Підвищення тарифів на електроенергію: відновлення інфраструктури після обстрілів чи шок для економіки?

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Діючі тарифи на електроенергію для населення були введені за ініціативи Банкової ще в серпні 2021 року. Тоді було впроваджено діючу систему спецобов’язків, за якою пільгові тарифи для споживачів, котрі споживають менш як 250 кВт на місяць компенсують за рахунок тарифів для промислового сектору, а також держкомпаній “Енергоатом” та “Укргідроенерго”. За діючими правилами домогосподарства, котрі споживають менше ніж 250 кВт платять за тарифом 1,44 грн/кВт-год, а ті хто споживає більше - за тарифом 1,68 грн/кВт-год.

Наразі в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги на час воєнного стану та шість місяців після його скасування. Однак згаданий мораторій стосується лише тарифів на газ та опалення. Хоча в парламенті вже є ініціативи щодо його розширення на інші житлово-комунальні послуги. Що стосується електроенергії ситуація досить неоднозначна. З одного боку енергетична інфраструктура досить сильно постраждала від російських атак і для її відновлення чи хоча б ремонту потрібні доволі значні кошти. Також на ринку електроенергії є досить висока взаємна заборгованість, котра була ще до повномасштабної війни та суттєво посилилась після російського вторгнення.

З іншого боку, від війни постраждали не лише енергокомпанії, але і їх споживачі: бізнес та населення. За 2022 рік ВВП України впав на 30%. Через війну закрилось багато підприємств, люди втратили роботу, а купівельна спроможність досить сильно впала. В цих умовах додаткові витрати бізнесу чи населення не будуть сприяти відновленню, чи хоча б стабілізації економіки. Навпаки, якщо говорити про європейську практику подолання енергетичної кризи в ЄС в умовах стрімкого зростання цін на енергоносії намагались пом’якшити навантаження на кінцевого споживача, щоб уникнути зростання інфляції.

Delo.ua опитало експертів та зібрало аргументи за і проти підвищення тарифів на електричну енергію в умовах війни. 

Аргументи за: дефіцит коштів на ринку електроенергії дуже великий, а генерації та ОСР потрібно відновлюватися після російських обстрілів

Керівник проектів Асоціації з енергоефективності та енергозбереження Олександр Голіздра говорить, що тарифи на електроенергію для населення не переглядалися з 2017 року. Водночас індекс цін виробників промислової продукції за 2017-2022 роки склав сумарно близько 740%, тобто ціни виросли у 2,4 раза. Таким чином, на думку експерта, корекція цін на електроенергію, повинна була б складати близько 4 грн/кВт год.

Так, ціна однієї тони енергетичного вугілля у 2017 році складала 2 тисячі гривень, а в березні 2023 року згідно з даними Української енергетичної біржі близько 8 тисяч гривень. 

Разом з тим при розрахунку економічно обгрунтованого тарифу, на думку експерта,  потрібно також враховувати ціни на матеріали, обладнання заробітні плати та здійснені інвестиції в інфраструктуру передачі та розподілу електроенергії.

Але інфляція, на думку Голіздри, лише одна з причин чому тарифи для населення потрібно переглядати. Інша причина  - падіння промислового споживання електроенергії. Низькі тарифи для населення завжди компенсувалися коштом високих тарифів для бізнесу. Однак у 2022 році через війну споживання електроенергії промисловістю серйозно знизилося не лише в прифронтових регіонах, але і в тилу. Так, на Черкащині промислове споживання знизилось на 18%, а на прифронтовій Миколаївщині на цілих 50%. 

При цьому видатки операторів систем розподілення в цих областях залишилися такими ж високими як були раніше. Кожному оператору системи розподілу потрібно проводити планові ремонти, закуповувати нове обладнання, та реалізовувати власні інвестиційні програми, а це коштує чималих грошей.

Голіздра каже, що наразі на ринку електроенергії сформувалося замкнуте коло неплатежів, коли підприємства не можуть розрахуватися з постачальниками електроенергії, ОСР не можуть розрахуватися з “Укренерго”, а “Укренерго” не може розрахуватися з інвесторами в “зелену генерацію”.

“Потрібно відходити від практики соціалізму та перехресного субсидіювання та рухатись в бік Європейського союзу. Так в ЄС теж є пільги для малозабезпечених громадян, але така допомога є адресною. У нас же 1,68 грн/кВт-год платить і мільйонер і пенсіонер. Звісно, я не кажу про те, що геть для усіх категорій населення потрібно підвищити вартість електроенергії в 3-4 рази. Нові тарифи повинні бути встановлені Урядом за прозорою методикою та після широкого публічного обговорення. По-друге, підіймати тарифи в жодному разі в не можна різко, підвищення повинно бути плавним та поетапним, щоб не шокувати суспільство. А паралельно з цим треба вводити компенсацію тарифів для малозабезпечених верств населення. Також при перегляді тарифів потрібно буде такі фактори як іноземна енергетична допомога та надходження на ринок електроенергії від експорту”, - говорить Голіздра.

Крім цього експерт зазначає, що підняття тарифів стимулюватиме населення до заходів з енергоефективності, а також стимулюватиме населення переходити на двотарифну систему.

“Якщо такі енергомісткі прибори як пральна чи посудомийна машина вмикатимуться домогосподарствами в нічний час, то це по-перше, дозволить знизити ціну на електроенергію для самих громадян, а по-друге, дозволить збалансувати енергосистему вночі”, - каже Голіздра.

Аргументи проти: підвищення тарифів на електроенергію приведе до шоку для бізнесу, стагнації економіки та знизить рівень платежів населення

Провідний експерт Центру Розумкова Максим Білявський навпаки вважає, що підвищувати тарифи на електроенергію під час війни не можна ні для населення, ні для бізнесу.

Середньостатистичне промислове підприємство від збільшення тарифів на розподіл електроенергії в річному еквіваленті вимушене буде додатково сплачувати від 1,5 до 2 млн гривень до нинішніх, що в умовах війни велике навантаження.

“Якщо промислове підприємство споживає в місяць споживає 12 млн кВт-год, воно лише за розподіл по першому класу напруги буде додатково витрачати 100 тисяч гривень на місяць. В умовах дуже сильної конкуренції за зовнішні ринки, падіння платоспроможного попиту на ринку України, та засилля китайських товарів певних груп це буде для такого підприємства дуже великою проблемою”, говорить Білявський.

Він зазначає, що з іншого боку ліквідність на ринку електричної енергії є дуже низькою і цей ринок потрібно рятувати. Так, в процесі опалювального сезону 2022/2023, коли росіяни обстрілювали електроенергетичну інфраструктуру України допоміжні лінії між розподільчими регіонами зіграли дуже значну роль. Допоміжні лінії зв’язку до 100 кВт і менше допомогли витягнути енергосистему з того колапсу в якому вона могла опинитися через російські обстріли. 

“Звісно, що аварійні лінії потрібно ремонтувати й операторам систем розподілу потрібні кошти. Однак тут є один момент, деякі оператори все ще працюють не за моделлю RAB-тарифів, а за моделлю витрати плюс. Крім цього енергетичний ринок був деформований ще у 2021 році, коли Україна закуповувала непотрібну нам російську електроенергію з Білорусі. Таким чином кошти з нашого ринку електроенергії вимивалися в Росію. На це накладається історія з “зеленим тарифом”, котрий у нас є вищим ніж в ЄС”, - каже Білявський.

Він також говорить, що падіння ВВП в Україні у 2022 році склало 30%, а вітчизняну економіку потрібно підтримувати не коштами донорів, а і стимулюванням бізнесу відновлювати роботу, створювати нові робочі місця. У перспективі  це дещо покращить податкові надходження та соціальну ситуацію в воюючій країні.

Крім цього експерт зазначає, що підвищення тарифів для населення теж не вирішить проблеми на ринку електроенергії.

“Особисто я вважаю що підвищення тарифів для населення неприпустимо в період воєнного стану і шість місяців після нього. Якщо тарифи для населення підвищать, то рух коштів не зміниться, бо є межа платоспроможності побутових споживачів, котрі і так всі свої вільні гроші донатять на ЗСУ. Мало того, дехто може відмовитися платити взагалі. Є так званий психологічний бар’єр”, - говорить Білявський.

Крім того, він зазначає, що залишається відкритим питання білінгу абонентів. Держава зараз не знає хто та скільки платить за електроенергію оскільки всі бази данних є в приватних компаній.

“Як альтернативу, можна запропонувати підвищення тарифів заможним домогосподарствам, котрі споживають на місяць від 500 кВт і вище. Дефіцит коштів на ринку електроенергії можна вирішити за рахунок експорту електроенергії. Ми можемо створити спеціальний фонд відновлення енергетичної інфраструктури та направляти туди як прибуток від експорту, так і допомогу від донорів”, - говорить Білявський.