецфондів”, - говорить Білявський.

Експерт зауважує, що зниження ренти буде хорошим кроком з боку влади особливо на фоні новин про те, що великі західні газовидобувні компанії Halliburton, ExxonMobil та Chevron можуть зайти в Україну для спільних проектів з "Нафтогазом". А це може не лише збільшити ліквідність ринку, але і принести в Україну інвестиції та реанімувати хоча б частину тих робочих місць що були втрачені через війну.