Наймасштабніша ракетна атака Росії з осені 2022. Чи варто чекати нових графіків відключень електроенергії

Чи будуть знову блекаути
Внаслідок атаки постраждала найбільша в Україні гідроелектростанція ДніпроГЕС. Фото: Офіс Генерального прокурора.

Після відносно спокійної зими російські військові завдали найбільш масованого удару по енергосистемі України. Хоча об’єкти енергетичної інфраструктури Українизараз краще захищені ніж восени 2022, загрози блекаутів та повернення до стабілізаційних відключень не є примарними

В ніч на 22 березня росіяни здійснили чи не наймасовішу атаку на українську енергосистему з часу осені 2022. Загалом за оцінкою Повітряних сил ЗСУ, окупанти застосували 151 засіб ураження з яких 92 силам протиповітряної оборони вдалося знищити.

Під час атаки окупанти двічі влучили по найбільшій в Україні ДніпроГЕС, яка знаходиться в Запоріжжі, через це повністю перекрили рух транспорту на її греблі. Гідроелектростанція серйозно постраждала: внаслідок атаки були пошкоджені її агрегати, один з яких не вдасться відновити найближчим часом. Хоча “Укргідроенерго” зазначає, що ситуація на ГЕС контрольована, а загрози прориву греблі як це було на Каховській ГЕС немає, проблеми з найбільшою ГЕС України під час весняного водопілля та напередодні сезону ремонтів на АЗС виглядають доволі загрозливо.

Крім ДніпроГЕСу, були пошкоджені й інші енергооб’єкти. Тож у низці областей вперше з лютого 2023 року довелося застосувати аварійні відключення електроенергії. Відключення електроенергії відбулися в Харківській, Сумській, Полтавській, Запорізькій, Одеській, Вінницькій та Хмельницькій областях. Хоча до обіду енергетикам все ж вдалося частково відновити енергопостачання і станом на 13:16 проблеми з електроенергією зберігаються в Харківській, Одеській, Дніпропетровській та Хмельницькій областях.

Після масованої атаки в Міністерстві енергетики заговорили про наміри Кремля викликати масштабний збій в енергосистемі, а опитані Delo.ua експерти кажуть, що повторення блекаутів, які були восени 2022/2023 можливі, в тому випадку якщо такі масові атаки продовжаться.

Чи може ДніпроГЕС повторити долю Каховської ГЕС

Напередодні сезону ремонтів на атомних електростанціях гідроенергетичні потужності компенсують генерацію на АЕС, тому є вкрай важливими об’єктами генерації для енергосистеми України. Під час весняного водопілля гідроелектростанції виробляли до 20% від усієї генерації електроенергії, а в інші періоди до 10%. ДніпроГЕС є найбільшою гідроелектростанцією та генерує понад 1,5 ГВт електроенергії, тому її зупинка може викликати певний дефіцит в енергосистемі.

Проте експерти сумніваються, що ДніпроГЕС може повторити долю Каховської гідроелектростанції. Директор спеціальних програм НТЦ “Психея” Генадій Рябцев говорить, що гребля ДніпроГЕС має доволі великий запас міцності. На відміну від Каховської, обладнання на якій не перевірялося, ДніпроГЕС знаходиться під наглядом українських гідроенергетиків, які працюють на станції та знають як діяти під час пошкоджень.

"На відміну від Каховки, де все було зроблено для прориву греблі, гребля ДніпроГЕС убезпечена не лише від окремих потраплянь керованих авіаракет, але й від значно більших засобів ураження. Зараз під час атаки було завдано шкоди двом гідроагрегатам на цій станції. Один з них швидше за все найближчим часом відновить роботу, щодо іншого - там ситуація залежатиме від характеру пошкоджень. Наскільки мері відомо, сам гідроагрегат пошкоджень не зазнав, пошкоджені лише його кріплення. Найближчим часом спеціалісти мають визначити наскільки ці пошкодження є суттєвими та чи можна буде його знову залучити до роботи".

Генадій Рябцев
Генадій Рябцев Директор спеціальних програм НТЦ “Психея”

Директор з аналітичних досліджень DiXi Group Роман Ніцович також вважає, що загрози прориву греблі ДніпроГЕС немає. Він нагадує, що гребля Каховської ГЕС була підірвана зсередини, бо для руйнування греблі потрібні набагато потужніші засоби ураження ніж ракети. Проте сама електростанція швидше за все припинить свою роботу.

"Найбільш ймовірно ДніпроГЕС не буде виробляти електроенергію. Це особливо актуальна проблема зараз, в період весняного водопілля, коли гідроенергетика працює досить потужно. Тому недоступність ДніпроГЕС як генеруючої установки певним чином позначиться на енергосистемі. Особливо після зими, коли атомні енергоблоки будуть зупиняться на планові ремонти та перевантаження палива. Проте масштаби пошкоджень зараз оцінити складно. Ми будемо розуміти це коли побачимо данні щодо експорту електроенергії".

Роман Ніцович
Роман Ніцович Директор з аналітичних досліджень DiXi Group

Експерт вважає, що після масованої атаки на енергосистему не виключеним є сценарій, коли буде прийнято рішення призупинити експорт електроенергії взагалі, щоб забезпечити українських споживачів, так само як це було восени 2022.

Чи можливий блекаут

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко говорить, що попри масовані удари в ніч на 22 березня енергосистема України зберегла свою цілісність та продовжує працювати. Великий дефіцит електроенергії зараз відчувається в окремих регіонах, проте ситуація контрольована і можна розраховувати, що в найближчі кілька діб енергопостачання буде відновлено.

"В нас вже була ситуація, коли були зруйновані близько 2,5 ГВт потужностей ГЕС, але гідроенергетика продовжувала працювати. Так, це потужний удар, але сказати що енергетики не справляться з цими загрозами буде некоректно. Обмеження та ліміти є в певних регіонах, зокрема в прифронтовій зоні. В інших регіонах я цього не чекаю, але якщо такі удари повторяться, то це можливо".

Володимир Омельченко
Володимир Омельченко Директор енергетичних програм "Центру Разумкова"

Внаслідок атаки були пошкоджені також теплові електростанції та потужності з передачі електроенергії. Це викликало обмеження електропостачання в окремих регіонах, але на національному рівні блекауту поки немає.

Проте Ніцович також вважає, що сценарію масових відключень не можна виключати, хоча енергетики зробили певні висновки після масованих атак взимку 2022/2023.

"Зараз значно зміцнені протиповітряна оборона та системи пасивного захисту критичної інфраструктури. На магістральних підстанціях вже збудовані два рівні захисту. Щодо третього рівня, то він поки лише спроєктований, але його ще не збудували, бо він вимагає значних коштів. Але генеруючі установки більш вразливі до ударів. Якщо удари продовжаться з такою інтенсивністю, то ми через певний час втрачатимемо генеруючі потужності та обладнання для передачі. Тому можливість блекаутів та лімітів не виключена".

Роман Ніцович
Роман Ніцович Директор з аналітичних досліджень DiXi Group

Рябцев також не виключає можливості блекаутів при повторенні масованих атак, проте відключення будуть не в такому обсязі як це було восени 2022 та взимку 2022/2023. Водночас експерт зазначає, що військової доцільності в таких атаках нема. На його думку масова атака, була емоційним рішенням кремлівської верхівки та є своєрідною помстою росіян за українські успішні атаки на їх нафтопереробні заводи.

"Напевно атаки на НПЗ були настільки болючими, що було віддано розпорядження зібрати все що залишилось та кинути на Україну. Вони дійсно зібрали все що було: Ту-95, МіГи, Ту-22М і дрони, Іскандери, а також С-300 та С-400. Вони зібрали все і випустили на нашу енергосистему. Але в цьому нема жодного воєнного сенсу кидатися ракетами по всій території України.. А в атаках на НПЗ чіткий воєнний сенс простежується, тому що ці атаки зменшують надходження дизпалива на лінію фронту.

Генадій Рябцев
Генадій Рябцев Директор спеціальних програм НТЦ “Психея”

Таким чином експерти не виключають масових блекаутів при умові, що масовані атаки на енергосистему будуть тривати певний час. Тож перевірити свої генератори, та Ecoflow для українців зараз буде не зайвим. Водночас треба розуміти, що під час весняного потепління, коли споживання падає, а генерація відновлюваної енергетики збільшується, росіянам буде складніше викликати критичний дефіцит в енергосистемі. Крім цього ж енергетики вже збудували певний захист найважливіших об’єктів, а також відпрацювали протоколи реагування на атаки критичної інфраструктури. 

До того ж під питанням залишається спроможність російських військових повторювати масовані залпи протягом тривалого часу. Звісно Кремль частково переклав економіку на воєнні рейки, що дало можливість наростити виробництво засобів ураження. Крім цього росіяни отримують певну допомогу від Ірану та КНДР. Але навряд чи кремлівська верхівка може дозволити собі зараз масово витрачати ракети та дрони для залякування мирного населення як це було у 2022. До того ж тактика такого залякування показала свою недієздатність.