Історія Тилігульської ВЕС: як побудувати потужний вітропарк, залучити €500 млн та отримати премію в США

Коли стандартні протоколи не працюють

Будівництво Тилігульської ВЕС почалася ще до початку повномасштабної війни у 2021 році, а відкрити станцію планували до Дня незалежності у 2022. Однак повномасштабне російське вторгнення змусило ДТЕК законсервувати проєкт та евакуювати людей з прифронтової Миколаївщини. Після того, як Силам оборони вдалося посунути лінію фронту, компанія відновила будівництво.

І тут, за словами Олега Солов’я, девелоперам довелося розв'язувати задачі з якими раніше не стикалась жодна компанія при будівництві вітрових станцій за кордоном. Бо жоден мануал не передбачав виконання таких робіт в той час, як над головами летять ракети. Будівельні майданчики обладнали стаціонарними та мобільними бомбосховищами, а монтажникам видали захисне оснащення.

Крім цього доводилось з нуля прописувати протоколи безпеки. Для цього в ДТЕК за допомогою іноземних партнерів розробили Security Plan, в якому передбачили усі можливі протоколи під час повітряної тривоги та можливих прильотів. 

"Уявіть ситуацію, кран підняв на 50 метрів компонент турбіни вагою 100 тонн, а тут повітряна тривога. Що робити? Можна все кинути та побігти до укриття, але якщо залишити такий вантаж, то невеличкий порив вітру 6-7 м/с може перекинути кран" — каже Соловей.

В результаті дійшли до згоди: якщо кран підняв вантаж на невелику висоту, то у випадку повітряної тривоги його опускають, а якщо спускати вантаж надто довго — швидко закінчують монтаж, а вже потім йдуть до укриття. На будівництві також працювала моніторингова група, що аналізувала сигнали тривоги та оцінювала ризики.

Ще однією проблемою стало те, що через війну в Україну не могли приїхати сертифіковані іноземні підрядники. Тож для реалізації проєкту довелося сертифікувати та навчати українців. Складнощів додало також те, що турбіни моделі Vestas EnVentus були новими, тож досвіду їх монтажу не було майже ні в кого у світі.

А блекаути восени та взимку 2022-2023 стали додатковим фактором тиску на команду. Під час масових російських атак на енергетичну інфраструктуру південні області й зокрема Одеса багато годин залишалися без світла. Тож "Укренерго" направляло ДТЕК листи з проханням пришвидшитись та додати потужностей в енергосистему.

Втім, попри всі негаразди в травні 2023 вдалося завершити першу Тилігульської ВЕС потужністю 114 МВт. Цей проєкт отримав визнання не лише серед українських енергетиків, але й у світі: у червні 2024 року ДТЕК ВДЕ отримала доволі престижну нагороду Renewable Top Plant Awards від американського енергетичного журналу POWER.

Як залучити €450 млн у проєкт на Миколаївщині

Після завершення будівництва першої черги компанія, почала готуватися до будівництва другої черги Тилігульської ВЕС потужністю 384 МВт. Перемовини з інвесторами та партнерами за словами топ-менеджера, теж стали для компанії неабияким викликом і загалом зайняли півтора року. Однак позитивний досвід будівництва першої черги став вагомим аргументом на перемовинах з кредиторами.

"Сказати Вам, що це було складно це зовсім нічого не сказати. Але в нас вже був приклад першої черги. Ми змогли без європейців побудувати 19 турбін на майданчику Тилігульської ВЕС під час повномасштабної війни й це був приклад, що українці можуть робити неможливе. Що вони мають шанс зробити будівництво другої черги. В нас повірили" — зауважує топменеджер.

Він зауважує, що для залучення коштів партнерів, ДТЕК ВДЕ пройшло кілька аудитів з боку європейських компаній. Ці аудити були стандартними й до української компанії не було жодних поблажок. Крім цього з партнерами довелося погоджувати Security Plan, в якому були передбачені протоколи безпеки.

Важливим чинником успіху стала також підтримка данського уряду, що ухвалив політичне рішення підтримувати Україну і посприяв позитивному рішенню Данського експортно-інвестиційного фонду, що пізніше допомогло залучити в проєкт €370 млн від міжнародних банків. 

Тож вже у січні 2025 вдалося розпочати будівництво другої черги. Станом на початок липня вдалося закінчили будівництво 83 фундаментів, а зараз компанія будує кранові майданчики, а восени розпочнеться активний монтаж турбін. В планах ДТЕК ВДЕ закінчити будівництво та ввести другу чергу Тилігульської ВЕС в експлуатацію наприкінці 2026 року.

Запуск нового ринку

Паралельно з будівництвом Тилігульські ВЕС ДТЕК ВДЕ, зараз також будує установки зберігання електроенергії (Battery energy storages, BESS).

Минулого року низка дочірніх компаній ДТЕК ВДЕ виграла в аукціоні "Укренерго" на надання допоміжних послуг. В рамках угоди компанія повинна побудувати 140 МВт до четвертого кварталу 2025. Зараз компанія активно будує 200 МВт потужностей ці потужності на шести майданчиках, і планує ввести їх в експлуатацію у вересні-жовтні. Однак Соловей зазначає, що військовий фактор може внести в цей графік корективи.

Крім цього компанія розглядає можливість побудувати ще 300 МВт батарей, які у майбутньому зможуть займатися арбітражем сонячної електроенергії. Водночас топменеджер говорить, що наразі важко спрогнозувати як розвиватиметься цей ринок, більшою мірою через військовий фактор.

Будівництво Battery energy storages, за словами Солов’я, є черговим викликом, оскільки це відносно нова технологія і для монтажу батарей українських працівників потрібно навчати та сертифікувати за кордоном. 

"Тут теж є дилема, оскільки за мануалами, для монтажу та технічної наладки потрібно десь 4-5 місяців. А в нас цього часу немає, ми повинні відпрацювати це значно швидше. Наші працівники відпрацювали це питання коли навчались у Фінляндії, Німеччині та Італії. Це війна і ми будемо підлаштовуватись до нестандартних умов так само як підлаштовувались в нашому Тилігульському проєкті", — зауважує він.

Полтавська ВЕС: нові горизонти

Одразу ж після завершення будівництва Тилігульської ВЕС компанія ДТЕК ВДЕ хоче почати будувати ще амбітніший проєкт вже на Полтавщині. Полтавська ВЕС зі встановленою потужністю 650 МВт та очікуваною вартістю майже $1 млрд повинна стати найбільшою вітровою електростанцією в Україні.

Зараз проєкт знаходиться на підготовчій стадії. ДТЕК ВДЕ підписала меморандум з Глобинською громадою, на території якої знаходитиметься ВЕС. За результатами громадських обговорень ДТЕК ВДЕ підписав меморандум про співпрацю, згідно з яким буде реалізовувати на території громади свої соціальні проєкти.

Зараз компанія працює з потенційними інвесторами, які зацікавлені в участі в проєкті, але щоб дійти до стадії перемовин з ними, компанія має закінчити стадію розробки проєкту. Основним викликом на шляху до цього є відведення земельних ділянок, яке не здійснюється ефективно на місцевому рівні, що впливає на швидкість реалізації важливого енергетичного об'єкту. Втім попри це, компанія налаштована завершити етап розробки у жовтні, після цього розпочнеться етап залучення інвестицій та перемовини з постачальниками обладнання.

Соловей каже, що зараз компанія готова співпрацювати з багатьма постачальниками турбін. Проте дуже важливим стане сприяння у залученні інвестицій. При будівництві Тилігульської ВЕС ДТЕК обрав постачальником данську компанію Vestas, яка потім запропонувала допомогу в пошуку фінансування від Данської експортно-інвестиційної агенції. Попри те, що минулі перемовини з кредиторами та постачальниками тоді затягнулися на півтора року, топменеджер наразі налаштований оптимістично і розраховує, що цього разу цей етап пройде швидше.

Співрозмовник видання зазначає, що проєкт є надзвичайно важливим для Полтавщини, оскільки регіон є енергодефіцитним, а власної генерації на Лівобережній Україні майже не залишилось. Тож зараз електроенергія в ті регіони подається інфраструктурою "Укренерго", а це перевантажує мережу. В тому разі як проєкт буде реалізований, інфраструктура буде розвантажена, а мешканці Лівобережжя отримають стабільне постачання електроенергії.