Темне місто заради пріоритетних об'єктів

Увечері 10 листопада стало відомо, що в столиці тимчасово вимикають зовнішнє освітлення через дефіцит електроенергії. Рішення ухвалив керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації КМДА, щоб забезпечити пріоритетне живлення важливих об'єктів міста. Виняток зробили лише для шаф, від яких працюють системи оповіщення: там ліхтарі вмикатимуть за наявності електроенергії й залишатимуть увімкненими до 22:00. У "Київміськсвітлі" наголошують, що підприємство відповідає лише за освітлення комунальних об'єктів благоустрою, і його робота безпосередньо залежить від можливостей електропостачання з боку ДТЕК Київські електромережі.

Рішення з'явилося на тлі однієї з найважчих ситуацій в енергосистемі за останні місяці. Станом на середину листопада нові знеструмлення через обстріли фіксували у 12 областях, а Київ і область залишаються серед регіонів, де ситуація найскладніша. Проблема столиці полягає не стільки в нестачі генерації в країні, скільки в неможливості доставити електроенергію через пошкоджені підстанції та мережі. Водночас власних джерел у міста майже не лишилося. Нині, за словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, столиця виробляє близько 100 МВт, тобто до 10% споживання.

Менше відсотка споживання

ДТЕК Київські електромережі, яка обслуговує понад 1,2 млн клієнтів, тобто практично всіх мешканців і підприємства столиці, передає за рік понад 8,9 млрд кВт·год електроенергії. Споживання "Київміськсвітла" на цьому тлі виглядає скромно. За даними DOZORRO, у 2020 році підприємство закупило для мереж зовнішнього освітлення 62,3 млн кВт·год електроенергії на 134,8 млн грн. Це близько 0,7% річного споживання міста.

Відтоді частка лише зменшилася. За даними підприємства, у Києві понад 200 тисяч світлоточок, і попри щорічне розширення мережі нові технології дають майже 40% економії електроенергії. У травні 2024 року столична влада знизила яскравість освітлення, а тодішній начальник КМВА Сергій Попко очікував економії щонайменше 20%. У грудні 2025 року в КМДА наголошували, що система вуличного освітлення займає менше 1% загального енергоспоживання столиці.

Для енергосистеми важливіша не річна сума, а потужність у вечірні години. За оцінкою Dilo на основі даних про закупівлі 2020 року, якби всі ліхтарі горіли на повну яскравість, міське освітлення потребувало б 15–20 МВт. Але місто відмовлялося від повного освітлення поступово: ще в грудні 2025 року світлодіодні ліхтарі працювали на 30% яскравості до комендантської години і на 20% після неї, а в січні 2026 року вимкнули парки й сквери. Тому перед повним вимкненням освітлення, ймовірно, споживало лише 5–10 МВт, і саме стільки місто тепер заощаджує. Взимку навантаження Києва, за оцінкою опитаних Dilo експертів, сягає близько 1700 МВт, тож економія становить менше відсотка. Водночас це від двадцятої до десятої частини того, що зараз виробляє сама столиця.

Є й технічний нюанс. Як пояснюють у КМДА, вуличне освітлення живиться від ДТЕК, і під час стабілізаційних відключень частина його мереж вимикається разом з іншими споживачами. У знеструмлених районах ліхтарі й так не світять, тож реальна економія з'являється лише там, де електроенергія є.

Економія чи ризик

Омельченко вважає рішення виправданим, а версію, що вимкнення ліхтарів є жестом солідарності з людьми, які сидять без світла, відкидає. 

"Думаю, що ця економія потрібна, кожна кіловат-година на вагу золота. Дефіцит у Києві великий, ви знаєте. Я тут не шукав якихось підводних каменів. Я вважаю, що це рішення з точки зору економії, а не політики", — каже він.

Ефект він оцінює в 10–20 МВт за споживання столиці взимку близько 1700 МВт, а нині 1200–1300 МВт. Навіть якщо це менше відсотка, для міста, яке майже повністю залежить від постачання з енергосистеми, обмеженого пошкодженнями підстанцій, це має значення. 

Аналітик ринку електроенергії ExPro Consulting Дар'я Орлова дивиться на рішення інакше. "Як водій можу сказати, що це не дуже правильне рішення", — каже вона. На її думку, мізерна економія не компенсує ризиків на дорогах, а замість вимкнення варто було б працювати над автономним живленням освітлення, наприклад від накопичувачів. Також експертка звертає увагу й на непрозорість правил. 

"Якщо ситуація в енергосистемі покращується, як от зараз, коли графіки стають трошки кращими і світла більше, чи потрібно тоді вмикати освітлення, чи ні? Це трошки виглядає як хаотичне рішення", — каже вона. 

Проблема автономності, за її словами, ширша за ліхтарі. Вона наводить власний досвід: дорогою з Позняків до Дарницького мосту, і без того в заторах через те, що працюють не всі мости, вона натрапила на непрацюючий світлофор.

Якщо ж за рішенням стоїть невдоволення людей, які не розуміють, чому вдома світла немає, а на вулиці горять ліхтарі, то з населенням, на думку Орлової, варто говорити, а не гасити місто. 

Обидва експерти сходяться в тому, що вимкнення ліхтарів дає Києву менше відсотка споживання, і розходяться лише в тому, чи варта ця економія темних вулиць. Для міста, яке майже втратило власну генерацію, кожен мегават у вечірній пік має значення, але дефіцит визначатимуть не ліхтарі, а пошкоджені мережі та інтенсивність російських ударів.