Картель покупців газу. Чи зможе спільна закупівля газу в ЄС остаточно подолати енергетичну кризу?

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

У квітні ЄС проведе перший тендер зі спільних закупівель газу. Загалом мова йде про закупівлю 24 млрд куб. м газу котрі постачатимуть протягом трьох років для 27 країн блоку. Звісно об’єм є невеликим в порівнянні з сукупним попитом в 338 млрд куб. м, котрі ЄС імпортував у 2021 році. Однак, по-перше, цей механізм ще тестується і в майбутньому обсяги закупівель газу можуть збільшуватися. А по-друге, мова може йти про заміщення тих обсягів газу, що купується на спотовому ринку, де і відбуваються сильні коливання котирувань.

Перші заяви про спільні закупівлі газу були зроблені ще в березні минулого року, коли стало зрозуміло, що Росія агресор і домовитися з нею не вийде. Характерно, що після довгих переговорів, Росію все ж виключили з можливих постачальників газу за механізмом колективних закупівель. Доступ до цієї платформи планують надати й Україні, котра вже доволі давно працює за правилами гри європейського газового ринку. 

Наразі очільник “Нафтогазу” Олексій Чернишов вважає, що у 2023 Україна цілком може забезпечити себе газом власного видобутку, а імпорт. Хоча заява Чернишова й викликає скепсис в експертного середовища, навіть якщо очільник має рацію, доступ до механізму спільних закупівель може дати нам змогу зекономити на закупівлі газу через декілька років, коли промисловість оживе, а попит на блакитне паливо відновиться. До того ж така газова консолідація могла б дати Україні можливість завантажити власну газотранспортну інфраструктуру та підземні сховища, котрі будувалися з розрахунком на транзит російського газу до ЄС і можуть стати непотрібними при припиненні цього транзиту.

Картель покупців

Директор з аналітичних досліджень DiXi Group Роман Ніцович розповідає, що сама ідея спільних закупівель газу полягає в тому, щоб агрегувати заявки від покупців газу та з пакетами заявок виходити на ринок. Це може стосуватися й агрегованого попиту на газ, що купується на спотових ринках на короткостроковій основі.

“Зрозуміло, що по суті це картель покупців. Єдине питання на який обсяг буде розраховано цей механізм. Не секрет, що значна частина газу зараз купується за довгостроковими контрактами. Особливо якщо ми говоримо про скраплений газ, який зараз завозять на європейські термінали. Але все ж значна частина газу торгується і на спотових ринках. Тож головне питання, який обсяг будуть мати операції в межах цього картелю. Від цього залежатиме роль на ринку”, - говорить Ніцович.

Експерт зазначає, що однією з цілей, котру переслідує створення механізму спільної закупівлі газу є стабілізація цін та усунення політичних впливів які можуть здійснювати окремі постачальники. Мова йде не лише про російський газ, а і про газ з інших країн.

Ніцович зауважує, що всі попередні ініціативи Єврокомісії, котрі робилися, щоб ліквідувати енергетичну кризу в Європі чи пом’якшити її вплив на економіку спрацьовували.

“Більшість таких кроків дало свій результат. Ми можемо згадати та про обов’язкове заповнення газосховищ і про механізми пом’якшення цін на газ для окремих споживачів. Все це спрацювало і дало свій ефект. Свій ефект дав і план Єврокомісії RepowerEU, котрий дозволив суттєво скоротити імпорт газу і стабільно пройти зиму”, - говорить Ніцович.

Він також зауважує, що свої плюси від створення спільного закупника газу може отримати й Україна, котру теж долучили до цієї платформи. Звісно мова йшла про те, що на європейській платформі зможе закуповувати певні об’єми газу “Нафтогаз”, але ніхто не завадить долучитися до цього механізму іншим приватним компаніям з України.

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев зазначає, що спільні закупівлі можуть консолідувати та узгоджувати пропозиції різних покупців газу. Однак через те, що газ є потрібним для Європи товаром, від якого європейській економіці буде вкрай важко відмовитись, навряд чи такий механізм зможе якось суттєво скоротити попит чи знизити ціни.

“Я не бачу суттєвих відмінностей між тим, коли закупівлі газу проводять окремі суб’єкти господарювання та тим коли це робиться на основі спільних рішень ЄС. Суттєвих змін на ринку відбуватися не має, оскільки такі закупівлі не збільшать обсяги споживання та і газ потрібен Європі. І доки газ буде потрібен, такий картель не зможе знижувати ціни, або яким-небудь чином дискримінувати постачальника”, - каже Рябцев.

Він зазначає, що Україна також може отримати свою вигоду від європейського механізму спільної закупівлі газу. Але ця вигода не буде в короткий термін. Наприклад ми можемо надати для зберігання частини такого газу власні підземні сховища. Або ж ми могли б зарезервувати для себе обсяг на рівні 2-3 млрд куб. м газу.

“Але для того рівня попиту на газ який в Україні зараз в умовах суттєвого скорочення обсягів виробництва продуктів на які газ є сировиною, насамперед добрива та різні азотовмісні сполуки, того газу який видобувається в Україні цілком достатньо щоб забезпечити внутрішні потреби”, - говорить Рябцев.

Кінець енергетичної кризи?

Провідний експерт “Центру Розумкова” та колишній директор з інтегрованих комунікацій “Нафтогазу” Максим Білявський говорить, що прецендент спільних закупівель вплине на ціни на європейському ринку газу.

“Ціни на газ в Європі зараз коливаються в межах 40-49 євро за МВт-год, що співвідносно 445-550 доларів за тисячу кубічних метрів. Я думаю, що тренд падіння цін на газ однозначно буде. Спліт закупівлі газу, та довгі контракти на поставку блакитного палива з США, все це повертатиме ціни в ЄС на рівень квітня 2021, а може навіть вересня 2020 року, коли газ коштував 350 доларів за тисячу кубічних метрів”, - каже Білявський.

Він зазначає, що через злагоджену роботу та механізм спільних закупівель ЄС виходить зі штучного цінового шоку, котрий був сформований агресивною ресурсною політикою Кремля. 

Так, у 2023 році заявлені потужності пропускної спроможності терміналів скрапленого газу в країнах Євросоюзу мають збільшитись на 50 млрд куб. м, а фактичні потужності, з урахуванням поставок комплектуючих та інших складнощів можуть збільшитися до 35 млрд. Загалом пропускна здатність LNG терміналів в ЄС збільшилась на 60%. Також заплановане збільшення завантаженості альтернативних газопроводів, котрі з’єднують південь Європи та Північ Африки. З іншого боку, в ЄС ведеться велика робота зі зниження споживання природного газу. 

“Звісно не можна відкидати ймовірності здійснення терористичних атак Росії. Навіть ця історія зі звинуваченнями в підриві Північних потоків, це для того аби не дати цінам на газ впасти ще нижче. Це інформаційно-психологічний фактор. Росіяни чіпляються за останнє і намагаються розхитати ситуацію в ЄС. Але в них нічого не вийде, тому що частка їх газу на європейському ринку вже дуже низька і далі буде знижуватися”, - каже Білявський.

Він зазначає, що зараз Європа перебудовує свою систему постачання газу. І вона працюватиме з заходу на схід, а раніше було зі сходу на захід. В цьому контексті задачею України є зберегти завантаженість своєї газотранспортної системи. Зокрема внаслідок перенаправлення потоків азербайджанського газу, а також завантаження нашої ГТС іншими видами природного газу з високою часткою метану.

“Стабілізація цін однозначно на нас вплине. Ми так чи інакше імпортуватимемо газ з Європейського союзу. Навіть у 2023 році, хоча споживання наразі є невисоким, але через воєнні ризики нам потрібно перестрахуватися. Тож через стабілізацію цін на європейському ринку ми зекономимо кошти”, - говорить Білявський.